Ростовська АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ростовська атомна електростанція
RIAN archive 155730 The first unit of the Volgodonsk NPP.jpg
Місцезнаходження

Росія Росія, Ростовська область

Координати: 47°35′50″ пн. ш. 42°22′00″ сх. д. / 47.59722° пн. ш. 42.36667° сх. д. / 47.59722; 42.36667
Початок будівництва 1977
Початок експлуатації 2001
Організація «Росенергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 6
Будується енергоблоків 1
Тип реакторів ВВЭР-1000
Реакторів в експлуатації 3[1].
Генеруюча потужність 4680 МВт (проектна)
Інша інформація
Сайт Ростовська АЕС

Ростовська атомна електростанція — діюча АЕС, розташована в Ростовській області Росії 12 км від міста Волгодонськ на березі Цимлянського водосховища. Потужність трьох діючих енергоблоків становить 3100 МВт. станом на червень 2015 року працює приблизно на 60 % потужності[2]

Третій енергоблок з грудня 2014 року проходив випробування. Промислова експлуатація розпочата 14 липня 2015 року[3].

У 2001—2010 роках станція носила назву «Волгодонська АЕС», з пуском другого енергоблоку станція була знову перейменована в «Ростовську АЕС»[4].

Структура і діяльність[ред.ред. код]

Ростовська АЕС є одним з найбільших підприємств енергетики Півдня Росії, що забезпечує близько 15 % річного виробітку електроенергії в цьому регіоні. Електроенергія Ростовської АЕС передається споживачам по шести лініях електропередачі напругою 500 кВ у міста Шахти (Ростовська область), Тихорецьк № 1, Тихорецьк № 2 (Краснодарський край), Невинномиськ, Будьонновськ (Ставропольський край) і Южна (Волгоградська область). Вироблення електроенергії становить понад 25 млн кВт-год на добу і близько 8 млрд кВт-год на рік. У 2008 році АЕС виробила 8 млрд 120 млн кВт-год. ​​Коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП) склав 92.45 %. З моменту пуску (2001) виробила понад 60 млрд кВт-год електроенергії.

Ростовська АЕС є філією ВАТ «Концерн Росенергоатом». 100 % акцій Концерну належать ВАТ «Атоменергопром», що об'єднав цивільні активи російської атомної галузі і забезпечує повний цикл виробництва у сфері ядерної енергетики — від видобутку урану до будівництва АЕС і вироблення електроенергії.

Історія будівництва[ред.ред. код]

  • 1979 — затверджено проект, згідно з яким станція повинна складатися з 4 енергоблоків по 1 ГВт кожен, будівельні роботи почалися раніше, у 1977 році.
  • 1985 — будівництво 1-го енергоблоку вступило в завершальну стадію. Активізація будівництва вимагала збільшення числа робітників та інженерів на майданчику, а робочі городки при самій АЕС та гуртожитки у Волгодонську перестали справлятися з напливом людей. З цієї причини було створено селище Підгори[5].
  • 1990 — під тиском громадської думки будівництво було законсервовано, причому готовність 1-го блоку на той момент складала майже 95 % і другого — близько 20 %[6], АЕС загрожувало повторення долі станції Кримської АЕС.
  • 1998 — після двох екологічних експертиз проект станції було скореговано (кількість енергоблоків скорочено до двох).
  • 10 травня 2000 року, — Держатомнаглядом Росії, була видана ліцензія, яка дає право на спорудження енергоблоку № 1 Ростовської АЕС з реактором ВВЕР-1000. З отриманням ліцензії Ростовська АЕС офіційно стала споруджуваною атомною електростанцією Росії.
  • 30 березня 2001 року — перший енергоблок станції з реактором ВВЕР-1000 включено в мережу.
  • 2002 — відновлення будівництва енергоблоку № 2.
  • 2005 — підписано постанову про будівництво другого енергоблоку станції до 2008 році. У 2008 році термін закінчення будівництва і дата пуску енергоблоку № 2 були перенесені на наступний 2009 рік.
  • 2009, лютий — були проведені громадські слухання щодо будівництва енергоблоків № 3 та № 4 Ростовської АЕС на. Запуски нових блоків були заплановані на 2014 і 2016 рік відповідно.
  • 2009 червень — Ростехнадзором була видана ліцензія на будівництво блоків № 3 та 4 Ростовської АЕС.
  • 2009 — розпочато повномасштабне зведення енергоблоку № 3.
  • 2009, 19 грудня — відбувся фізичний пуск енергоблоку № 2[7].
  • 2010, 18 березня — другий енергоблок станції з реактором ВВЕР-1000 був включений в єдину енергетичну систему Росії.
  • 2010, червень — почалося повномасштабне будівництво енергоблоку № 4[8]
  • 2010, 10 грудня — Підписано дозвіл на введення в промислову експлуатацію енергоблоку № 2. Ростовської АЕС[9]
  • 2 014, 14 листопада — відбувся фізичний пуск енергоблоку № 3[10]
  • 2014 року, 7 грудня — у реакторі енергоблока № 3 запущена керована ланцюгова реакція[11]
  • 2014 року, 27 грудня — енергоблок № 3 підключено до енергосистеми Росії[12]
  • 2015, 20 червня — корпус реактора для енергоблоку № 4 прибув на Ростовську АЕС[13]
  • 2015, 14 липня — енергоблок № 3 виведено на повну потужність[1].

Енергоблок № 1[ред.ред. код]

2007-й рік, блок 1

Перший енергоблок Ростовської АЕС введено в промислову експлуатацію у грудні 2001 року. Встановлена ​​потужність енергоблоку 1000 МВт (теплова потужність 3000 МВт) забезпечується реактором ВВЕР-1000 (водо-водяний енергетичний реактор з водою під тиском).

У реакторі здійснюється керована ядерна ланцюгова реакція поділу U-235 під дією низькоенергетичних нейтронів, що супроводжується виділенням енергії. Основними частинами ядерного реактора є: активна зона, де знаходиться ядерне паливо; відбивач нейтронів, отосчуючий активну зону; теплоносій; система регулювання ланцюговою реакцією, радіаційний захист. Паливо розміщується в активній зоні у вигляді 163 паливних збірок (ТВЗ). Кожна ТВЗ має 312 тепловиділяючих елементи (ТВЕЛи), що представляють собою герметичні цирконієві трубки. У ТВЕЛах паливо знаходиться у вигляді таблеток двоокису урану. Управління та захист ядерного реактора здійснюється впливом на потік нейтронів за допомогою переміщення керуючих стрижнів, поглинаючих нейтрони, а також зміною концентрації борної кислоти в теплоносії першого контуру.

Теплова схема енергоблоку АЕС має два контури циркуляції:

  1. Головний циркуляційний контур (ГЦК або 1-й контур), що складається з 4 петель. До складу ГЦК входять реактор, головні циркуляційні трубопроводи, парогенератори по числу петель і головні циркуляційні насоси, а також система компенсації тиску. ГЦК є замкнутим, радіоактивним і призначений для відведення тепла від реактора і передачі його воді другого контуру.
  2. Контур робочого тіла (2-й контур) складають паропроводи гострої пари, турбогенератор з конденсаційним обладнанням, деаератор, а також тракти основного конденсату і живильної води, що містять у свою чергу, конденсатні насоси, турбоживильні насоси та систему регенерації тепла з підігрівниками низького і високого тисків. Другий контур призначений для вироблення пари, передачі його на турбіну для виробництва електроенергії в генераторі. Другий контур замкнутий, не радіоактивний.

Енергоблок № 2[ред.ред. код]

2007, будівництво 2 блоку

Роботи з добудови енергоблоку № 2 з реактором того ж типу поновилися у 2002 році. Широкомасштабні роботи були розгорнуті у 2006 році. Будівництво енергоблоку № 2 Ростовської АЕС — один з найбільших інвестиційних проектів на півдні Росії. На будівельному майданчику другого енергоблоку було зайнято більше 7-ми тисяч людей[14].

У 2009, основні будівельні роботи на майданчику 2-го енергоблоку були завершені. 19 грудня 2009 проведено завантаження в шахту реактора першої касети з радіоактивним паливом, а потім виконано фізичний запуск енергоблоку № 2[15]. До 24 грудня 2009 завантаження палива проведена повністю. Всього було завантажено 163 паливні касети. На мінімально контрольований рівень потужності другий енергоблок вийшов у січні 2010 року[16]. 24 лютого на енергоблоці № 2 в ході підготовки до енергетичного запуску була проведена операція з виходу на плановий набір оборотів холостого ходу роторів турбогенератора, так званий «поштовх турбіни»[17].

18 березня 2010 енергоблок № 2 Ростовської АЕС було виведено на 35 % потужність від номінальної. О 16 годині 17 хвилин за московським часом енергоблок було включено в мережу, електроенергія вироблювана турбогенератором 2-енергоблоку станції почала надходити в ЄЕС Росії. Вихід 2-го енергоблоку на потужність 50 % від номінальної заплановано на травень 2010 рік, а прийняття на промислову експлуатацію планується на жовтень 2010 року, після виходу енергоблоку на 100 % потужність[18].

Енергоблок № 3[ред.ред. код]

Роботи з будівництва енергоблоку № 3 з реактором третього покоління почалися у 2009 році і були завершені у 2014 році. 14 листопада 2014 було розпочато фізичний пуск реактора третього блоку[19]. 7 грудня 2014 в реакторі була запущена керована ланцюгова реакція, після чого він був успішно виведений на мінімальну потужність, повідомили в Росенергоатому[11]. . Його здача в промислову експлуатацію запланована на літо 2015. 14 липня 2015 року третій енергоблок було виведено на 100 % потужність[1].

Будівництво нових блоків[ред.ред. код]

2009, бризгальний басейн

Федеральною цільовою програмою «Розвиток атомного енергопромислового комплексу Росії на 2007—2010 рр. і на перспективу до 2015 року» було передбачено спорудження на Ростовській АЕС ще двох енергоблоків реакторами ВВЕР-1200 типу з електричною потужністю не менш 1150 МВт. Загальна встановлена ​​потужність станції повинна скласти 4 340 МВт. При цьому надалі для відводу тепла передбачається побудувати дві градирні, що виключить необхідність використання для охолодження води з охолоджувального ставка.

У червні 2009 року Ростехнагляд видав ліцензію на розміщення третього і четвертого блоків АЕС. Отримання ліцензії означає, що на території станції можуть виконуватися першочергові роботи підготовчого періоду (до заливки бетону в фундаментні плити основних будівель і споруд). Відповідно до «Рішення Державної корпорації з атомної енергії „Росатом“ про конфігурацію основного обладнання енергоблоків № 3, № 4 Ростовської АЕС», це будуть серійні енергоблоки ВВЕР з реакторною установкою типу В-320, з удосконаленими парогенераторами ПГВ-1000М і електричною потужністю до 1100 МВт кожен[20].. Тобто, подібно будівництву на Калінінській АЕС, на РоАЕС зводяться аналогічні вже діючим першому і другому енергоблоках станції блоки з реакторами ВВЕР-1000 (В-320).

Генеральним підрядником будівництва є ВАТ «Нижегородська інжинірингова компанія» Атоменергопроект "(НІАЕП). Підприємство входить до складу інтегрованої компанії ВАТ «Атоменергопром». Функції замовника-забудовника виконує філія ВАТ «Концерн Росенергоатом» «Ростовська АЕС».

Підготовчі роботи до початку повномасштабного будівництва енергоблоків № 3, 4 були розпочаті в середині 2009 року. У листопаді 2009 року до робіт у відповідності із затвердженим тематичним планом приступила 21 підрядна організація. У березні 2010 року року було укладено 32 договори на закупівлю обладнання для енергоблоку № 3 на загальну суму фінансування в 2010 році понад 7,2 млрд рублів. У червні 2010 року почалося повномасштабне будівництво енергоблоку № 4. Станом на серпень 2010 року року, на будівельному майданчику енергоблоків № 3 та № 4 Ростовської АЕС задіяно 34 підрядних організації із загальною чисельністю персоналу понад 3000 чоловік[21]. Завершення будівництва і фізичний запуск енергоблоку № 3 заплоновані на 2014 рік[22][23].

Енергоблок № 4[ред.ред. код]

Будівництво 4-го енергоблоку почалося у 2010 році. Запуск четвертого енергоблоку в промислову експлуатацію заплановано на кінець серпня 2017 року[24]. 20 червня 2015 корпус для реактора енергоблоку № 4 прибув на Ростовську АЕС[13] Пуск енергоблоку № 4 заплановано на 2017 рік.

Інформація по енергоблоках[ред.ред. код]

Технічний проект Ростовської АЕС було розроблено Нижньогородським відділенням інституту «Атоменергопроект» відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.21.76 № 86Д. Проект передбачав будівництво АЕС у складі 4-х енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1000 загальною потужністю 4000 МВт[6][25]

На 2015, на Ростовській АЕС експлуатується три енергоблоки з реакторами типу ВВЕР-1000 з встановленою потужністю 1000 МВт.

