Станіслав Любомирський (маршалок)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Любомирський
пол. Stanisław Lubomirski
Stanisław Lubomirski.PNG
Народився 25 грудня 1722(1722-12-25)
Ланьцут, Ланьцутський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Помер 12 серпня 1782(1782-08-12) (59 років)
Ланьцут, Ланьцутський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Громадянство
(підданство)
Польща
Діяльність політик
Членство Q9362201?
Посада Великий маршалок коронний
Рід Любомирські
Батько Юзеф Любомирський (чернігівський воєвода)
У шлюбі з Ізабела Любомирська
Діти Julia Lubomirska[d], Олександра Потоцька, Konstancja Małgorzata Lubomirska[d] і Elżbieta Lubomirska[d][1]
Нагороди
орден Білого Орла орден святого Станіслава
Станіслав Любомирський

Станісла́в Любоми́рський (пол. Stanisław Lubomirski; 25 грудня 1722, Краків — 12 серпня 1783, Ланьцут) — князь, державний діяч Речі Посполитої. Стражник великий коронний (1752), маршалок великий коронний (1766).

Біографія[ред. | ред. код]

Молодший син князя, воєводи чернігівського Юзефа Любомирського та його другої дружини Терези Мнішек (перша — Констанція Белжецька.[2] Після смерті батька 1732 року його опікунам, протекторами стали Чарторийські, чому сприяла кузина Софія з Сенявських Чарторийська. В 1735-37 роках разом з братом Антонієм навчався в лицарській академії (Лєґніца), потім — лицарській академії Турина (за даними короля С. А. Понятовського). 1744 року — посол на сейм від Львівської землі. 7 червня 1752 став стражником великим коронним. Наприкінці 1772 року поглибились його суперечки з Чарторийськими та королем, наближення до табору їх конкурентів — Потоцьких; шлюб найстаршої доньки з Іґнацієм Потоцьким відбувся без участи короля 27 грудня 1772 року. 1782 року отримав від «скарбу Австрії» Калуське староство.

Мав слабке здоров'я, хворів на сухоти, помер 12 серпня 1783 року в Ланьцуті, був похований там же. По його смерті вдова перейняла правом «доживоття» земські маєтки, королівщини, борги — 6 млн злотих польських.[3]

Сім'я[ред. | ред. код]

9 червня 1753 року одружився з донькою князя Олександра-Августа Чорторийського Ельжбетою Геленою Анною. У посаг дістав, зокрема, Бережани, Сатанів. Діти :

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Elżbieta Lubomirska
  2. Lubomirscy (01) (пол.)
  3. Jerzy Michalski. Lubomirski Stanisław h. Szreniawa (ok. 1720—1783)… S. 56

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jerzy Michalski. Lubomirski Stanisław h. Szreniawa (ok. 1720—1783) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1973.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХVII/4, zeszyt 75.— S. 53-56. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]