Конецпольські: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Aeou (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
* [http://www.mskifa.narod.ru/olesko.html Персональний сайт Кифоренка Сергія] |
* [http://www.mskifa.narod.ru/olesko.html Персональний сайт Кифоренка Сергія] |
||
* Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s. 481–638 {{ref-pl}} S. 510–529. |
* Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s. 481–638 {{ref-pl}} S. 510–529. |
||
* [[Несецький Каспер|''Niesiecki Kasper.'']] [http://www.polona.pl/item/181770/295/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …]'' — T. 2 — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.— S. 579-588. {{ref-pl}} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
Версія за 11:07, 17 вересня 2014
Конецпольські (пол. Koniecpolscy) — польський шляхетський (магнатський) рід гербу Побог (Побуг).
Родина Конецпольських з'являється в історичних анналах на початку XV століття. Один із перших її представників, Якуб Конецпольський, брав участь у битві під Грюнвальдом (1410).
1443 — було започатковане місто-фортеця Конецполь, яке стало форпостом родини Конецпольських на брацлавських землях, на межі Дикого Поля.
В XVI столітті родина розпадається на дві гілки — гетьманську і каштелянську.
Найвідомішим представником гетьманської гілки став великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський (* 1591 — † 1646). Він воював проти армії шведського короля Густава-Адольфа, штурмував Смоленськ (1611), неодноразово громив на степових кордонах татарські загони. 1620 року під Цецорою потрапив у полон до турків і провів у неволі понад 3 роки.
В середині XVII століття Конецпольські набули найбільшого політичного впливу, стали власниками величезних володінь, зокрема на Поділлі та Брацлавщині. Будучи барським старостою, Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити замок у Барі. С.Конецпольський увійшов в історію України як придушувач козацьких повстань Жмайла, Сулими, Павлюка, Гуні, Острянина.
- Миколай Конецпольський (†1464) — староста та підкоморій перемиський
- Якуб (помер 1480) — староста і каштелян перемиський, чоловік Барбари Тенчинської
- Станіслав — син перемиського старости і каштеляна Якуба, староста перемиський, батько Миколая, Станіслава Пшедбура
- Алєксандер (помер 1609 р.) — воєвода сєрадзький, син Станіслава Пшедбура, батько гетьмана Станіслава; через одруження з одиначкою войського камянецького Анною Срочіцкою став власником значних маєтків на Поділлі[1]
- Адам Пшедбур Конецпольський — комендант Кодака, небіж коронного гетьмана Станіслава Конецпольського.
- Якуб — син сєрадзького підкоморія Алєксандера (бл. 1585-бл. 1630); ротмістр короля, комендант Кодака; вбитий козаками у 1641[2]
- Cтаніслав — молодший брат попереднього, комендант Кодака протягом 7 років; страчений за наказом Б. Хмельницького після здобуття фортеці у 1648 р.[3] (або у 1649 р.[4])
- Анджей з Прецлава (1621–1649) — зять Миколая Потоцького-«ведмежої лаби», проживав у Олеську, шлюб та весілля відбулись в маєтку Станіслава К-го у Бродах[5]
- Анна з Конецпольських — донька сєрадзького каштеляна Станіслава Пшедбура (†1588); дружина Адама Осецького, белзького каштеляна Зиґмунта Чижовського
В 2-й половині XVII століття могутність родини Конецпольських пішла на спад.
Станіслав-Александр Конецпольський найбільше відомий в історії за презирливим прізвиськом «дитина», яке нібито дав йому гетьман Богдан Хмельницький напередодні Пилявецької битви (1648). Польське військо тоді було розбите вщент, її командувачі (серед них і Конецпольський) ледве врятувались.
Останнім помітним представником роду був Станіслав-Ян Конецпольський — могутній магнат, великий коронний обозний, подільський воєвода з 1679 р., активно проводив політику Польської Корони Речі Посполитої на українських землях.
На початку XVIII століття рід Конецпольських занепав і 1719 року згас.
Примітки
- ↑ Henryk Kotarski. Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 (пол.) S. 512
- ↑ Zofia Libiszowska. Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 (пол.) S. 513
- ↑ Zofia Libiszowska. Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 (пол.) S. 513
- ↑ Koniecpolscy (01) (пол.)
- ↑ Аdam Kersten. Koniecpolski Andrzej z Precławia h. Pobóg (1621–1649) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s. 481–638 (пол.) S. 516
Джерела
- Персональний сайт Кифоренка Сергія
- Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s. 481–638 (пол.) S. 510–529.
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 2 — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.— S. 579-588. (пол.)