Ендре Семереді: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Deineka (обговорення | внесок) |
Deineka (обговорення | внесок) |
||
Рядок 39: | Рядок 39: | ||
== Внесок у науку == |
== Внесок у науку == |
||
Ендре Семереді описують, як математика з надзвичайно потужним |
Ендре Семереді описують, як математика з надзвичайно потужним дослідницьким потенціалом, і його вплив на сучасну математику величезний. |
||
Ендре Семереді зробив значний внесок у [[дискретна математика|дискретну математику]], створивши оригінальні нові методи, а також вирішивши багато фундаментальних проблем. Його праці звели комбінаторику на центральну сцену математики, виявивши глибокі зв'язки з такими розділами, як [[адитивна теорія чисел]], [[ергодична теорія]], [[інформатика]] та геометрія інцидентних структур. |
Ендре Семереді зробив значний внесок у [[дискретна математика|дискретну математику]], створивши оригінальні нові методи, а також вирішивши багато фундаментальних проблем. Його праці звели комбінаторику на центральну сцену математики, виявивши глибокі зв'язки з такими розділами, як [[адитивна теорія чисел]], [[ергодична теорія]], [[інформатика]] та геометрія інцидентних структур. |
Версія за 18:02, 22 березня 2012
Ендре Семереді | |
---|---|
Endre Szemerédi | |
Народився |
21 серпня 1940 Будапешт |
Громадянство | Угорщина |
Національність | угорець |
Діяльність | математик, інформатик, викладач університету |
Галузь |
дискретна математика, комп'ютерні науки |
Alma mater | Будапештський університет |
Науковий керівник | Гельфанд Ізраїль Мойсейович |
Заклад | Математичний інститут Альфреда Реньї Угорської академії наук |
Членство | Національна академія наук США[1], Угорська академія наук, Європейська академія[2] і Американська академія мистецтв і наук |
Нагороди | Абелівська премія (2012) |
Звання | професор |
Сайт | math-inst.hu/~szemered/ |
Ендре Семереді (угор. Endre Szemerédi; 21 серпня 1940, Будапешт) — угорський математик, який працює в областях комбінаторики та теоретичних комп'ютерних наук. Нагороджений Абелівською премією 2012 року за "фундаментальний внесок в дискретну математику і теорію інформатики, а також на знак визнання його глибокого і довгострокового вкладу в адитивну теорію чисел і ергодичну теорію".
Біографічні відомості
Ендре Семереді народився в 1940 році в Будапешті. Він пізно прийшов в математику. Спочатку він один рік вивчав медицину і працював на фабриці, і вже потім переключився на математику. Ендре Семереді навчався в Будапештському університеті ім. Лоранда Етвеша, де він отримав ступінь магістра в 1965. Потім він перейшов до Московського державного університету імені Ломоносова, де захистив кандидатську дисертацію в 1970 під керівництвом Ізраїля Мойсейовича Гельфанда. Семереді — постійний науковий співробітник Математичного інституту Альфреда Реньї Угорської академії наук. Крім того, він займає посаду професора інформатики в Рутгерському університеті в Нью-Джерсі.
Семереді обіймав посади запрошеного викладача у Стенфордському університеті (1974), МакГілл університеті в Монреалі (1980), Університеті Південної Кароліни (1981-1983) і Чиказькому університеті (1985-1986). Він став стипендіатом Fairchild Distinguished Scholar в Каліфорнійському технологічному інституті в 1987-88. Він також отримав профессорат на кафедрі Aisenstadt Chair в Центрі математичних досліджень Монреальського університету. 2008 Семереді був професором кафедри Ейзенбуда в Дослідницькому інституті математичних наук в Берклі.
Внесок у науку
Ендре Семереді описують, як математика з надзвичайно потужним дослідницьким потенціалом, і його вплив на сучасну математику величезний.
Ендре Семереді зробив значний внесок у дискретну математику, створивши оригінальні нові методи, а також вирішивши багато фундаментальних проблем. Його праці звели комбінаторику на центральну сцену математики, виявивши глибокі зв'язки з такими розділами, як адитивна теорія чисел, ергодична теорія, інформатика та геометрія інцидентних структур.
У 1975 Ендре Семереді вперше привернув увагу багатьох математиків своїм доказом знаменитої гіпотези Ердеша—Турана, яка стверджує, що будь-яка підмножина цілих чисел, що має позитивну щільність, містить арифметичні прогресії будь-якої довжини. Це було несподіваним, тому що навіть випадки з прогресіями довжини 3 або 4 раніше вимагали суттєвих зусиль з боку Клауса Рота і самого Семереді.
Доведення Семереді було шедевром комбінаторного мислення, і було одразу ж визнане винятково глибоким і значним. Ключовим кроком у доведенні, відомому як лема про регулярне розбиття або лема регулярності Семереді (англ. Szemeredi's regularity lemma), є структурна класифікація великих графів. Ця лема стала на сьогоднішній день найважливішим інструментом і теорії графів, та інформатики, що дозволяє вирішувати складні завдання перевірки властивостей, і стала також джерелом теорії меж графа.
Теорема Семереді вплинула не тільки на дискретну математику і адитивну теорію чисел, але й надихнула Хіллела Фюрстенберга на розробку нових напрямків ергодичної теорії. Фюрстенберг дав нове доведення теореми Семереді, створивши теорему кратного повернення в ергодичній теорії, тим самим несподівано встановивши зв'язок між задачами з області дискретної математики і теорією динамічних систем. Цей фундаментальний зв'язок привів в свою чергу до низки інших наукових досягнень, таких, як теорема Гріна—Тао про арифметичні прогресії будь-якої довжини в простих числах.
Семереді належать інші глибокі й важливі досягнення, що зробили великий вплив на розвиток таких областей математики, як дискретна математика та інформатика. З області дискретної математики можна привести такі приклади, як теорема Семереді—Троттера, напів-випадковий метод Айта—Комлоша—Семереді, теорема про добуток Ердеша—Семереді і лема Балога—Семереді—Гауерса.
Приклади з теорії інформатики включають в себе сортовану мережу Айта—Комлоша—Семереді, схему хешування Фрідмана—Комлоша—Семереді і теорему Пауля—Піппінгера—Семереді—Троттера, що розділяє детермінований і недетермінований лінійний час.
Відзнаки
- Грюнвальдська премія (1967)
- Грюнвальдська премія (1968)
- Премія Реньї (1973)
- Премія Полья за досягнення у прикладній математиці (SIAM) (1975)
- Премія Угорської академії наук (1979)
- Премія Лероя Стіла AMS (2008)
- Премія Рольфа Шока з математики за глибокі та піонерські роботи з 1975 (2008)[3]
- Абелівська премія за фундаментальний внесок у дискретну математику і теоретичні комп'ютерні науки (2012)
Ендре Семереді обраний членом-кореспондентом (1982) і дійсним членом (1987) Угорської академії наук і членом (2010) Національної академії наук США. Він також є членом Інституту перспективних досліджень (en:Institute for Advanced Study, IAS), Принстонського університету і пстійний дослідник Математичного інституту Альфреда Реньї у Будапешті.
Професор Семереді обраний почесним доктором Карлова університету[4] у Празі.
Виноски
- ↑ http://www.nasonline.org/member-directory/members/20022334.html
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Szemerédi_Endre
- ↑ Major US Maths Prize Given to HAS Full Member, Hungarian Academy of Sciences, January 9, 2008
- ↑ Doctor honoris causa Endre Szemerédi, June 15–16, 2010
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ендре Семереді |