Магура
| Магура | ||||
| Вигляд із вершини на південний схід | ||||
|
48°52′57.6″ пн. ш. 23°36′33.7″ сх. д. / 48.882667° пн. ш. 23.609361° сх. д. | ||||
| Країна |
| |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Івано-Франківська область[1] | |||
| Розташування |
Львівська область, Стрийський район, Івано-Франківська область, Калуський район | |||
| Система | Сколівські Бескиди, Українські Карпати | |||
| Тип |
гора[1] | |||
| Висота | 1362,7 м | |||
| Маршрут | із села Либохори | |||
![]() | ||||
|
| ||||
Ма́гура — вершина в Українських Карпатах, у масиві Сколівські Бескиди. Розташована на межі Стрийського району Львівської області та Долинського району Івано-Франківської області.
Висота — 1362,7 м. Розташована на межиріччі Опору та Мізуньки. Вершина і схили гори вкриті лісами. Маґура є другою за висотою вершиною Львівської області (після Пікуя).
На західних схилах гори розташоване заповідне урочище «Магура». На захід від гори лежить село Либохора.
На східних схилах гори бере початок струмок Магура.
Магурою у Карпатах називають гору з вершиною, що повністю вкрита лісом. Назва походить від румунського слова, яке означає «горб, підвищення, курган».
У пантеоні українських неоязичників (відповідно до Велесової книги) Магура — одне з імен Матері-Слави: "се бо Магура співає пісню свою, і кличе до січі" (ВК, дощ.6-Г); її уявляють у вигляді прекрасної крилатої діви у військових обладунках, яка співає закличну пісню, вселяючи воїнам віру в перемогу над ворогом. Якщо вояк падає, вражений ворожою зброєю, Магура торкається до нього своїм крилом , цілує в охололі вуста і дає випити води Живої із золотого кубка. Тоді душа убитого воїна відправляється до Лук Сварожих, щоб отримати нове тіло, і тут він вічно пам'ятатиме останній поцілунок Магури[2].
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
