Геккер Анатолій Ілліч: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 4: Рядок 4:
== Біографія ==
== Біографія ==
Анатолій Ілліч Геккер народився 25 серпня 1888 року в Тифлісі в родині військового лікаря. Навчався в Тифліській класичній гімназії. Після закінчення навчання в 1907 році і вступив до військового училища.
Анатолій Ілліч Геккер народився 25 серпня 1888 року в Тифлісі в родині військового лікаря. Навчався в Тифліській класичній гімназії. Після закінчення навчання в 1907 році і вступив до військового училища.
⚫
Геккер закінчив у [[1909|1909 році]] Володимирське військове училище у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. Розпочав службу у 102-му Вятському піхотному полку. З 1912 року перебував на службі в[[Окремий корпус прикордонної варти|Окремому корпусі прикордонної варти]]. Він був учасником [[Перша світова війна|Першої світової війни]], воював на посаді [[Оберофіцер|обер-офіцера]] для доручень при штабі 3-ї Заамурської прикордонної дивізії. Анатолій Геккер виконував обов'язки старшого [[Ад'ютант|ад'ютанта]] [[Штаб|штабу]] 3-го армійського корпусу <ref>[https://www.ria1914.info/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%80_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%98%D0%BB%D1%8C%D0%B8%D1%87 Геккер А. И. в проекте ][[Офицеры РИА]]</ref> . В 1917 закінчив прискорений курс [[Академія Генерального штабу (Російська імперія)|Імператорської Миколаївської академії Генерального штабу]] в [[Чин (ранг)|чині]] [[Штабсротмістр|штабс-ротмістра]]. Потім був направлений старшим ад'ютантом штабу до [[33-й армійський корпус (Російська імперія)|33-го армійського корпусу]] на [[Румунський фронт]]. У вересні 1917 року перебував у складі делегації [[Румунський фронт|Румунського фронту]] на з'їзді у [[Санкт-Петербург|Петрограді]] . Анатолія Ілліча Геккера було обрано членом корпусного солдатського комітету. У вересні 1917 року він вступив у [[Комуністична партія Радянського Союзу|партію більшовиків]].

⚫
Геккер закінчив у [[1909|1909 році]] Володимирське військове училище у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. Розпочав службу у 102-му Вятському піхотному полку. З 1912 року перебував на службі в[[Окремий корпус прикордонної варти|Окремому корпусі прикордонної варти]]. Він був учасником [[Перша світова війна|Першої світової війни]], воював на посаді [[Оберофіцер|обер-офіцера]] для доручень при штабі 3-ї Заамурської прикордонної дивізії. Анатолій Геккер виконував обов'язки старшого [[Ад'ютант|ад'ютанта]] [[Штаб|штабу]] 3-го армійського корпусу <ref>[https://www.ria1914.info/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%80_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%98%D0%BB%D1%8C%D0%B8%D1%87 Геккер А. И. в проекте ][[Офицеры РИА]]</ref> . В 1917 закінчив прискорений курс [[Академія Генерального штабу (Російська імперія)|Імператорської Миколаївської академії Генерального штабу]] в [[Чин (ранг)|чині]] [[Штабсротмістр|штабс-ротмістра]]. Потім був направлений старшим ад'ютантом штабу до [[33-й армійський корпус (Російська імперія)|33-го армійського корпусу]] на [[Румунський фронт]]. У вересні 1917 року перебував у складі делегації [[Румунський фронт|Румунського фронту]] на з'їзді у [[Санкт-Петербург|Петрограді]] . Анатолія Ілліча Геккера було обрано членом корпусного солдатського комітету. У вересні 1917 року він вступив у [[Комуністична партія Радянського Союзу|партію більшовиків]].


