Солодкий корінь колючий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Солодкий корінь колючий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Galegeae
Рід: Солодкий корінь (Glycyrrhiza)
Вид: Солодкий корінь колючий
Glycyrrhiza echinata
L., 1753
Посилання
Вікісховище: Glycyrrhiza echinata
Віківиди: Glycyrrhiza echinata
EOL: 703933
IPNI: 496933-1
ITIS: 820438
NCBI: 46348

Солодкий корінь колючий[1], солодка щетиниста[2] (Glycyrrhiza echinata) — вид рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у пд.-сх. і сх. Європі й у західній частині Азії.

Багаторічна рослина 80–120 см завдовжки. Рослина зі специфічним запахом тільки в свіжому стані. Суцвіття щільні, голівчаті, кулясті або овальні. Квітки 7–10 мм довжиною, фіолетово-сині. Боби яйцеподібні або довгасто-овальні, у верхній частині густо вкриті шипами, в нижній — без шипів[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у пд.-сх. і сх. Європі, зх. Азії, Казахстані, Туркменістані[3][4][5].

В Україні вид зростає на солонцюватих луках, у чагарниках, заплавах річок і подах — на півдні Лісостепу, у Степу та Криму[2].

Класифікація

[ред. | ред. код]

Glycyrrhiza echinata був одним із видів, описаних Карл Лінней у своїй роботі Species plantarum(«Види рослин») 1753 р. вказаний у Ботанічній номенклатурі[en].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Glycyrrhiza echinata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 198. (рос.)(укр.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 14.12.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 14.12.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 14.12.2019. (англ.)