Лоран Блан
Лоран Блан | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Народження | 19 листопада 1965 (58 років) | |
Алес, Франція | ||
Зріст | 192 см | |
Вага | 86 кг | |
Громадянство | Франція | |
Позиція | Захисник, півзахисник | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | І (г) |
1983—1991 1991—1992 1992—1993 1993—1995 1995—1996 1996—1997 1997—1999 1999—2001 2001—2003 |
«Монпельє» «Наполі» «Нім Олімпік» «Сент-Етьєн» «Осер» «Барселона» «Марсель» «Інтернаціонале» «Манчестер Юнайтед» |
251 (76) 31 (6) 29 (1) 70 (18) 24 (2) 28 (1) 63 (14) 67 (6) 48 (1) |
Національна збірна | ||
Роки | Збірна | І (г) |
1989—2000 | Франція | 97 (16) |
Тренерська діяльність** | ||
Сезони | Команда | Місце |
2007—2010 2010— |
«Бордо» Франція |
|
Звання, нагороди | ||
Нагороди | ||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Лора́н Робе́р Бла́н (фр. Laurent Robert Blanc; нар. 19 листопада 1965 року, Алес, Франція) — колишній французький футболіст, тренер.
Ігрова кар'єра
Клубна
«Монпельє»
Починав кар'єру в «Монпельє», де виступав на позиції півзахисника. Був одним з бомбардирів клубу. Разом з командою піднявся з 1-ї ліги у вищу (1987 року) і завоював кубок Франції (1990).
Внутрішній успіх
1991 року перейшов у «Наполі», в якому відіграв 31 гру і забив 6 голів. З команди пішов по закінченні сезону, пояснивши свій вчинок бажанням грати за збірну [1].
У сезоні 1995/96 грав за «Осер», з яким став чемпіоном Франції.
«Барселона»
Виступи Блана, які підкреслювались досягненнями «Осера» привертали увагу європейських клубів. Врешті решт футболіст підписав контракт з іспанською «Барселоною». Блан виграв Суперкубок у «Атлетико», але після цього швидко отримав травму. Після повернення став грати регулярно, але у чвертьфіналі Кубка кубків проти «АІКа» був вилучений з поля. Потім Лоран знову травмувався, що змусило пропустити його Ель Класіко та фінал Кубка кубків проти «ПСЖ». Після досить невдалого сезону Блан вирішив піти з команди.
«Манчестер Юнайтед»
Тренер «Манчестер Юнайтед» декілька разів запрошував Блана 1996 року, але безуспішно. 2001 року футболіст підписав контракт з англійською командою. Не дивлячись на свій вік, 35 років, Лоран швидко став гравцем основного складу. У перші місця Блана багато критикували. У чемпіонаті команда програла п'ять разів поспіль «Болтону», «Ліверпулю», «Арсеналу», «Ньюкасл Юнайтед» та «Челсі» (за збігом обставин перші латинські літери назв команд складають прізвище футболіста — Bolton, Liverpool, Arsenal, Newcastle United, Chelsea [2]). За два роки Блан завершив кар'єру, допомігши манкуніанцям виграти Прем'єр-лігу. За час перебування в «Манчестері» Лоран забив чотири м'ячі: один в чемпіонаті «Тоттенхему»[3], а три в Лізі чемпіонів: «Олімпіакосу»[4] та «Боавішті» (вдома[5] та на виїзді[6]).
Міжнародна
У збірній дебютував у лютому 1989 року. Після поразки 1993 року від збірної Ізраїлю, деякий час не виступав. Новий тренер Еме Жаке все ж почав запрошувати Блана до збірної.
Після перемоги на чемпіонаті світу 1998 року на деякий час припиняв виступи. Проте новий тренер французів, Роже Лемер, знайшов підхід до Блана та вмовив його продовжити грати за національну команду.
За збірну Франції Лоран Блан провів 97 матчів, в яких забив 16 м'ячів, що не властиво для захисника. Грав у складі збірної на чемпіонаті Європи 1992, ставав півфіналістом на чемпіонаті Європи 1996, переможцем чемпіонату світу 1998 і чемпіонату Європи 2000.
Лоран Блан є автором першого «золотого м'яча» в історії чемпіонатів світу у ворота збірної Парагваю в 1/8 фіналу ЧС-1998 у Франції (матч закінчився з рахунком 1:0) [7]. Блан також увійшов в історію тим, що пропустив фінальний матч ЧС-98 через видалення в півфіналі проти збірної Хорватії, коли захисник хорватів Славен Біліч симулював удар з боку Блана ліктем в обличчя.
