Стецьків Тарас Степанович
| Тарас Степанович Стецьків | |
|---|---|
 Тарас Стецьків на мітингу 2007 року | |
| Народився |
7 червня 1964 (58 років) Львів, УРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання | м. Київ, Україна |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
| Членство | Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання |
| Посада | Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України[3], Народний депутат України[4] і Народний депутат України[5] |
| Партія | безпартійний |
| Нагороди | |
Тара́с Степа́нович Сте́цьків (нар. 7 червня 1964, Львів, Українська РСР) — український політик. Народний депутат України 1-4 та 6 скликань.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 07 червня 1964 року у місті Львові. Українець.
Родина[ред. | ред. код]
- Батько — Степан Григорович, 1932 року ювелір Львівської ВО «Ювелірпром».
- Мати — Катерина Степанівна, 1938 року — модельєр ВО «Ювелірпром».
- Дружина — Галина Степанівна, 1962 року — вчителька.
- Має — двоє дітей.
Освіта[ред. | ред. код]
Освіта вища, закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка в 1986 році, історик.
Кар`єра[ред. | ред. код]
- З 1986 року — учитель школи — інтернату у Львові
- З 1987 року — викладач медичного училища у Львові
- Потім — молодший науковий працівник Львівського музею українського мистецтва
- У 1987 році по 1989 рік — секретар і член Ради «Товариства Лева» у Львові
- У 1989 році по 1990 рік — член президії Львівської крайової ради Руху, член Великої ради Руху
- З 1991 року — член президії ПДВУ
- З грудня 1992 року до вересня 1993 року - радник Прем'єр-міністра України[7][8].Народний депутат України 1-го скликання з 15 травня 1990 року до 10 травня 1994 року, Мостиський виборчій округ № 275, Львівська область, висунутий трудовим колективом. 1-й тур, 10 претендентів, 61,98 % голосів.
Входив до Народної Ради, фракції «Нова Україна».
Член Комісії з питань законодавства і законності.
Народний депутат України 2-го скликання з 11 травня 1994 року до 12 травня 1998 року, Городоцький виборчій округ № 273, Львівська область, висунутий трудовим колективом. На час виборів — народний депутат України.
Член Комісії з питань законодавства і законності, член ПДВУ.
Член групи «Конституційний центр» (до цього — групи «Реформи»).
Член Комітету з питань правової політики та судово-правової політики.
Член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (липень 1997 року по січень 1999 року).
У лютому 1996 року по травень 1999 року - член політвиконкому і Політради, заступник голови з питань ідеологічної роботи та голова Львівської обласної організації Народно-демократичної партії (НДП).
З травня 1999 року — член правління партії «Реформи і порядок» (ПРП), голова Львівської обласної організації з червня 1999 року.
Був членом спеціальної ради Громадської ініціативи «Форум національного порятунку» з лютого 2001 року.
Член президії Громадського комітету опору «За правду» з березня 2001 року.
Народний депутат України 3-го скликання з 12 травня 1998 року до 14 травня 2002 року від НДП, № 10 в списку. На час виборів — народний депутат України, Член НДП. Паралельно балотувався по виборчому округу № 120 Львівської області.
Член фракції НДП травень 1998 року по червень 1999 року.
Член фракції ПРП «Реформи-Конгрес» з червня 1999 року.
Член Комітету з питань правової реформи з липня 1998 року.
Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 року до 25 травня 2006 року, виборчий округ № 118, Львівська область, висунутий виборчим Блоком Віктора Ющенка «Наша Україна». На час виборів — народний депутат України, Член ПРП.
Член фракції «Наша Україна» травень 2002 року по вересень 2005 року, фракції політичної партії «Реформи і порядок» з вересня 2005 року.
Член Комітету з питань бюджету з червня 2002 року.
Під час Помаранчевої революції один з «польових командирів» Майдану.
З 25 лютого до 8 вересня 2005 року — Президент Національної телекомпанії України[9][10].
На парламентських виборах 2006 року балотувався за списками Громадянського блоку «Пора—ПРП», однак до Верховної Ради не потрапив — блок не подолав 3 % бар'єр.
Вересень 2006 року по серпень 2007 року — радник Президента України[11][12].
16 листопада 2006 року — виключений з ПРП у зв'язку з тим, що своїми діями завдавав шкоди авторитету партії.
У січні 2007 року разом з Юрієм Луценком організував громадський рух «Народна Самооборона».
Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 року до 12 грудня 2012 року від Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», № 29 в списку. На час виборів - тимчасово не працював, безпартійний.
Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», заступник голови з листопада 2007 року.
Член Комітету з питань паливно - енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації з грудня 2007 року.
На виборах до Верховної Ради 2014 року проходив по виборчому списку (№ 7) партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка[13].
Володіє англійською, польською мовами.
Захоплюється футболом і літературою.
Політичні погляди[ред. | ред. код]
 | Цей розділ статті ще не написано. |
Нагороди, державні ранги[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги» III ступеня (серпень 2005)[14];
- Орден святого Юрія Переможця УПЦ КП (30 листопада 2011)[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ а б Святійший Патріарх Філарет нагородив політичних діячів України
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1992 року № 672 «Про призначення Стецьківа Т.С. радником Прем'єр-міністра України».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 1993 року № 722 «Про звільнення Стецьківа Т.С. з посади радника Прем'єр-міністра України».
- ↑ Указ Президента України від 25 лютого 2005 року № 333/2005 «Про призначення Т. Стецьківа президентом Національної телекомпанії України»
- ↑ Указ Президента України від 8 вересня 2005 року № 1236/2005 «Про звільнення Т. Стецьківа з посади президента Національної телекомпанії України»
- ↑ Указ Президента України від 21 вересня 2006 року № 775/2006 «Про призначення Т. Стецьківа Радником Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 6 серпня 2007 року № 686/2007 «Про звільнення Т. Стецьківа з посади Радника Президента України»
- ↑ Молодая кровь и спонсоры. 15 проходных кандидатов Гриценко (рос.)
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
Посилання[ред. | ред. код]
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С.»
- Тарас Стецьків: За рік діяльності нової влади парламентаризм в Україні знищено // glavnoe.ua Интернет-обозрение Главное. 14 січня 2011
- Або Донбас іде в Європу з Україною — або Україна піде в Європу без Донбасу // Тарас Стецьків, спеціально для УП. Українська правда. Субота, 16 травня 2015, 10:48
- Блог Юрія Андруховича: Уроки вікіпедії // Бліц-інфо, 19 квітня 2015 03:17. Ось такий коперніканський переворот ув окремо взятій голові.
- Україна повинна вийти з Мінських угод і Нормандських переговорів, — Тарас Стецьків — интервью каналу Ukr.Life
|
| Попередник: | 8-й президент НТКУ 25 лютого 2005 — 8 вересня 2005 |
Наступник: |
| Савенко Олександр Миколайович | Докаленко Віталій Вікторович |
- Народились 7 червня
- Народились 1964
- Випускники Львівського університету
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Уродженці Львова
- Політики України
- Народні депутати України 1-го скликання
- Народні депутати України 2-го скликання
- Народні депутати України 3-го скликання
- Народні депутати України 4-го скликання
- Народні депутати України 6-го скликання
- Радники Прем'єр-міністра України
- Радники Президента України
- Учасники Помаранчевої революції
- Польові командири Майдану
- Члени НДП
- Члени партії «Реформи і порядок»