Соловйов Сергій Михайлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Shynkar (обговорення | внесок)
102 504 редагування
Рядок 67: Рядок 67:
* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}
* ''Людмила Новікова'', Походження, сутність і історія козацтва в працях російського історика С. М. Соловйова.
* ''Людмила Новікова'', Походження, сутність і історія козацтва в працях російського історика С. М. Соловйова.
* ''Пінчук Ю. А., Ясь О. В.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Solovjov_S Соловйов Сергій Михайлович] // {{ЕІУ|9|702}}

{{Історик-доробити}}
{{Історик-доробити}}
{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Росія}}}}
{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Росія}}}}

Версія за 11:45, 18 грудня 2016

Сергій Соловйов
Сергей Соловьёв
Народився17 травня 1820(1820-05-17)
Москва, Російська імперія
Помер16 жовтня 1879(1879-10-16) (59 років)
Москва, Російська імперія
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
Діяльністьісторик, професор, поет, письменник
Alma materІмператорський Московський університет
Галузьісторія
ЗакладІмператорський Московський університетd
Олександрівське військове училище
Посадаректор Московського університетуd
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор наук
ВчителіГрановський Тимофій Миколайович
Відомі учніNil Popovd
Ключевський Василь Йосипович
Аспіранти, докторантиКлючевський Василь Йосипович
ЧленствоСербське вчене товариствоd
Російська академія наук
Петербурзька академія наук
ДітиСоловйов Володимир Сергійович[1]
Polyxena Solovyovad[2]
Mikhail Solovʹevd
Соловйов Всеволод Сергійовичd
Maria Sergeevna Bezobrazovad
Автограф
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Соловйов Сергій Михайлович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соловйов.

Сергі́й Миха́йлович Соловйо́в (нар. 5(17) травня 1820, Москва, Російська імперія — нар. 4(16) жовтня 1879, Москва, Російська імперія) — російський історик, з 1847 року професор Імператорського Московського університету, з 1872 року академік Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук. Член Московського археологічного товариства.

Батько російського філософа Володимира Соловйова

Життєпис

Поштова марка СРСР присвячена С. М. Соловйову, 1991 рік

Сергій Михайлович Соловйов народився 5(17) травня 1820 року у Москві в сім'ї священика. У 1833-38 навчався у гімназії. У 1838 вступив на історико-філологічне відділення філософського факультету Імператорського Московського університету. Після закінчення університету (1842) протягом 1842-44 перебував за кордоном як домашній учитель дітей графа Олександра Строганова. Відвідував лекції Франсуа Гізо, Жуля Мішле у Парижі, Карла Ріттера, Леопольда фон Ранке у Берліні, познайомився з відомими славістами Вацлавом Ганкою, Франтішеком Палацьким, Павелом Шафариком. У 1845 захистив магістерську, а в 1847 — докторську дисертацію. З 1847 — професор Московського університету. У 1864-70 — декан історико-філологічного ф-ту, у 1871-77 — ректор Московського університету. В останні роки життя був головою Московського товариства історії і старожитностей російських, директором Оружейної палати. У студентські роки Соловйов симпатизував російським слов'янофілам, згодом поділяв погляди західників, займаючи помірковану ліберальну позицію. Був придворним учителем російських імператорів. Відстоював автономні права університетів, за що змушений піти у відставку з посади ректора.

Автор капітальної «Истории России с древнейших времен» до 1770-их pp. (29 тт., 1851 — 79; нове видання в 15 тт., 1959 — 66) і низки монографічних праць.

Ставлення до України

У питаннях історії України Соловйов продовжував традиційну великодержавницьку лінію російської історіографії. Його праці, присвячені історії України, торкаються тільки козацької доби: «Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу» (1848 — 49), «Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого» (1859 рік). Чимало документального матеріалу до історії України XVII — XVIII століть подано в його «Истории России», при чому іноді об'єктивізм дослідника бере верх над традиційними концепціями російських істориків.

Соловйов про походження сучасних росіян

Разом з тим, висвітлюючи у своїх працях історію часів Київської Русі, Соловйов змушений був показати, що відмінності між мешканцями півдня (Києва) і півночі (Ростова, а згодом Владимира), були значними вже в дотатарські часи[3].

А так Соловйов описував заселення мешканцями півдня території сучасної Росії:

Панівні обставини взяли своє: степова Україна, область Дніпровська, піддається постійним, сильним спустошенням від кочовиків; її міста порожні: в них живуть псарі та половці, за відгуком самих князів; куди ж було піти руським людям від полону і розорення? Звичайно, не на південний схід, прямо в руки до половців; звичайно, не на захід, до чужовірних ляхів та угорців; вільний шлях залишався один - на північний схід: так, Ростовська, спочатку фінська, область отримала своє слов'янське населення.
Оригінальний текст (рос.)
Господствующие обстоятельства взяли свое: степная украйна, область Днепровская, подвергается постоянным, сильным опустошениям от кочевников; ее города пусты: в них живут псари да половцы, по отзыву самих князей; куда же было удалиться русским людям от плена и разорения? Конечно, не на юго-восток, прямо в руки к половцам; конечно, не на запад, к иноверным ляхам и венграм; свободный путь оставался один - на северо-восток: так, Ростовская, изначала финская, область получила свое славянское население[4]

Але разом з тим історик зазначав:

Крайній північний схід, ще не підвладний руським князям, населений зирянами і вогуличами, не привабливий і небезпечний для поселенців не войовничих, що йдуть невеликими масами.
Оригінальний текст (рос.)
Крайний северо-восток, еще не подвластный русским князьям, населенный зырянами и вогуличами, не привлекателен и опасен для поселенцев невоинственных, идущих небольшими массами[4].

Соловйов про державність

Держава є необхідна форма для народу, який немислимий без держави.
Оригінальний текст (рос.)
Государство есть необходимая форма для народа, который немыслим без государства[5].

Родина

Був у шлюбі з Поліксеною Романовою, яка мала українське коріння. Серед своїх предків вона називала філософа Григорія Сковороду. У Володимира Павловича Романова в Лебединському повіті на Харківщині був свій маєток, пов'язані вони і з Херсонською губернією, с. Березівка, Александрійського повіту, де проживав В. Романов до свого арешту за підозрою у контактах з декабристами. Там Соловйов міг ознайомитися з працями одеського історика Аполлона Скальковського, який займався історією запорозького козацтва та колонізації півдня України.

Примітки

  1. ↑ Роднянская И. Б. Соловьёв // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 7. — С. 53–56.
  2. ↑ Никольская Т. Л. Соловьёва // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 7. — С. 59.
  3. ↑ С. М. Соловьев. История России с древнейших времен. // М, 1960, кн. ІІ, стр. 18. (рос.)
  4. ↑ а б С. М. Соловьев. История России с древнейших времен, т. ІV, гл. 3. // М, 1960, кн. ІІ, стр. 650-651.. (рос.)
  5. ↑ С. М. Соловьев. Наблюдения над исторической жизнью народов.. (рос.)

Література та джерела

Геродот Це незавершена стаття про історика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соловйов_Сергій_Михайлович&oldid=19370099