Тренерська кар'єра
«Бордо»
З 8 червня 2007 року Блан став тренером «Бордо», замінивши бразильця Рікардо Гомеса. У перший сезон команда досягла другого місця в чемпіонаті, а самого Блана було визнано тренером року. У наступному сезоні команда перемогла в Лізі 1, а також виграла національний кубок.
Збірна Франції
16 травня 2010 року Блан закінчив працювати з «Бордо», а 2 липня був призначений головним тренером збірної Франції, контракт з Федерацією футболу Франції підписав на 2 роки [8] [9].
11 серпня в першому матчі з новим тренером Франція поступилась Норвегії з рахунком 1-2 на стадіоні Уллевол в Осло [10]. Однак пізніше вдалось здобути перемоги в товариських матчах з Англією (2-1[11]) та Бразилією (1-0[12]).
Досягнення
Гравець
Клубні
- «Монпельє»
- Володар кубка Франції: 1989-90
- «Барселона»
- Володар суперкубка Іспанії: 1996
- Володар Кубка Кубків: 1996-97
- «Осер»
- Чемпіон Франції: 1995-96
- Володар кубка Франції: 1995-96
- «Манчестер Юнайтед»
- Чемпіон Англії: 2002-03
Збірні
- Молодіжна збірна
- Чемпіон Європи: 1988
- Національна збірна
Індивідуальні
- 1990 Французький гравець року
- 1996 Гравець збірної всіх зірок на ЧЄ-1996
- 1998 Chevalier (Лицар) Почесного легіону[13] [14]
- 2000 Міжнародний гравець року (Pirata d'oro)
- 2000 Гравець збірної всіх зірок на ЧЄ-2000
- 2004 Трофей UNFP
- 2009 Французький тренер року
Тренер
- «Бордо»
- Чемпіон Франції: 2008-09
- Володар кубка французької Ліги: 2008-09
- Володар суперкубка Франції: 2008, 2009
Статистика
Гравець
Сезон | Клуб | Дивізіон | Чемпіонат | Національний кубок | Кубок Ліги | Європейські змагання | Збірні | Всього | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Змаг. | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | |||
1983-1984 | Монпельє | Ліга 2 | 20 | 0 | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | - | 20 | 0 |
1984-1985 | 32 | 5 | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | - | 33 | 5 | ||
1985-1986 | 30 | 6 | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | - | 32 | 6 | ||
1986-1987 | 34 | 18 | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | - | 35 | 18 | ||
1987-1988 | Ліга 1 | 24 | 6 | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | - | 25 | 6 | |
1988-1989 | 35 | 15 | 3 | 1 | - | - | КУ | 2 | 0 | 3 | 0 | 43 | 16 | ||
1989-1990 | 36 | 12 | 6 | 2 | - | - | - | - | - | 7 | 2 | 49 | 16 | ||
1990-1991 | 38 | 14 | 2 | 0 | - | - | КК | 6 | 1 | 5 | 1 | 51 | 16 | ||
1991-1992 | Наполі | Серія А | 31 | 6 | 0 | 0 | - | - | - | - | - | 10 | 1 | 41 | 7 |
1992-1993 | Нім Олімпік | Ліга 1 | 29 | 1 | 1 | 0 | - | - | - | - | - | 5 | 2 | 35 | 3 |
1993-1994 | Сент-Етьєн | 33 | 5 | 1 | 0 | - | - | - | - | - | 7 | 1 | 41 | 6 | |
1994-1995 | 37 | 13 | 1 | 0 | 1 | 0 | - | - | - | 8 | 1 | 47 | 14 | ||
1995-1996 | Осер | 23 | 2 | 6 | 2 | 2 | 0 | КУ | 1 | 0 | 9 | 2 | 41 | 6 | |
1996-1997 | Барселона | Прімера Дивізіон | 28 | 1 | 5 | 0 | - | - | КК | 5 | 0 | 7 | 1 | 45 | 2 |
1997-1998 | Марсель | Ліга 1 | 31 | 11 | 1 | 0 | 3 | 2 | - | - | - | 13 | 3 | 48 | 16 |
1998-1999 | 32 | 2 | 1 | 0 | 1 | 0 | КУ | 10 | 1 | 7 | 0 | 51 | 3 | ||
1999-2000 | Інтернаціонале | Серія А | 34+1 | 3+0 | 7 | 0 | - | - | - | - | - | 14 | 2 | 56 | 5 |
2000-2001 | 33 | 3 | 2 | 0 | - | - | ЛЧ+КУ | 2+7 | 0+0 | 2 | 0 | 46 | 3 | ||