Був членом армійського військово-революційного комітету. Коли закінчилась [[Жовтневий переворот|Жовтнева революція, був]] обраний у грудні 1917 року Солдатським з'їздом начальником [[Штаб|штабу]] [[33-й армійський корпус (Російська імперія)|33-го корпусу]]. У січні 1918 року отримав призначення командувача [[8-ма армія (Російська імперія)|8-ї армії]] Румунського фронту. З січня до березня 1918 року — командувач цією армією.
Був членом армійського військово-революційного комітету. Коли закінчилась [[Жовтневий переворот|Жовтнева революція, був]] обраний у грудні 1917 року Солдатським з'їздом начальником [[Штаб|штабу]] [[33-й армійський корпус (Російська імперія)|33-го корпусу]]. У січні 1918 року отримав призначення командувача [[8-ма армія (Російська імперія)|8-ї армії]] Румунського фронту. З січня до березня 1918 року — командувач цією армією.


Геккер - учасник [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни]]. У березні 1918 року він вступив до лав [[Червона армія|Червоної Армії]], був призначений членом Центроштабу Рад у Донбасі і став одним із організаторів радянських частин . Того ж місяця призначений командувачем радянських військ на [[Донецький вугільний басейн|Донбасі]] — [[Червона Армія Донбасу|Донецькою армією РСЧА]] . З квітня 1918 року – начальник штабу командувача [[Український фронт РККА|Українського фронту]] [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|В.]] [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|А.]] [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|Антонова-Овсієнко]] , Потім - комісар [[Біломорський військовий округ|Біломорського військового округу]], командувач [[Вологодська область|Вологодським]] тиловим районом і [[Котлас|Котлаським]] районом.
Геккер - учасник [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни]]. У березні 1918 року він вступив до лав [[Червона армія|Червоної Армії]], був призначений членом Центроштабу Рад у Донбасі і став одним із організаторів радянських частин . Того ж місяця призначений командувачем радянських військ на [[Донецький вугільний басейн|Донбасі]] — [[Червона Армія Донбасу|Донецькою армією РСЧА]] . З квітня 1918 року – начальник штабу командувача [[Український фронт РККА|Українського фронту]] [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|В.]] [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|А.]] [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|Антонова-Овсієнко]] , Потім - комісар [[Біломорський військовий округ|Біломорського військового округу]], командувач [[Вологодська область|Вологодським]] тиловим районом і [[Котлас|Котлаським]] районом.
==Військова кар'єра==

Анатолій Ілліч Геккер очолював придушення Ярославського повстання. Крім того, він був командувачем Північного Ярославського району. Організував артилерійський обстріл міста, що призвело до пожеж та загибелі мешканців. 21 липня 1918 року телеграфував до [[Москва|Москви]] :
Анатолій Ілліч Геккер очолював придушення Ярославського повстання. Крім того, він був командувачем Північного Ярославського району. Організував артилерійський обстріл міста, що призвело до пожеж та загибелі мешканців. 21 липня 1918 року телеграфував до [[Москва|Москви]]:


''Я, командувач Північним Ярославським районом Геккер, Окружний Комісар Біломорського Округу, покладене на мене завдання з ведення бойових операцій під Ярославлем вважаю завершеним Нарком Троцький наказав мені вести операції на Північному березі Волги. ...'' ''прошу доповісти Наркому Троцькому про необхідність мого від'їзду в Архангельськ для сприяння обороні Архангельська.'' ''Прошу дати відповідь про можливість мого від'їзду і ще раз доповідаю, що тут ніякої небезпеки вже немає"''
''Я, командувач Північним Ярославським районом Геккер, Окружний Комісар Біломорського Округу, покладене на мене завдання з ведення бойових операцій під Ярославлем вважаю завершеним Нарком Троцький наказав мені вести операції на Північному березі Волги. ...'' ''прошу доповісти Наркому Троцькому про необхідність мого від'їзду в Архангельськ для сприяння обороні Архангельська.'' ''Прошу дати відповідь про можливість мого від'їзду і ще раз доповідаю, що тут ніякої небезпеки вже немає"''

