Факт

Факт (від лат. factum — зроблене) — поняття, що має виражену суб'єкт-об'єктну природу, що охоплює справжню подію або наслідок діяльності (онтологічний аспект) і, що вживається для вираження особливого різновиду емпіричного знання, яке, з одного боку, здійснює вихідні емпіричні узагальнення, будучи безпосередньою основою теорії або здогадки, а з другого боку — несе у своєму вмісті сліди семантичного впливу останніх (логіко-гносеологічний аспект).

Поняття факту

Факт (від лат. factum — зроблене) означає подію, те, що справді відбулося. Під словом «факт» прийнято також розуміти судження або в інший спосіб визначений стан дійсності. Численні словосполучення («факти підтвердилися», «факти не підтвердилися», «факти спростовані») є нічим іншим, як звичайною плутаниною. Якщо це дійсний факт, тобто те, що відбулося у житті, то він не може бути ні спростований, ні підтверджений.

У логіці й методології науки емпіричні факти виконують різноманітні призначення стосовно теорії: є основою її виникнення, відіграють роль перевірки і підтвердження або спростування здогадки. Наукова теорія в саморозгортанні створює можливість виникнення нових фактів, описує і пояснює їх, виконує функцію передбачення. Таким чином, емпіричні факти й теорія діалектично взаємозалежні в ході розвитку наукового знання. Протиставлення або ототожнення їх веде до крайностей фактуалізму та теоретизму — протилежним підходам до розуміння ролі фактів у саморусі наукового знання.

В останні десятиліття відбувається процес руйнування типу раціональності і теоретичності, сформованих у науці і філософії Нового часу, намічається тенденція переосмислення онтологічної й гносеологічної природи факту.

Факт у контексті класичної раціональності — елемент емпіричного знання, що формується за допомогою ряду складних пізнавальних операцій. Ціль такої діяльності — виключити з вихідних даних реального спостереження й експерименту суб'єктивні моменти — помилки спостерігачів, перешкоди, перекручування приладів. Для цього дані спостереження (т. зв. протокольні твердження в термінології логічного позитивізму) піддаються порівнянню, перевірці, раціональній обробці для виявлення стійкого, інваріантного змісту. Отримане емпіричне знання — факт — оцінюється як об'єктивне і достовірне. Такого роду науково-дослідна діяльність, втілюючи ідеали раціональності Нового часу, припускає можливість тільки однієї об'єктивної істини, однієї логіки, одного суб'єкта і (як онтологічно даного) єдино можливого буття.

У сучасному гуманітарному й особливо історичному пізнанні проблема зображення факту в історико-культурному відображенні вирішується на користь переосмислення звичних підходів. Факти культури й історії розглядаються як незамкнуті, відкриваючі свої різноманітні властивості в спілкуванні (а не тільки в узагальненні) з іншими історичними і сучасними подіями та фактами. У природознавстві дані тенденції детермінуються синергетикою, осмисленням природно наукового і філософського статусу т. зв. антропного принципу й інших підходів, що включають фактор часу, історичність у традиційні об'єкти природознавства.

В основі будь-якого журналістського твору лежать факти — своєрідні цеглинки, з яких складається вся його структура.Факт — мікроскопічна частка реальної дійсності. За його допомогою журналіст може вказати на зв'язок реальної конкретної ситуації з масштабною суспільною проблемою, продемонструвати ступінь своєї зацікавленості ситуацією, визначити варіанти розвитку подій.Факт в журналістиці можна визначити як достовірне відображення фрагмента реальності, що володіє соціальною репрезентативністю. Саме за допомогою фактів журналісти створюють модель різноманітної дійсності. Для журналістів об'єктивне висвітлення подій означає суворе дотримання фактів.

Див. також

• Історицизм
• Наука
• Дослідження
• Журналіст
• Журналістика

Джерела

• Факт // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

• П. Йолон. Факт // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 661. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Факт // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 1974-1975. — 1000 екз.
• 520/mode/1up?view=theater «Правда факту»; Факт // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 261; 520.
• Вайшенберг З. Новинна журналістика: Навчальний посібник / За загал. ред. В. Ф. Іванова. — К.: Академія Української Преси, 2011. — 262 с.

Література

1. Бебик В. М. ЗМІ в посткомуністичній Україні. — К., 1996.
2. Бочковський І. О., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби / Упорядкування і передмова М.Присяжного. — Мюнхен, 1993.
3. Вайшенберг Зігфрід. Новинна журналістика: Навчальний посібник / За заг. ред. В. Ф. Іванова. — К.: Академія Української преси, 2004. — 262 с.
4. Владимиров Владимир. Теория и методика журналистского творчества: Учебн. пособие. — Луганск, 1997.
5. Гриценко О., Кривошея Г., Шкляр В. Основи теорії журналістської діяльності. — К., 2000.
6. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Навчальний посібник. — Львів: ПАІС, 2000. — 180 с.
7. Здоровега Володимир. Вступ до журналістики: Текст лекцій. — Львів, 1998.