2001-2002 | Манчестер Юнайтед | Прем'єр-ліга | 29 | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | ЛЧ | 15 | 3 | - | - | 46 | 4 |
2002-2003 | 19 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | ЛЧ | 9 | 1 | - | - | 29 | 1 | ||
Всього за збірну | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 97 | 16 | 97 | 16 | ||
Всього у Франції | 434 | 110 | 27 | 5 | 7 | 2 | - | 19 | 2 | - | - | 487 | 119 | ||
Всього в Італії | 99 | 12 | 9 | 0 | - | - | - | 9 | 0 | - | - | 117 | 12 | ||
Всього в Іспанії | 28 | 1 | 5 | 0 | - | - | - | 5 | 0 | - | - | 38 | 1 | ||
Всього в Англії | 48 | 1 | 3 | 0 | - | - | - | 24 | 4 | - | - | 75 | 5 | ||
Всього за кар'єру | 609 | 124 | 44 | 5 | 7 | 2 | - | 57 | 6 | 97 | 16 | 814 | 153 |
Примітки:
- ЛЧ = Ліга чемпіонів
- КК = Кубок кубків
- КУ = Кубок УЄФА
- Змаг. = Змагання
Тренер
Сезон | Команда | Країна | Матчі | Перемоги | Нічиї | Поразки | М'ячі забиті | М'ячі пропущені | Перемоги (%) |
2007 — 2008 | Бордо | 51 | 30 | 12 | 9 | 87 | 52 | 58.8 | |
2008 — 2009 | Бордо | 52 | 30 | 11 | 11 | 85 | 53 | 57.7 | |
2009 — 2010 | Бордо | 56 | 33 | 8 | 15 | 84 | 55 | 59.9 | |
2010 — 2011 | Збірна Франції | 12 | 8 | 2 | 2 | 16 | 6 | 66.7 | |
2011 — 2012 | Збірна Франції | 5 | 2 | 3 | 0 | 7 | 3 | - |
Примітки
- ↑ Олександр Просветов. Чемпіон і джентльмен // Спорт-Экспресс Футбол (журнал). — № 3. — 1999. (рос.)
- ↑ Au revoir, Larry White? ESPN Soccernet, 10 January 2003 (англ.)
- ↑ Man Utd's amazing comeback. BBC Sport. 29 вересня 2001. Процитовано 4 листопада 2009. (англ.)
- ↑ Man Utd go through. BBC Sport. 23 жовтня 2002. Процитовано 4 листопада 2009. (англ.)
- ↑ Man Utd stroll past Boavista. BBC Sport. 5 грудня 2001. Процитовано 4 листопада 2009. (англ.)
- ↑ Man Utd top group. BBC Sport. 19 березня 2002. Процитовано 4 листопада 2009. (англ.)
- ↑ Цікаві та кумедні факти з футболу (рос.)
- ↑ Blanc, c'est signé!. L'Equipe. 26 червня 2010. Процитовано 26 червня 2010. (фр.)
- ↑ Laurent Blanc a signé deux ans. France Football. 26 June 2010. Процитовано 26 June 2010. (фр.)
- ↑ Norway 2 – 1 France. ESPN Soccernet. 11 сепня 2010. Процитовано 24 серпня 2010. (англ.)
- ↑ Англія 1-2 Франція
- ↑ Франція 1-0 Бразилія
- ↑ France honors World Cup winners – Government gives Legion of Honor to players, coaches. CNN/SI. 1 September 1998. Процитовано 20 July 2006.
- ↑ Décret du 24 juillet 1998 portant nomination à titre exceptionnel. JORF. 1998 (170): 11376. 25 July 1998. PREX9801916D. Процитовано 10 March 2009.
Посилання
- Лоран Блан на сайті Soccerbase (англ.)
|
|
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Гравці збірної Франції з футболу
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 1996
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1998
- Чемпіони світу з футболу
- Тренери збірної Франції з футболу
- Персоналії Бл
- Французькі футболісти
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 1992
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2000
- Чемпіони Європи з футболу
- Футболісти «Монпельє»
- Футболісти «Наполі»
- Футболісти «Нім Олімпік»
- Футболісти «Сент-Етьєна»
- Футболісти «Осера»
- Футболісти «Барселони»
- Футболісти «Олімпіка» (Марсель)
- Футболісти «Інтернаціонале»
- Футболісти «Манчестер Юнайтед»
- Тренери ФК «Бордо»