Вів бойові дії на [[Шенкурськ|шенкурссько]] - [[Архангельськ|архангельському]] напрямку проти військ генерала Є. К. Міллера та [[Іноземне військове вторгнення на півночі Росії|англійських інтервентів]]. З грудня 1918 року командував [[Астрахань|Астраханським укріпленим районом]] Каспійсько-Кавказького фронту, один з організаторів оборони Астрахані . З 7.02.1919 по 8.04.1919 - начдив 13-ї стрілецької дивізії [[8-а армія (громадянська війна в Росії)|8-ї армії РСЧА]], що діяла в [[Таврійська губернія|Північній Таврії]] та в [[Крим|Криму]] . З 9.05.1919 по 24.02.1920 - командувач 13-ї армії [[Південний фронт (Громадянська війна в Росії)|Південного фронту]]. Під його командуванням армія брала участь у всіх найважливіших операціях фронту проти армій [[Денікін Антон Іванович|А. І. Денікіна]]. Був поранений восени 1919 осколком снаряда.
Вів бойові дії на [[Шенкурськ|шенкурссько]] - [[Архангельськ|архангельському]] напрямку проти військ генерала Є. К. Міллера та [[Іноземне військове вторгнення на півночі Росії|англійських інтервентів]]. З грудня 1918 року командував [[Астрахань|Астраханським укріпленим районом]] Каспійсько-Кавказького фронту, один з організаторів оборони Астрахані . З 7.02.1919 по 8.04.1919 - начдив 13-ї стрілецької дивізії [[8-а армія (громадянська війна в Росії)|8-ї армії РСЧА]], що діяла в [[Таврійська губернія|Північній Таврії]] та в [[Крим|Криму]] . З 9.05.1919 по 24.02.1920 - командувач 13-ї армії [[Південний фронт (Громадянська війна в Росії)|Південного фронту]]. Під його командуванням армія брала участь у всіх найважливіших операціях фронту проти армій [[Денікін Антон Іванович|А. І. Денікіна]]. Був поранений восени 1919 осколком снаряда.

У квітні - серпні 1920 року А. І. Геккер був начальником штабу Військ внутрішньої охорони Республіки.Потім він командує 11-ю армією, яка забезпечила в листопаді 1920 року прихід до влади у [[Вірменія|Вірменії]] комуністів та створення [[Вірменська Радянська Соціалістична Республіка|Вірменської РСР]]. У 1921 році керував діями радянських військ у ході [[Радянсько-грузинська війна|радянсько-грузинської війни]], а навесні 1921 року придушував[[Дашнакцутюн|дашнакськ]]<nowiki/>е повстання у Вірменії. з травня 1921 по січень 1922 - перший командувач
У квітні - серпні 1920 року А. І. Геккер був начальником штабу Військ внутрішньої охорони Республіки.Потім він командує 11-ю армією, яка забезпечила в листопаді 1920 року прихід до влади у [[Вірменія|Вірменії]] комуністів та створення [[Вірменська Радянська Соціалістична Республіка|Вірменської РСР]]. У 1921 році керував діями радянських військ у ході [[Радянсько-грузинська війна|радянсько-грузинської війни]], а навесні 1921 року придушував[[Дашнакцутюн|дашнакськ]]<nowiki/>е повстання у Вірменії. з травня 1921 по січень 1922 - перший командувач


З лютого по червень 1922 був начальником [[Військова академія імені М. В. Фрунзе|Військової академії РСЧА]]. З липня 1922 року - [[військовий аташе]] в [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] . З 1929 року - військовий аташе в [[Туреччина|Туреччині]]. З червня 1934 по лютий 1937 керував відділом зовнішніх зносин Розвідувального управління РККА . З лютого 1937 - у розпорядженні Управління по комначсоставу РСЧА.
З лютого по червень 1922 був начальником [[Військова академія імені М. В. Фрунзе|Військової академії РСЧА]]. З липня 1922 року - [[військовий аташе]] в [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] . З 1929 року - військовий аташе в [[Туреччина|Туреччині]]. З червня 1934 по лютий 1937 керував відділом зовнішніх зносин Розвідувального управління РККА . З лютого 1937 - у розпорядженні Управління по комначсоставу РСЧА.
==Звинувачення==

На слідстві у справі антирадянської троцькістської організації свідчення проти Геккера дали [[Тухачевський Михайло Миколайович|М. М. Тухачевський]], [[Примаков Віталій Маркович|В. М. Примаков]] і Б. М. Фельдман . 30 травня 1937 р. заарештований органами [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС СРСР]] і звинувачений у шпигунській та терористичній діяльності. На слідстві вину визнав, а на суді відмовився від своїх свідчень. Був засуджений до страти 1 липня 1937 року і розстріляний того ж дня.
На слідстві у справі антирадянської троцькістської організації свідчення проти Геккера дали [[Тухачевський Михайло Миколайович|М. М. Тухачевський]], [[Примаков Віталій Маркович|В. М. Примаков]] і Б. М. Фельдман . 30 травня 1937 р. заарештований органами [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС СРСР]] і звинувачений у шпигунській та терористичній діяльності. На слідстві вину визнав, а на суді відмовився від своїх свідчень. Був засуджений до страти 1 липня 1937 року і розстріляний того ж дня.


Був реабілітований 22 серпня 1956 року.
Був реабілітований 22 серпня 1956 року.


Родина
== Родина ==


Син Борис (1915 рік, Псков - 1992, Волгоград), архітектор; дочка Тетяна.
Син Борис (1915 рік, Псков - 1992, Волгоград), архітектор; дочка Тетяна.

Версія за 22:28, 25 листопада 2021

Анатолій Ілліч Геккер ( 25 серпня (6 вересня) 1888 - 1 липня 1937 ) - радянський військовий діяч, комкор (20.11.1935). Учасник Громадянської війни у Росії.

Біографія

Анатолій Ілліч Геккер народився 25 серпня 1888 року в Тифлісі в родині військового лікаря. Навчався в Тифліській класичній гімназії. Після закінчення навчання в 1907 році і вступив до військового училища. Геккер закінчив у 1909 році Володимирське військове училище у Санкт-Петербурзі. Розпочав службу у 102-му Вятському піхотному полку. З 1912 року перебував на службі вОкремому корпусі прикордонної варти. Він був учасником Першої світової війни, воював на посаді обер-офіцера для доручень при штабі 3-ї Заамурської прикордонної дивізії. Анатолій Геккер виконував обов'язки старшого ад'ютанта штабу 3-го армійського корпусу [1] . В 1917 закінчив прискорений курс Імператорської Миколаївської академії Генерального штабу в чині штабс-ротмістра. Потім був направлений старшим ад'ютантом штабу до 33-го армійського корпусу на Румунський фронт. У вересні 1917 року перебував у складі делегації Румунського фронту на з'їзді у Петрограді . Анатолія Ілліча Геккера було обрано членом корпусного солдатського комітету. У вересні 1917 року він вступив у партію більшовиків.

Був членом армійського військово-революційного комітету. Коли закінчилась Жовтнева революція, був обраний у грудні 1917 року Солдатським з'їздом начальником штабу 33-го корпусу. У січні 1918 року отримав призначення командувача 8-ї армії Румунського фронту. З січня до березня 1918 року — командувач цією армією.

Геккер - учасник Громадянської війни. У березні 1918 року він вступив до лав Червоної Армії, був призначений членом Центроштабу Рад у Донбасі і став одним із організаторів радянських частин . Того ж місяця призначений командувачем радянських військ на Донбасі — Донецькою армією РСЧА . З квітня 1918 року – начальник штабу командувача Українського фронту В. А. Антонова-Овсієнко , Потім - комісар Біломорського військового округу, командувач Вологодським тиловим районом і Котлаським районом.

Військова кар'єра

Анатолій Ілліч Геккер очолював придушення Ярославського повстання. Крім того, він був командувачем Північного Ярославського району. Організував артилерійський обстріл міста, що призвело до пожеж та загибелі мешканців. 21 липня 1918 року телеграфував до Москви:

