Тадеуш Волянський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тадеуш Волянський
Tadeusz Wolański
Tadeusz Wolański.jpg
Портрет Тадеуша Волянського
Псевдо Thadeus Freund von Wolan Wolański
Народився 17 жовтня 1785(1785-10-17)
Шавлі
Помер 16 лютого 1865(1865-02-16) (79 років)
Риньск
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність поляк
Діяльність археолог, історик, нумізмат, перекладач, офіцер
Відомий завдяки археолог, філолог-аматор колекціонер
Володіє мовами польська, німецька і російська
Учасник Франко-російська війна 1812
Конфесія католик
Рід Волянські
Батько Ян Волянський
Мати Йоганна де Бух
Родичі духовна спорідненість:
його хресний батько
Тадеуш Костюшко
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
похресник Тадеуша Костюшко
Герб

герб «Приятель»

Таде́уш Воля́нський (пол. Tadeusz Wolański; 17 жовтня 1785, м. Шавлі — 16 лютого 1865 р., с. Риньск, тепер в Куявсько-Поморському воєводстві) — польський археолог, філолог-аматор, автор псевдолінгвістичної[1] теорії про слов'янське походження етрусків та інших давніх цивілізацій.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї надвірного радника короля Станіслава Августа. Як офіцер наполеонівської армії Тадеуш Воланскій брав участь в військовій кампанії 1812 року і став кавалером Ордена почесного легіону. Подальшу частину життя він присвятив археології.

Після одруження Воланський оселився у Великій Польщі в селищі Рибітви під Пакосць. У цей час він починає вивчати слов'янські і скандинавські руни, кельтські монети, етруські саркофаги і стародавні пам'ятники Північної Африки. Результати своїх досліджень Воланський виклав в добре ілюстрованих роботах на польській та німецькій мовах.

Тадей Воланскій займався колекціонуванням монет і медалей (в тому числі античних), а також мінералів, черепашок, метеликів і птахів. У колекції Воланського були бронзова фігурка Осіріса і похоронна єгипетська фаянсовий фігурка Ушебті. Обидві вони були виявлені при розкопках біля Балтійського моря і датовані 7-4 століттями до н. е.[джерело не вказане 96 днів]. На думку Воланського ці фігурки є свідченням торговельних зв'язків між Давнім Єгиптом і слов'янськими землями. В даний час обидві фігурки зберігаються в Ягеллонському університеті. Також Воланський був відомий величезною бібліотекою.

Деякі джерела свідчать, що книги Воланського в 1853 році були включені в «Index Librorum Prohibitorum» та підлягали спаленню[джерело не вказане 96 днів].

Ідеї[ред. | ред. код]

Тадеуш Воланський був переконаний, що за допомогою слов'янських мов зміг розшифрувати більшість написів етруською мовою, а також написи на плиті знайденій неподалік від Креччіо (К'єті). Однак його твердження спростовуються сучасною наукою — наприклад, встановлено, що плита з К'єті містить текст на маруцинському діалекті оскійської мови[2], яка пов'язана з російською чи будь-якою іншою слов'янською мовою лише тому, що теж є індоєвропейською.

Ідеї і «розшифровки» Воланського є популярними в колах пропагандистів «російського світу», таких як Чудінов В. О., котрий стверджує, що слов'яни населяли Європу в найдавніші часи, а також авторів «Нової хронології».

Твори[ред. | ред. код]

  • Воланский Тадеуш (Фаддей), Опис пам'яток, що пояснюють слов'яно-руську історію // Классен Е., «Новые материалы для древнейшей истории славян вообще и славяно-руссов в особенности с лёгким очерком истории русов до Рождества Христова» (перевод с польского языка Егора Ивановича Классена), Вып. I—III, М., 1854 год; переиздание: г. СПб., 1995 г. (рос.)
  • «Wyjaśnienie znaczenia napisów na etruskich pomnikach», 1846, Przyjaciel Ludu, R.XIII, 1846, t.1, nr 5, str. 39-40; [1] (пол.)
  • «Wyjaśnienie dotyczące poprawności w odczytaniu nazwiska Jana de Ognasd», 1839, Przyjaciel Ludu, R.VI, 1839, t.1, nr 1, str. 6-7; [2]
  • «Tadeusza Wolańskiego odkrycie najdawniejszych pomników narodu polskiego. Cz.1», 1843; [3]
  • «Tadeusza Wolańskiego odkrycie najdawniejszych pomników narodu polskiego. Cz.2», 1843; [4]
  • «Tadeusza Wolańskiego listy o starożytnościach słowiańskich: zbiór pierwszy z 143 rycinami na XI tablicach», wyd. Ernest Günther, Gniezno, 1845
  • «Briefe über slawische Alterthümer», 1846; [5]
  • «Schrift-Denkmale der Slawen vor Christi Geburt», wyd. Lange, Gniezno, 1850; [6]
  • «Die Opfergefässe des Tempels der Taurischen Diana, Tom 1», wyd. Lange, Gniezno, 1851; [7]
  • «Описание памятников, объясняющих славяно-русскую историю», 1854; [8]
  • «Tizba żalodya w czterech oddziałach: Na podstawie tragjedyi Francuzkiej Wiktora Hugo Znanej pod nazwa̜: Andżelo tyran Padwański wierszem ojczystym napisał Tadeusz Wolański», 1863, nakład i druk J.B. Langego;


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зализняк, Андрей Анатольевич (2009). О профессиональной и любительской лингвистике. elementy.ru (російською). Процитовано 2018-09-08. 
  2. Malagodi, Armando, ред. (2014). List of objects in MANN and guide to retrieval of their more extended descriptions (англійською та італійською). с. 26. с. 182. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Stronczyński Kazimierz, Pieniądze Piastów od czasów najdawniejszych do roku 1300, Warszawa, 1847
  • Śliwa Joachim, Tadeusz Wolański (1785—1865) i zabytki egipskie «znalezione nad Bałtykiem», Alma Mater, nr 46/2002

Посилання[ред. | ред. код]