Софія Жолкевська
Софія Жолкевська | |
---|---|
Ім'я при народженні | Софія |
Народилася | 1587 / бл. 1590 Жовква |
Померла | 20 серпня 1634 Олесько |
Поховання | Костел Святого Лаврентія |
Країна | Річ Посполита |
Місце проживання | Жовква, Олесько |
Відома завдяки | бабка короля Яна ІІІ Собеського |
Суспільний стан | шляхтянка |
Конфесія | римо-католицизм |
Рід | Жолкевські і Даниловичі |
Батько | Станіслав Жолкевський |
Мати | Реґіна Жолкевськаd |
У шлюбі з | Іван Данилович |
Діти | Іван, Станіслав, Софія Теофілія, Дорота |
Софія (Зофія) Жолкевська (1587 / бл. 1590[1][2] — 20 серпня 1634, Жовква) — польська шляхтянка, дружина Івана Даниловича, бабуся короля Яна ІІІ Собеського.
Народилася 1587 р. в місті Жовква, заснованому батьком; найстарша донька великого коронного гетьмана Станіслава Жолкевського та його дружини Регіни з Гербуртів (1566—6.11.1626)[3].
1605 року в Жовкві стала дружиною руського воєводи і власника Олеського замку Івана Даниловича.
За деякими історичними довідками Софія познайомилася з майбутнім чоловіком під час свого візиту в Олеський замок зі своїм батьком. Тоді вона думала, що їде туди з батьком як майбутня спадкоємиця, але по приїзді виявилось, що як наречена Івана Даниловича. Весілля відбулося в Олеському замку. На весіллі були присутні посли Польщі, Угорщини та Литви. Посол Польщі Хуберт Шумлянський у своїй доповіді королю Сигізмунду III Вазі про наречену написав так: «Вона білосніжний діамант, ніжна троянда весняного саду, а її волосся пшеничного відтінку затьмарює ніч. Жодна присутня на весіллі жінка не могла з нею зрівнятись».
В 1622—1633 роках мала процес зі старостою Олександром Балабаном через 40000 золотих, ніби-то витрачених ним на викуп Яна Жолкевського.[4]
Помічником урядника її баришівських та бориспільських володінь якийсь час служив майбутній гетьман Іван Сулима.[5]
Все життя провела в Олеському замку, поруч із чоловіком і дітьми, саме для неї Іван Данилович почав активну розбудову замку. З чоловіком мали дітей:
- Іван
- Станіслав
- Софія Теофілія — мати короля Яна ІІІ Собеського (до її смерті виховувався у неї в Жовкві).
- Дорота — монахиня-бенедиктинка у Львові.[1]
Батькові, брату Яну в жовківському фарному костелі св. Лаврентія фундувала встановлення пам'ятного мармурового надгробка з епітафією:
Exoriare aliquis nostris ex ossibus ultor |
Самостійно керувала маєтками, впливала на призначення міських посадовців, регулювала цехові взаємостосунки та інше. 1 березня 1627 року зробила запис для шпиталю св. Лазаря львівського передмістя Жовкви; 1 лютого 1631 — для жовківської колегіати.
Померла в Олеську через шість років після смерті чоловіка від пневмонії. На похоронах мав прощальну промову зять Якуб Собеський. Син Станіслав сприяв виготовленню, встановленню матері, бабусі по лівій стороні від великого вівтаря у фарному жовківському костьолі св. Лаврентія пам'ятного мармурового надгробку з епітафією.[1]
-
Місце поховання
-
Крипта Жолкевських
- ↑ а б в Łucja Charewiczowa. Daniłowiczowa Zofia, h. Lubicz (ur. ok. 1590 †1634)… — S. 418.
- ↑ за інформацією її надгробка, прожила понад 44 роки
- ↑ Herburtowie. IV pokolenie (пол.)
- ↑ Wanda Dobrowolska. Bałaban Aleksander (†1637) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Тоm 1, zeszyt 1. — S. 248.— Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840 (пол.)
- ↑ Віталій Щербак. Іван Сулима // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 141. — ISBN 5-203-01639-9
- Charewiczowa Ł. Daniłowiczowa Zofia, h. Lubicz (ur. ok. 1590 †1634) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. IV, zeszyt 16. — S. 417—418. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |