Білогорівка (смт)
| смт Білогорівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район/міськрада | Попаснянський район |
| Рада | Білогорівська селищна рада |
| Код КОАТУУ: | 4423855300 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1720 |
| Статус | із 1958 року |
| Площа | 3,26 км² |
| Населення | ▼ 869 (01.01.2018)[1] |
| Густота | 266,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 93310 |
| Телефонний код | +380 6474 |
| Географічні координати | 48°55′38″ пн. ш. 38°14′55″ сх. д. / 48.92722° пн. ш. 38.24861° сх. д.Координати: 48°55′38″ пн. ш. 38°14′55″ сх. д. / 48.92722° пн. ш. 38.24861° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 86 м |
| Водойма | р. Сіверський Донець |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Насвітевич |
| До станції: | 9 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 41,2 км |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 110 км |
| - автошляхами: | 99,5 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 93310, смт Білогорівка, вул. Центральна, 1 |
| Голова селищної ради | Юрганова Наталія Іванівна |
| Карта | |
  Білогорівка | |
 Білогорівка | |
Білого́рівка — селище міського типу в Україні, Попаснянського району Луганської області.
Історія[ред. | ред. код]
У XVIII сторіччі на місці селища існував зимівник Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового як зимівник «Білогорівка».
За даними 1859 року тут існувало 2 поселення:
- Білогорівка (Нижній Сурів Яр), панське село, над джерелами, 52 господи, 343 особи;
- Підгорівка, панське село, над джерелами, 10 господ, 109 осіб.[2]
Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 60 людей[3].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення селища становило 1192 особи, з них 87,67 % зазначили рідною українську мову, 11,41 % — російську, а 0,92 % — іншу[4].
Персоналії[ред. | ред. код]
- Бурлаков Сергій Романович — (21 червня 1938) — український поет
- Тваринник С. С. Сидоренко нагороджений орденом Леніна. В. І.
- Попову присвоєно звання заслуженого механізатора УРСР.
Білогорівський крейдяний кар'єр[ред. | ред. код]
Поруч з селищем розташований крейдяний кар'єр, в якому з 1952 по 2010 добували крейду для Лисичанського содового заводу. Спочатку крейду транспортували залізницею, а з 1954 - повітряно-канатною дорогою. Розміри кар'єра 1х1.7 км, глибина до 15 м. Навколо кар'єра - відвали з породи і непридатної крейди (мергелю) висотою 30-50 м. Останній перерахунок запасів крейди за новими кондиціям був проведений у 1973 р, запаси крейди на той момент становили 26.1 млн.т.
Також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- ↑ Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 382—383
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
Посилання[ред. | ред. код]
- Фотографии Белогоровка(рос.)
- Погода в селищі
- Облікова картка[недоступне посилання з березень 2019] на сайті ВРУ
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Білогорівка // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
| ||||||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |