Перейти до вмісту

Стеф'юк Марія Юріївна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стеф'юк Марія Юріївна
Основна інформація
Дата народження16 липня 1948(1948-07-16) (78 років)
Місце народженняс. Рожнів, Косівський район, Станіславська область, Українська РСР
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Професіяоперна співачка, педагог
ОсвітаНМАУ «Київська консерваторія» (1973) Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голоссопрано
Інструментивокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНМАУ «Київська консерваторія» і Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден княгині Ольги І ступеня
Орден княгині Ольги І ступеня
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Народний артист СРСРНаціональна премія України імені Тараса Шевченка — 1988
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Вчене званняпрофесор і професор[d] Редагувати інформацію у Вікіданих

Стеф'юк Марія Юріївна (нар. 16 липня 1948, с. Рожнів, Косівський район, Станіславська область) — українська співачка. Народна артистка УРСР (1979). Народна артистка СРСР (1985). Герой України (2008).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 16 липня 1948 р. у гуцульському с. Рожнів, Станіславської області. Навчалася в Київській консерваторії (1967—1973 рр.) у класі професора Наталії Захарченко.

З 1972 р. — солістка (лірико-колоратурне сопрано) Київського театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка. Дебютувала в партії Марфи в опері М. А. Римського-Корсакова «Царева наречена».

З 2000 р. — викладач Київської консерваторії (на кафедрі сольного співу).

Найкращі оперні партії: Антоніда («Життя за царя» М. Глинки), Маргарита Валуа («Гугеноти» Дж. Меєрбера), Лейла («Шукачі перлин» Ж. Бізе). Інші партії — Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Лючія («Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті), Мюзетта «Богема» Дж. Пуччіні), Джільда («Ріголетто» Дж. Верді), Віолетта («Травіата» Дж. Верді), ЕротОрфей і Еврідіка» К. В. Глюка), Церліна («Дон Жуан» В.А. Моцарта, Манон у однойменній опері Ж. Массне, Марильця («Тарас Бульба» М. Лисенка), нова русалка («На русалчин Великдень» М. Леонтовича), Милуша («Ярослав Мудрий» Г. Майбороди),

У 1981 р. була другою українською співачкою, після Соломії Крушельницької, що виступила на сцені міланського театру «Ла Скала» (Італія). Це була партія Парасі у опері М. Мусоргського «Сорочинський ярмарок». Гастролює у США, Канаді, країнах Західної Європи. Проводить концертну діяльність, записується на радіо та для компакт-дисків, знімається в телефільмах. У репертуарі співачки багато українських народних пісень.

6 жовтня 2009 року виступила у Львівській філармонії разом з капелою бандуристів.

В репертуарі Марії Стеф'юк є і народна пісня «Ой гарна я, гарна», яку вона виконала разом із Капелою бандуристів України (обробка Миколи Гвоздя, диригент Микола Гвоздь)[1]

Почути співачку можна на записаних компакт-дисках, платівках. У фільмі-опері «Наталка Полтавка» (1978) теж звучить її голос.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Документальний фільм

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ой, гарна я, гарна, Українська народна пісня, обробка Миколи Гвоздя. 28 червня 2016. Процитовано 16 листопада 2025.
  2. Указ Президента України № 615/2008 від 3 липня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Указ Президента України № 660/2003 від 15 липня 2003 року «Про нагородження М. Стеф'юк орденом княгині Ольги»
  4. Указ Президента України № 807/2001 від 7 вересня 2001 року «Про нагородження працівників Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка»
  5. Указ Президента України № 814/98 від 23 липня 1998 року «Про відзначення нагородами України працівників культури і мистецтва»
  6. Постанова КМУ від 21 липня 1998 р. № 1111 «Про нагородження Стеф'юк М. Ю. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]