Михайлівка (Алчевський район)
селище Михайлівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Алчевський район |
Громада | Алчевська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA44020010100010731 |
Основні дані | |
Засновано | 1787 |
Статус | із 1938 року |
Площа | 7,76 км² |
Населення | ▼2467 (01.01.2011)[1] |
Густота | 318 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 94311 |
Телефонний код | +380 6441 |
Географічні координати | 48°29′47″ пн. ш. 38°54′09″ сх. д. / 48.49639° пн. ш. 38.90250° сх. д.Координати: 48°29′47″ пн. ш. 38°54′09″ сх. д. / 48.49639° пн. ш. 38.90250° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 98 м |
Водойма | р. Біла, р.Довга
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Комунарськ (м. Алчевськ) |
До станції: | 9 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 11,6 км |
До обл. центру: | |
- автошляхами: | 34 км |
Селищна влада | |
Адреса | 94311, смт Михайлівка, вул. Совєтська, 22 |
Карта | |
Михайлівка у Вікісховищі |
Миха́йлівка — селище в Україні, у Алчевській міській громаді, Алчевського району Луганської області. Відстань до Перевальська становить близько 11 км і проходить автошляхом М30, що збігається з E50.
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
У XVIII сторіччі поблизу сучасного селища існувало два зимівника Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового:
- Зимівник запорожця Харка на річці Білій — на території сучасного села
- Петрів Яр та Прокопів Яр — між сучасними селами Петрівка та Михайлівка
За даними на 1859 рік у власницькому селі Михайлівка (Аврамівка) Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 510 осіб (257 чоловіків та 253 жінки), налічувалось 53 дворових господарства, існувала православна церква та завод, відбувалось 2 щорічних ярмарки[2].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Михайлівської волості, мешкало 485 осіб, налічувався 91 двір, існували православна церква та лавка[3].
На початок 1908 рік населення зросло до 990 осіб (477 чоловічої статі та 513 — жіночої), 172 дворових господарства[4].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 88 жителів селища[5] (за іншими даними — 85 осіб[6]).
В селі Михайлівка (власне, в Олексіївці, що є частиною Михайлівки) розташований музей Бориса Грінченка.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Алчевської міської громади[7].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Перевальського району увійшло до складу Алчевського району[8].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2204 | 76.40% |
російська | 665 | 23.05% |
білоруська | 6 | 0.21% |
інші/не вказали | 10 | 0.34% |
Усього | 2885 | 100% |
- Поклонська Наталія Володимирівна — колаборантка, прокурор Криму, депутат Державної Думи РФ.
- Проводенко Леонід Михайлович (позивний «Козак») — учасник російсько-української війни.
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2238) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
- ↑ Михайлівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 360—362 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 10 березня 2016.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)
- Погода в селищі
Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |