Сонячне (Волноваський район)
| село Сонячне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Волноваський район |
| Громада | Хлібодарівська сільська громада |
| Облікова картка | Сонячне |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ 649 (01.01.2017) |
| Площа | 2.51 км² |
| Густота населення | 258.6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 85782 |
| Телефонний код | +380 6244 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°24′21″ пн. ш. 37°26′27″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
135 м |
| Водойми | річка Велико-Тарама |
| Відстань до обласного центру |
84,2 км |
| Відстань до районного центру |
28,1 км |
| Найближча залізнична станція | Хлібодарівка |
| Відстань до залізничної станції |
12,3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85754, Донецька обл., Волноваський р-н, с. Сонячне, вул. Миру, 26 |
| Сільський голова | Улитич Олексій Михайлович |
| Карта | |
  Сонячне | |
 Сонячне | |
| Мапа | |
| |
Со́нячне (до 1923 року — Крестівка, в 1923 — 2016 роках — Краснíвка) — село Хлібодарівської сільської громади Волноваського району Донецької області України.
Згідно з постановою Верховної Ради України від 04 лютого 2016 року № 984-VIII село Краснівка перейменовано на село Сонячне[1].
Географія[ред. | ред. код]
Селом тече річка Велико-Тарама.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Відстань до райцентру становить близько 28 км і проходить автошляхом місцевого значення. Двічі на день проходить автобус із Маріуполя. Землі села межують із територією Нікольського району Донецької області.
Історія[ред. | ред. код]
Село заснували державні селяни, козаки й військові обивателі з Чернігівської губернії Борзнянського, Глухівського, Конотопського, Кролевецького, Остерського й Сосницького повітів, а також з Харківської губернії Валківського й Зміївського повітів. Перші переселенці прибули у 1844 році.[2]
Культура[ред. | ред. код]
У селі існує унікальна традиція приготування й споживання пісних голубців з картоплею.[3] Традиційну страву “Лемківські голубці з картоплею” готують за двома рецептами: це пісні голубці до Святої вечері та звичайні (або святкові). Для обох рецептів потрібна білокачанна капуста, листя якої необхідно відварити у підсоленій воді. Для начинки – терта на дрібній тертці та товчена картопля в рівних пропорціях, сіль перець, часник. В начинку до пісних голубців додають смажену цибулю на олії та гриби. Пісні голубці тушкують на томатній підливі. Пісні голубці є обов‘язковою стравою на Святвечір. Вже наступного дня, на Різдво, подають картопляні голубці із м’ясною начинкою та зі сметаною.[4]
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 782 особи, з них 87,47 % зазначили рідною мову українську, 11,89 % — російську та 0,26 % — білоруську мову[5].
У селі Сонячне Волноваського району у 1951 році знайшли притулок лемки, які стали жертвами четвертої широкомасштабної акції переселення (примусове виселення українців Західної Бойківщини та Лемківщини з територій, які відходили до Польщі). Це село стало одним із багатьох куточків, де лемки-переселенці знайшли свою домівку, свою другу малу батьківщину. У 1951 році до тодішньої Красновки (нині Сонячне) переселили 115 родин (загалом 528 людей).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Інформація щодо стану процесу декомунізації Волноваського району[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Донеччина: минуле і сучасність. Історико-краєзнавчий альманах. Луцьк: ТЕРЕН. 2024. с. 55. ISBN 978-617-8235-96-3.
- ↑ Ще два об'єкти поповнили перелік елементів нематеріальної спадщини України
- ↑ Лемківські голубці із Сонячного на Донеччині стали нематеріальною спадщиною України
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 червня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
