Біг на 3000 метрів з перешкодами
| Легка атлетика Біг на 3000 метрів з перешкодами | |
|---|---|
 Біг на 3000 метрів з перешкодами на чемпіонаті Литви з легкої атлетики у 2014 році. | |
| Умови проведення | |
| Місце | просто неба |
| Рекорди (чоловіки) | |
| світу |
Саїф Саїд Шахін Катар7:53,63 (2004) |
| Європи |
Маєдін Мекіссі-Бенаббад Франція8:00,09 (2013) |
| України |
Андрій Попеляєв 8:21,75 (1984) |
| Рекорди (жінки) | |
| світу |
Беатріс Чепкоеч Кенія8:44,32 (2018) |
| Європи |
Гульнара Самітова-Галкіна Росія8:58,81 (2008) |
| України |
Валентина Жудіна 9:27,26 (2008) |
Біг на 3000 метрів з перешкодами — бігова дисципліна легкоатлетичних змагань, в якій спортсмени проходять дистанцію в 3 тисячі метрів, долаючи спеціально встановлені широкі й високі бар'єри й перестрибуючи ями з водою. Біг з перешкодами називають також стипль-чезом за аналогією з видом кінних перегонів. Початкове значення назви — перегони, в яких орієнтиром слугує церковний шпиль. Крім класичного бігу з перешкодами на 3000 метрів, проводяться також аналогічні перегони на інші дистанції: 2000 метрів, дві милі, милю тощо.
Біг на 3000 метрів з перешкодами входить до програми Олімпійських ігор з 1920 року для чоловіків та 2008 року для жінок, а також до програми всіх важливих легкоатлетичних змагань, зокрема чемпіонатів світу.
Рекорд світу утримує катарець Саїф Саїд Шахін. Він становить 7.53,63 і зафіксований у 2004 році. Олімпійський рекорд 8.03,28 встановив кенієць Консеслус Кіпруто на Іграх у Ріо-де-Жанейро.
Рекорд світу серед жінок належить кенійці Беатріс Чепкоеч — 8.44,32 (2018). Олімпійський рекорд 8:58,81 встановила росіянка Гульнара Самітова-Галкіна на Пекінській Олімпіаді у 2008 році.
Правила[ред. | ред. код]
Біг на 3000 метрів з перешкодами ведеться на спеціально облаштованій дистанції. При цьому перешкода (яма з водою) виноситься на спеціальний віраж, тому старт дистанції дається з окремої відмітки, яка відрізняється від відмітки старту звичайного бігу на 3000 метрів. Дистанція містить подолання в 35 перешкод (включаючи 7 ям з водою), по 5 на кожному колі.
Висота бар'єрів для чоловіків — 914 мм, для жінок 762 мм. Довжина ями з водою, що встановлюється одразу ж після бар'єру, приблизно 3,90 м, її глибина поблизу бар'єру 70 см, і далі вона поступово зменшується до нуля. На колі встановлено перешкоди та одну яму з водою. На дистанції 3000 метрів бігун повинен подолати 28 звичайних бар'єрів та 7 ям з водою. Правила змагань не зазначають способу долання перешкод, тому спортсмени часто ступають на бар'єр.
Тактика[ред. | ред. код]
Спортсмен повинен розподілити сили за тими самими принципами, що й на середніх дистанціях, але з урахуванням того, що потрібно зберегти резерви на подолання перешкод. В залежності від особистих властивостей підготовки спортсмен може долати перешкоду «бар'єрним кроком», тобто не торкаючись бар'єру (швидше, проте більш енергозатратне), або наступаючи на бар'єр.
Історія[ред. | ред. код]
Як і багато бігових дисциплін, стипль-чез походить з Англії. До середини XIX століття відносять перші офіційно зареєстровані результати в дисципліні 2 милі (3218 метрів) кросом з перешкодами серед студентів університету Оксфорда.
В програму Олімпійських ігор біг на 3000 метрів з перешкодами було вперше включено в 1920 році. до 1960-х років в цій дисципліні домінували європейські бігуни. З 1970-х по теперішній час лідерство захопили спортсмени з Африки. В програму чемпіонату світу біг на 3000 метрів з перешкодами серед жінок було включено у 2005 році. А на Олімпійських іграх в Пекіні у 2008 році жінки вперше розіграли між собою олімпійські нагороди в цій дисципліні.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Бігуни в стипль-чезі використовують спеціальні шиповки, які відрізняються від бігового взуття в інших видах спорту. Вони влаштовані так, щоб випускати воду після подолання водяної перешкоди.
Чільна десятка атлетів[ред. | ред. код]
Чоловіки[ред. | ред. код]
Станом на липень 2021
| Місце | Час | Спортсмен | Країна | Дата | Місце |
|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 7:52,11 | Ламеча Гірма |  Ефіопія |
09 червня 2023 | Париж |
| 2. | 7:53,63 | Саїф Саїд Шахін | Катар |
03 вересня 2004 | Брюссель |
| 3. | 7:53,64 | Брімін Кіпруто | Кенія |
22 липня 2011 | Монако |
| 4. | 7:54,31 | Пол Кіпсіеле Коеч | Кенія |
31 травня 2012 | Рим |
| 5. | 7:55,28 | Ібрагім Буламі |  Марокко |
24 серпня 2001 | Брюссель |
| 6. | 7:55,72 | Бернард Бармасай | Кенія |
24 серпня 1997 | Кельн |
| 7. | 7:55,76 | Єзекіїль Кембой | Кенія |
22 липня 2011 | Монако |
| 8. | 7:56,16 | Мозес Кіптануї | Кенія |
24 серпня 1997 | Кельн |
| 9. | 7:56,68 | Суф'ян ель Баккалі | Марокко |
28 травня 2023 | Рабат |
| 10. | 7:56,81 | Річард Матілонґ | Кенія |
11 травня 2012 | Доха |
Жінки[ред. | ред. код]
Станом на серпень 2021
| Місце | Час | Спортсменка | Країна | Дата | Місце |
|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 8:44,32 | Беатріс Чепкоеч | Кенія |
20 липня 2018 | Монако |
| 2. | 8:52,78 | Рут Джебет |  Бахрейн |
27 серпня 2016 | Париж |
| 3. | 8:58,78 | Целліфін Чесполь | Кенія |
26 травня 2017 | Юджин |
| 4. | 8:58,81 | Гульнара Самітова-Галкіна | Росія |
17 серпня 2008 | Пекін |
| 5. | 8:59,62 | Нора Джеруто | Кенія |
31 серпня 2018 | Брюссель |
| 6. | 9:00,01 | Гівін Кієнг | Кенія |
28 травня 2016 | Юджин |
| 7. | 9:00,85 | Кортні Фрірікс |  США |
20 липня 2018 | Монако |
| 8. | 9:01,45 | Перут Чемутай |  Уганда |
04 серпня 2021 | Токіо |
| 9. | 9:02,35 | Емма Коберн | США |
30 вересня 2019 | Доха |
| 10. | 9:02,52 | Мекідес Абебе | Ефіопія |
28 травня 2021 | Доха |
Олімпійські чемпіони[ред. | ред. код]
Чоловіки[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Жінки[ред. | ред. код]
| Дисципліни | Золото | Срібло | Бронза |
|---|---|---|---|
| Пекін 2008 | Гульнара Самітова-Галкіна (RUS)
|
Юніс Джепкорір (KEN)
|
Катерина Волкова (RUS)
|
| Лондон 2012 |  Габіба Грібі (TUN)
|
Софія Ассефа (ETH)
|
Мілка Чемос Чейва (KEN)
|
| Ріо-де-Жанейро 2016 | Рут Джебет (BRN)
|
Гівін Кієнг (KEN)
|
Емма Коберн (USA)
|
| Токіо 2020 | Перут Чемутай (UGA)
|
Кортні Фрерікс (USA)
|
Гівін Кієнг (KEN)
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||