Суходіл (Станично-Луганський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Суходіл
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Станично-Луганський
Рада/громада Миколаївська сільська рада
Код КОАТУУ 4424884004
Основні дані
Засноване 1695
Населення 402
Площа 0,95 км²
Густота населення 423,16 осіб/км²
Поштовий індекс 93655
Телефонний код +380 6472
Географічні дані
Географічні координати 48°34′23″ пн. ш. 39°34′36″ сх. д. / 48.57306° пн. ш. 39.57667° сх. д. / 48.57306; 39.57667Координати: 48°34′23″ пн. ш. 39°34′36″ сх. д. / 48.57306° пн. ш. 39.57667° сх. д. / 48.57306; 39.57667
Середня висота
над рівнем моря
42 м
Водойми р. Сіверський Донець
Місцева влада
Адреса ради 93654, с.Миколаївка, вул.Радянська, 22; тел. 97-5-46
Карта
Суходіл. Карта розташування: Україна
Суходіл
Суходіл
Суходіл. Карта розташування: Луганська область
Суходіл
Суходіл

Суходіл (1962—2016 р. — Піо́нерське) — село в Україні, у Станичо-Луганському районі Луганської області. Населення становить 402 осіб. Орган місцевого самоврядування — Миколаївська сільська рада.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

У XVIII столітті на місці села в урочищах Холодів Яр та Суха Балка існували зимівники Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, що і дали початок селу.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Суходіл Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 580 осіб (283 чоловіків та 297 жінок), налічувалось 74 дворових господарства, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Суходільської волості, мешкало 787 осіб, налічувалось 149 дворів, існували православна церква, лавка, цегельний та черепичний заводи[2].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 402 особи, з них 56,22 % зазначили рідною мову українську, 42,04 % — російську, а 1,74 % — іншу[3].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2258) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua