Времівка
| село Времівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Волноваський район |
| Громада | Великоновосілківська селищна громада |
| Облікова картка | Времівка |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ 1229 (01.01. 2016 р.) |
| Площа | 2,483 км² |
| Густота населення | 495 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 85500 |
| Телефонний код | +380 6243 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°50′04″ пн. ш. 36°48′48″ сх. д. / 47.83444° пн. ш. 36.81333° сх. д.Координати: 47°50′04″ пн. ш. 36°48′48″ сх. д. / 47.83444° пн. ш. 36.81333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
106 м |
| Водойми | р. Мокрі Яли |
| Відстань до обласного центру |
90,8 км |
| Відстань до районного центру |
3,3 км |
| Найближча залізнична станція | Роя |
| Відстань до залізничної станції |
45,2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85500, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 32 |
| Сільський голова | Тюрін Сергій Станіславович |
| Карта | |
  Времівка | |
 Времівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вре́мівка — село Великоновосілківської селищної громада Волноваського району Донецької області в Україні.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Село розташоване на лівому березі р. Мокрі Яли. Відстань до райцентру становить близько 3 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Неподалік від села розташований ботанічний заказник місцевого значення Балка Північна.
Історія[ред. | ред. код]
За даними на 1859 рік у власницькому селі Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 822 особи (437 чоловічої статі та 385 — жіночої), налічувалось 90 дворових господарств, існували 2 заводи[1].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Времівської волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 329 осіб, налічувалось 47 дворових господарств, існувала школа[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1692 осіб (836 чоловічої статі та 856 — жіночої), з яких 1679 — православної віри[3].
У 1908 році в селах Времівка, Якимівка, Михайлівка, Мар'ївка й Софіївка разом мешкало 2032 особи (1084 чоловічої статі та 948 — жіночої), налічувалось 305 дворових господарств[4].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1431 особа, з яких 664 чоловіки та 767 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1331 особа.[6]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 66,59 % |
| російська | 33,04 % |
| білоруська | 0,07 % |
| болгарська | 0,07 % |
| молдовська | 0,07 % |
| німецька | 0,07 % |
Відомі особи[ред. | ред. код]
- Безверхий Антон (?-1932?) — анархіст, учасник махновського руху.
- Білогуров Олександр Іванович (1914—1942) — Герой Радянського Союзу.
- Зрожевська Олена Миколаївна — мати п'яти дітей — згідно з Указом Президента України № 846/2007 присвоєно посесне звання «Мати-героїня».
- Косматенко Анатолій Денисович — український письменник.
- Принцевський Іван Дмитрович (нар. 1922) — український графік.
- Тарановська Юхим (1888—1921) — анархіст.
- Яхно Ізольда Пилипівна — народна майстриня (вишивка), вчитель фізики за фахом.
Загинули у боях за село[ред. | ред. код]
- 21 квітня 2022
- Семенець Олексій Миколайович (1995—2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.
- Макаров Руслан Анатолійович (1993—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.
- Мусин Дмитро (1996-26.04.2022) боєць Дніпропетровської бригади Сил територіальної оборони ЗСУ
- Синчук Владислав Володимирович(27.11.1997—24.11.2022) -солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну. 24 листопада загін з 6 осіб потрапив під мінометний обстріл, смертельно поранений Синчук В.В загинув на місці. Поховали воїна в рідному місті Сміла.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 402) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 13-1)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Яхно І. П., Яхно А. П. «Времівка на Донеччині».
- Яхно І. П., Яхно А. П. «Времівський поклик».
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=3704 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.rius.kiev.ua/konk2008/polotnyanui_litopus_donetsk[недоступне посилання з червня 2019]
- http://afisha.dn.ua/descript/event2897/index.html[недоступне посилання з червня 2019]
| |||||||||||