З 2010 року на Ростовській АЕС йде спорудження енергоблоку № 4[26]

Енергоблок[27] Тип реакторів Потужність Початок будівництва Енергетичний пуск Введення в експлуатацію Закриття
Чистий Брутто
Ростов-1 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.09.1981 30.03.2001 25.12.2001 2031 (план)
Ростов-2 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.05.1983 18.03.2010[28] 10.12.2010[9] 2040 (план)
Ростов-3 ВВЕР-1000/320 1011 МВт 1100 МВт[28] 15.09.2009 27.12.2014[29] 17.09.2015 2045 (план)
Ростов-4 ВВЕР-1000/320 1011 МВт 1100 МВт[28] 16.06.2010 січень 2017 (план) кінець серпня 2017[30] (план)
Ростов-5 ВВЕР-1200 1200 МВт 1350 МВт Будівництво скасовано
Ростов-6 ВВЕР-1200 1200 МВт 1350 МВт Будівництво скасовано

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в ROSTOV-3
  2. ФЕДЕРАЦІЯ АЕС: енергоблок № 3 виведений на 75 % теплової потужності після проведення регламентних випробувань
  3. Энергоблок №3 Ростовской АЭС включен в единую энергетическую систему России. Росэнергоатом / Ростовская АЭС / Пресс-центр. 2014-12-27. Процитовано 2014-12-30. 
  4. Ростовская АЭС: название возвращается // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 30.04.2010
  5. Підгори — селище, зникле під Волгодонськом
  6. а б Ростовская АЭС // ОАО "Нижегородская инжиниринговая компания «АТОМЭНЕРГОПРОЕКТ»
  7. Произведен физический пуск реактора 2-го энергоблока Ростовской АЭС. REGNUM. 19 декабря 2009. Архів оригіналу за 2012-02-19. Процитовано 2010-08-14. 
  8. Энергоблок № 4 Ростовской АЭС — отсчёт начался // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 22.06.2010.
  9. а б Ростовская АЭС: Росатом подписал разрешение на ввод в эксплуатацию блока № 2 // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 14.12.2010.
  10. На Ростовской АЭС начали запуск третьего энергоблока //
  11. а б Реактор 3-го блока РостАЭС вышел на минимально контролируемую мощность. 
  12. Третий блок Ростовской АЭС подключен к энергосистеме России //
  13. а б Корпус реактора для энергоблока № 4 прибыл на Ростовскую АЭС
  14. Ростовская АЭС: визит главы «Росатома» Сергея Кириенко // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 22.09.2009
  15. Ростовская АЭС: состоялся физпуск энергоблока № 2 // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 19.12.2009
  16. Волгодонская АЭС: завершена загрузка топлива // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 24.12.2009
  17. Ростовская АЭС: на энергоблоке № 2 состоялся «толчок турбины» // AtomInfo.ru
  18. Ростовская АЭС: состоялся энергетический пуск энергоблока № 2 // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 18.03.2010
  19. Энергоблок №3 Ростовской АЭС включен в единую энергетическую систему России. Росэнергоатом. 27.12.2014. 
  20. Ростовская АЭС: Ростехнадзор выдал лицензию на размещение энергоблоков № 3 и № 4< // ОАО «Концерн Росэнергоатом»
  21. Ростовская АЭС: работы на стройплощадке энергоблоков № 3 и № 4 идут в соответствии с регламентом // ОАО «Концерн Росэнергоатом»
  22. РоАЭС: состоялось заседание первого штаба по строительству энергоблоков 3 и 4 // ОАО «Концерн Росэнергоатом»
  23. Сборку реактора 3-го энергоблока Ростовской АЭС планируется завершить к 15 июня 2014 года
  24. На четвертом энергоблоке Ростовской АЭС готовятся к монтажу корпуса реактора
  25. Ростовская АЭС: состоялся физпуск энергоблока № 2 // Госкорпорация «Росатом»
  26. Ростовская АЭС: состоялось заседание штаба по строительству энергоблоков № 3 и № 4 // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 27.05.2010
  27. Russian Federation: Nuclear Power Reactors. Power Reactor Information System (en). IAEA. Архів оригіналу за 2011-08-18. Процитовано 2010-09-11. 
  28. а б в ROSTOV-2
  29. Росэнергоатом (27.12.2014). Энергоблок №3 Ростовской АЭС включен в единую энергетическую систему России. 
  30. Ростовская АЭС: в реакторном отделении строящегося энергоблока № 4 смонтированы баки аварийного слива масла

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]