Головна послідовність: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
'''Головна послідовність''' — це вузька смуга на [[діаграма Герцшпрунга — Рассела|діаграмі Герцшпрунга — Рассела]], яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90% усіх відомих [[Зоря|зір]] [[Чумацький Шлях|Чумацького Шляху]], зокрема — [[Сонце]].
'''Головна послідовність''' — це вузька смуга на [[діаграма Герцшпрунга — Рассела|діаграмі Герцшпрунга — Рассела]], яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90% усіх відомих [[Зоря|зір]] [[Чумацький Шлях|Чумацького Шляху]], зокрема — [[Сонце]].


Джерелом [[енергія|енергії]] зір головної послідовності є [[ядерний синтез|реакції термоядерного синтезу]], у яких [[водень]] перетворюється на [[гелій]]. За сучасною теорією [[Еволюція зір|зоряної еволюції]], час «спалювання» водню у ядрі зорі порівняно великий і залежить від її маси. Для Сонця він становить близько 10 млрд років, для інших зір він приблизно дорівнює <math>\frac{10}{M^3}</math>&nbsp;млрд років, де M&nbsp;— маса зорі (у [[маса Сонця|масах Сонця]])<ref>{{А-Е-С|Головна послідовність|115|g}}</ref>. Стадія перебування на головній послідовності&nbsp;— найтриваліший етап [[еволюція зір|еволюції зорі]]. Цим і пояснюється переважна концентрація зір на ділянці головної послідовності.
Джерелом [[енергія|енергії]] зір головної послідовності є [[ядерний синтез|реакції термоядерного синтезу]], у яких [[водень]] перетворюється на [[гелій]]<ref name="AEC_Головна_послідовність"/>.

У верхню (ліву) частину головної послідовності потрапляють зорі високої [[Світність|світності]] та [[Ефективна температура|температури]] — [[блакитні гіганти]]. Якщо рухатися вздовж головної послідовності вправо донизу світність та температура зір зменшується. У праву (нижню) частину потрапляють [[червоні карлики]]<ref name="AEC_Головна_послідовність"/>.

У зір малої маси перетворення Гідрогену на Гелій відбуваються шляхом [[Водневий цикл|водневого циклу]]. Зі збільшенням маси зорі все більшого значення набуває [[вуглецево-азотний цикл]]. У зір із масою більше 1,2{{Маса Сонця}} саме цей механізм енерговиділення є головним<ref name="AEC_Вуглецево-азотний_цикл"/>.

За сучасною теорією [[Еволюція зір|зоряної еволюції]], час «спалювання» водню у ядрі зорі порівняно великий і залежить від її маси. Для Сонця він становить близько 10 млрд років, для інших зір він приблизно дорівнює <math>\frac{10}{M^3}</math>&nbsp;млрд років, де M&nbsp;— маса зорі (у [[маса Сонця|масах Сонця]])<ref name="AEC_Головна_послідовність">{{А-Е-С|Головна послідовність|115|g}}</ref>. Стадія перебування на головній послідовності&nbsp;— найтриваліший етап [[еволюція зір|еволюції зорі]]. Цим і пояснюється переважна концентрація зір на ділянці головної послідовності.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 11: Рядок 17:


== Посилання ==
== Посилання ==
{{reflist}}
{{reflist|refs=
<ref name="AEC_Вуглецево-азотний_цикл">{{А-Е-С|Вуглецево-азотний цикл|88|v1}}</ref>
}}


{{Зорі}}
{{Зорі}}

Версія за 14:32, 26 червня 2018

Діаграма Герцшпрунга — Рассела з нанесеними 2300 найближчими зорями (складена Річардом Повеллом). Чітко видно переважне скупчення зір на ділянці головної послідовності. Світність Сонця взято за одиницю, воно розташовано на головній послідовності у місці перетину з кольоровим індексом B-V 0,66 (температура 5780K, спектральний клас G2)

.

Головна послідовність — це вузька смуга на діаграмі Герцшпрунга — Рассела, яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90% усіх відомих зір Чумацького Шляху, зокрема — Сонце.

Джерелом енергії зір головної послідовності є реакції термоядерного синтезу, у яких водень перетворюється на гелій[1].

У верхню (ліву) частину головної послідовності потрапляють зорі високої світності та температури — блакитні гіганти. Якщо рухатися вздовж головної послідовності вправо донизу світність та температура зір зменшується. У праву (нижню) частину потрапляють червоні карлики[1].

У зір малої маси перетворення Гідрогену на Гелій відбуваються шляхом водневого циклу. Зі збільшенням маси зорі все більшого значення набуває вуглецево-азотний цикл. У зір із масою більше 1,2M☉ саме цей механізм енерговиділення є головним[2].

За сучасною теорією зоряної еволюції, час «спалювання» водню у ядрі зорі порівняно великий і залежить від її маси. Для Сонця він становить близько 10 млрд років, для інших зір він приблизно дорівнює  млрд років, де M — маса зорі (у масах Сонця)[1]. Стадія перебування на головній послідовності — найтриваліший етап еволюції зорі. Цим і пояснюється переважна концентрація зір на ділянці головної послідовності.

Див. також

Посилання

  1. ↑ а б в Головна послідовність // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X.
  2. ↑ Вуглецево-азотний цикл // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 88. — ISBN 966-613-263-X.


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Головна_послідовність&oldid=22855437