Я, командувач Північним Ярославським районом Геккер, Окружний Комісар Біломорського Округу, покладене на мене завдання з ведення бойових операцій під Ярославлем вважаю завершеним Нарком Троцький наказав мені вести операції на Північному березі Волги. ... прошу доповісти Наркому Троцькому про необхідність мого від'їзду в Архангельськ для сприяння обороні Архангельська. Прошу дати відповідь про можливість мого від'їзду і ще раз доповідаю, що тут ніякої небезпеки вже немає" Вів бойові дії на шенкурссько - архангельському напрямку проти військ генерала Є. К. Міллера та англійських інтервентів. З грудня 1918 року командував Астраханським укріпленим районом Каспійсько-Кавказького фронту, один з організаторів оборони Астрахані . З 7.02.1919 по 8.04.1919 - начдив 13-ї стрілецької дивізії 8-ї армії РСЧА, що діяла в Північній Таврії та в Криму . З 9.05.1919 по 24.02.1920 - командувач 13-ї армії Південного фронту. Під його командуванням армія брала участь у всіх найважливіших операціях фронту проти армій А. І. Денікіна. Був поранений восени 1919 осколком снаряда. У квітні - серпні 1920 року А. І. Геккер був начальником штабу Військ внутрішньої охорони Республіки.Потім він командує 11-ю армією, яка забезпечила в листопаді 1920 року прихід до влади у Вірменії комуністів та створення Вірменської РСР. У 1921 році керував діями радянських військ у ході радянсько-грузинської війни, а навесні 1921 року придушувавдашнакське повстання у Вірменії. з травня 1921 по січень 1922 - перший командувач

З лютого по червень 1922 був начальником Військової академії РСЧА. З липня 1922 року - військовий аташе в Китаї . З 1929 року - військовий аташе в Туреччині. З червня 1934 по лютий 1937 керував відділом зовнішніх зносин Розвідувального управління РККА . З лютого 1937 - у розпорядженні Управління по комначсоставу РСЧА.

Звинувачення

На слідстві у справі антирадянської троцькістської організації свідчення проти Геккера дали М. М. Тухачевський, В. М. Примаков і Б. М. Фельдман . 30 травня 1937 р. заарештований органами НКВС СРСР і звинувачений у шпигунській та терористичній діяльності. На слідстві вину визнав, а на суді відмовився від своїх свідчень. Був засуджений до страти 1 липня 1937 року і розстріляний того ж дня.

Був реабілітований 22 серпня 1956 року.

Родина

Син Борис (1915 рік, Псков - 1992, Волгоград), архітектор; дочка Тетяна.

Нагороди

  • Орден Червоного Прапора (7.07.1921) [2]
  • Орден Червоного Прапора Вірменської РСР (1921, вручено знак ордена № 1)
  • Орден Червоного Прапора Азербайджанської РСР (28.03.1921) [3]
  • Орден Святої Анни 3-го ступеня з мечами та бантом (1.03.1917)
  • Орден Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами та бантом (24.09.1916)
  • Орден Святої Анни 4-го ступеня з написом "За хоробрість" (3.06.1915)

Література

  • Дайнес В. О. Комкор А. І. Геккер (до 100-річчя від дня народження). // Військово-історичний журнал. - 1988. - № 8.
  • Ярославське повстання 1918. Документи. Упоряд. Є. А. Єрмолін та В. Н. Козляков . - М.: МФ "Демократія", Вид-во "Материк", 2007.
  • Алексєєв М. А., Колпакіді А. І., Кочик В. Я. Енциклопедія військової розвідки. 1918-1945 р.р. - М., 2012. - С.217-218.
  • Черушев Н. 1937: еліта Червоної Армії на голгофі. - М., 2003.
  • Черушев Н. С., Черушев Ю. Н. Розстріляна еліта РККА (командарми 1-го та 2-го рангів, комкори, комдиви та їм рівні): 1937-1941. Біографічний словник. - М .: Кучкове поле; Мегаполіс, 2012 - С. 68. - 2000 прим. - ISBN 978-5-9950-0217-8 .

Посилання

  • Гекер А. І. на сайті "Хронос"
  • Геккер Анатолій Ілліч. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
  1. ↑ Геккер А. И. в проекте Офицеры РИА
  2. ↑ Приказ РВС Республики № 193.
  3. ↑ Награждения орденами союзных республик были утверждены приказом Реввоенсовета СССР № 749 от 26.12.1929 года. Подробнее: Герои Гражданской войны. Геккер Антон Ильич. // Военно-исторический журнал. — 1976. — № 10. — С.74-75.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Геккер_Анатолій_Ілліч&oldid=33882147