Сульфгемоглобінемія
| Сульфгемоглобінемія | |
|---|---|
| Спеціальність | Гематологія |
| Симптоми | Ціаноз, Інфекція сечових шляхів і закреп |
| Ускладнення | Гіпоксемія, Метгемоглобінемія, and Гіпоксія |
| Тривалість | 100-120 днів (життєвий цикл еритроцитів) |
| Причини | Препарати сірки, такі як фенацетин, метоклопрамід, дапсон, фензопіридин і триметоприм-сульфаметоксазол; кишкові бактерії, що виробляють сірководень, такі як Morganella morganii[en] |
| Фактори ризику | Pulmonary arteriovenous malformation |
| Профілактика | Уникнення сірковмісних сполук, включаючно з ліками |
| Лікування | Переливання крові |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | D74.8 |
| MeSH | D013436 |
Сульфгемоглобінемі́я — це рідкісний стан, при якому в крові спостерігається надлишок сульфгемоглобіну (SulfHb). Пігмент є зеленуватим похідним гемоглобіну, який не може бути перетворений зворотно у нормальний функціональний гемоглобін. Він викликає ціаноз навіть при низькій концентрації у крові.
Це рідкісний стан крові, при якому β-пірольне кільце молекули гемоглобіну має здатність необоротно зв'язуватися з будь-якою речовиною, що містить атом сірки.[1][2] Коли сірководень (H2S) (або сульфідні іони) та іони двовалентного заліза поєднуються в гем гемоглобіну, кров стає нездатною транспортувати кисень до тканин.
Прояви[ред. | ред. код]
Симптоми включають синювате або зеленувате забарвлення крові, шкіри та слизових оболонок, навіть якщо аналіз крові може не виявити жодних відхилень (у крові). Така зміна кольору спричинена вмістом дезоксигемоглобіну більш як 5 грамів, або 1,5 грама метгемоглобіну, або 0,5 грама сульфгемоглобіну, що є серйозними медичними відхиленнями.
Причини[ред. | ред. код]
Сульфгемоглобінемія, як правило, спричинена лікарськими засобами, пов'язаними з нею, включно з сульфаніламідами (наприклад, сульфасалазин), інші сірковмісні препарати (наприклад, суматриптан). Іншою можливою причиною є професійний вплив сполук сірки.
Це також може бути викликано феназопіридином.[3]
Лікування[ред. | ред. код]
Захворювання зазвичай проходить самостійно завдяки обміну еритроцитів (червоних кров'яних тілець), хоча в крайніх випадках може знадобитися переливання крові.
Помітні випадки[ред. | ред. код]
8 червня 2007 року канадські анестезіологи доктор Стефан Шварц, доктор Джузеппе Дель Вікаріо та доктор Алана Флексман представили незвичайний випадок у The Lancet.[4] 42-річного пацієнта доставили до лікарні Св. Павла у Ванкувері після того, як він заснув у положенні на колінах, що спричинило компартмент-синдром і підвищення тиску в його ногах. Коли лікарі взяли у чоловіка кров перед операцією, щоб зняти тиск з його ніг, вони помітили, що його кров зелена. Зразок крові негайно відправили до лабораторії. У цьому випадку сульфгемоглобінемія, ймовірно, була спричинена тим, що пацієнт вживав вищі, ніж йому призначено, дози суматриптану.[5][6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gharahbaghian, Laleh; Massoudian, Bobby; DiMassa, Giancarlo (August 2009). Methemoglobinemia and Sulfhemoglobinemia in Two Pediatric Patients after Ingestion of Hydroxylamine Sulfate. Western Journal of Emergency Medicine. 10 (3): 197—201. ISSN 1936-900X. PMC 2729224. PMID 19718385.
- ↑ Curry, Steven (6 червня 2007). 14. У Shannon, Michael; Borron, Stephen; Burns, Michael (ред.). Haddad and Winchester's Clinical Management of Poisoning and Drug Overdose (вид. 4). Saunders. с. 289. doi:10.1016/B978-0-7216-0693-4.50019-0. ISBN 9780721606934. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ Gopalachar AS, Bowie VL, Bharadwaj P (June 2005). Phenazopyridine-induced sulfhemoglobinemia. Ann Pharmacother. 39 (6): 1128—30. doi:10.1345/aph.1E557. PMID 15886294. Архів оригіналу за 19 квітня 2013.
- ↑ Flexman AM, Del Vicario G, Schwarz SK (June 2007). Dark green blood in the operating theatre. Lancet. 369 (9577): 1972. doi:10.1016/S0140-6736(07)60918-0. PMID 17560450.
- ↑ «Patient bleeds dark green blood», BBC News, 8 June 2007
- ↑ "Dark Green Blood In The Operating Theatre" [Архівовано 2007-07-11 у Wayback Machine.], Medical News Today, June 8, 2007
Література[ред. | ред. код]
- Федоров С.В. Дослідження метаболізму сульфурвмісних сполук в еритроцитах людини. Спеціальність 091 «Біологія». Освітня програма «Біологія». Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця, 2022
- Журавльова Л.В., Олійник М.О., Сікало Ю.К., Федоров В.О. Основи діагностики та лікування захворювань суглобів: навч. посібник для лікарів. — К.: Видавничий дім Медкнига, 2020. — 272 с. ISBN 978-966-1597-78-4. С.262
- Основи внутрішньої медицини. Том 3.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. Передерій В. Г., Ткач С. М. ISBN 9789663822310. ISBN 9663822317 С.270
Посилання[ред. | ред. код]
| Класифікація | |
|---|---|
| Зовнішні ресурси |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||