Старомлинівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Старомлинівка
Герб Старомлиновки.png
Герб Старомлинівки
Старий грецький будинок
Старий грецький будинок
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Великоновосілківський
Рада/громада Старомлинівська сільська рада
Код КОАТУУ 1421285201
Облікова картка Старомлинівка 
Основні дані
Засноване 1779
Населення 2635 (01.01.2014)
Площа 7.302 км²
Густота населення 361 осіб/км²
Поштовий індекс 85552
Телефонний код +380 6243
Географічні дані
Географічні координати 47°41′47″ пн. ш. 36°49′57″ сх. д. / 47.69639° пн. ш. 36.83250° сх. д. / 47.69639; 36.83250Координати: 47°41′47″ пн. ш. 36°49′57″ сх. д. / 47.69639° пн. ш. 36.83250° сх. д. / 47.69639; 36.83250
Середня висота
над рівнем моря
114 м
Водойми річки: Мокрі Яли, Кобильня
Відстань до
обласного центру
106 км
Відстань до
районного центру
17,7 км
Найближча залізнична станція Зачатівська
Відстань до
залізничної станції
41,5 км
Місцева влада
Адреса ради 85552, с. Старомлинівка, вул. Центральна, 97; тел. 99-1-54
Сільський голова Пантелейчук Людмила Володимирівна
Карта
Старомлинівка. Карта розташування: Україна
Старомлинівка
Старомлинівка
Старомлинівка. Карта розташування: Донецька область
Старомлинівка
Старомлинівка

Старомлинівка у Вікісховищі?

Старомли́нівка (до 1946 — Старий Керменчик, урум. Т’ерменчик — млин) — село в Україні, у Великоновосілківському районі Донецької області. Орган місцевого самоврядування — Старомлинівська сільська рада.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Село розташоване на березі річки Мокрі Яли, у яку впадає річка Кобильня. Відстань до райцентру становить близько 17 км і проходить автошляхом Т 0518.

Землі села межують із територією Гуляйпільського району Запорізької області.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення засноване у 1779 р. греками-переселенцями з півострову Крим, яких налічувалось тоді близько 800. Село отримало назву Керменчик, що в перекладі з грецької — млин, вітряк. За родиною закріпляли 30 десятин землі. Населення займалося вирощуванням пшениці, вівса, кукурудзи, льону, проса та розводило худобу. Обробляли шкіру, займалися ткацтвом, в селі діяла кузня.

За даними на 1859 рік у казенному селі Маріупольського грецького округу Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 1725 осіб (906 чоловічої статі та 819 — жіночої), налічувалось 281 дворове господарство, існувала православна церква, відбувались 2 ярмарки на рік й базари[1].

Із 1866 року Старий Керменчик став центром волості. Частка переселенців збідніла і не мала худоби чи коней, знаряддя для обробки землі. Менша частина збагатилась і приймала на працю наймитів, у тому числі з Полтавської, Курської та інших губерній. Більша частка наймитів оселилась у Старому Керменчику.

Станом на 1886 рік у грецькій колонії, центрі Старо-Керменчицької волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 2277 осіб, налічувалось 414 дворових господарств, існували православна церква, школа, 13 лавок й 2 рейнських погріба, відбувалось 4 ярмарки на рік й базари по неділях[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3258 осіб (1697 чоловічої статі та 1561 — жіночої), з яких 3253 — православної віри[3].

У 1908 році у грецькому поселенні мешкало 4080 осіб (2050 чоловічої статі та 2030 — жіночої), налічувалось 465 дворових господарства[4].

Більшість якого була наймитами. Поселення мало п'ять невеликих цегляних заводів, де також виробляли черепицю, 4 вітряки і 2 парові млини, 10 лавок і трактирів. Громада утримувала лікарський пункт(1 лікар та 2 фельдшери). До 1910 р. кількість училищ для дітей збільшили до трьох, але більшість мешканців була неписьменною.

У 1908 р. організували бібліотеку. У поселенні відбувалося два ярмарки по три дні.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 3373 особи, з них 16,04 % зазначили рідною мову українську, 82,12 % — російську, 0,8 % — грецьку, 0,24 % — вірменську, 0,15 % — білоруську та 0,03 % — молдовську мову[5].

Культура[ред. | ред. код]

Село Старомлинівка двічі приймало міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» імені Доната Патричі 2007 та 2008 року.

Персоналії[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

За 54 км від села у Розівському районі Запорізької області розташоване село Новомлинівка.

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2414) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-59)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 15-1)
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
  6. http://xn--90adhkb6ag0f.xn--p1ai/arhiv/uchastniki-grazhdanskoj-vojny/uchastniki-belogo-dvizheniya-v-rossii/uchastniki-belogo-dvizheniya-v-rossii-ta-ti.html

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]