Стецьків Тарас Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тарас Стецьків)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарас Степанович Стецьків
Taras Stetskiv.jpg
Тарас Стецьків на мітингу 2007 року
Народився 7 червня 1964(1964-06-07) (56 років)
Львів, УРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання м. Київ, Україна
Діяльність політик
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України[3], Народний депутат України[4] і Народний депутат України[5]
Партія безпартійний
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден святого Юрія Переможця УПЦ КП[6]
Україна Народний депутат України
1-го скликання
Народний Рух України (Народна Рада) 15 травня 1990 10 травня 1994
2-го скликання
ПДВУ 11 травня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
НДП 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
Реформи і порядок (НУ) 14 травня 2002 25 травня 2006
6-го скликання
безпартійний (НУНС) 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Тара́с Степа́нович Сте́цьків (нар. 7 червня 1964, Львів, Українська РСР) — український політик. Народний депутат України 1-4 та 6 скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Українець. Батько Степан Григорович (1932) — ювелір Львівської ВО «Ювелірпром». Мати Катерина Степанівна (1938) — модельєр ВО «Ювелірпром». Дружина Галина Степанівна (1962) — вчитель. Є двоє дітей.

Освіта вища, закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка (1986), історик.

З 1986 — учитель школи-інтернату у Львові, з 1987 — викладач медичного училища у Львові. Потім — молодший науковий працівник Львівського музею українського мистецтва.

У 19871989 — секретар і член Ради «Товариства Лева» у Львові, у 19891990 — член президії Львівської крайової ради Руху, член Великої ради Руху.

З 1991 — член президії ПДВУ.

З грудня 1992 до вересня 1993 — радник Прем'єр-міністра України[7][8].

Народний депутат України 1-го скликання з 15 травня 1990 до 10 травня 1994, Мостиський виборчій округ № 275, Львівська область, висунутий трудовим колективом. 1-й тур, 10 претендентів, 61,98 % голосів. Входив до Народної Ради, фракції «Нова Україна». Член Комісії з питань законодавства і законності.

Народний депутат України 2-го скликання з 11 травня 1994 до 12 травня 1998, Городоцький виборчій округ № 273, Львівська область, висунутий трудовим колективом. На час виборів: народний депутат України, член Комісії з питань законодавства і законності, член ПДВУ. Член групи «Конституційний центр» (до цього — групи «Реформи»). Член Комітету з питань правової політики і судово-правової політики.

Член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (липень 1997 — січень 1999).

У лютому 1996 — травні 1999 — член політвиконкому і Політради, заступник голови з питань ідеологічної роботи та голова Львівської обласної організації Народно-демократичної партії (НДП).

З травня 1999 — член правління партії «Реформи і порядок» (ПРП), голова Львівської обласної організації з червня 1999.

Був членом спеціальної ради Громадської ініціативи «Форум національного порятунку» (з лютого 2001), членом президії Громадського комітету опору «За правду» (з березня 2001).

Народний депутат України 3-го скликання з 12 травня 1998 до 14 травня 2002 від НДП, № 10 в списку. На час виборів: народний депутат України, член НДП. Паралельно балотувався по виборчому округу № 120 Львівської області. Член фракції НДП (травень 1998 — червень 1999), член фракції ПРП «Реформи-Конгрес» (з червня 1999). Член Комітету з питань правової реформи (з липня 1998).

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006, виборчий округ № 118, Львівська область, висунутий виборчим Блоком Віктора Ющенка «Наша Україна». На час виборів: народний депутат України, член ПРП. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — вересень 2005), фракції політичної партії «Реформи і порядок» (з вересня 2005). Член Комітету з питань бюджету (з червня 2002).

Під час Помаранчевої революції один з «польових командирів» Майдану.

З 25 лютого до 8 вересня 2005 — Президент Національної телекомпанії України[9][10].

На парламентських виборах 2006 року балотувався за списками Громадянського блоку «Пора—ПРП», однак до Верховної Ради не потрапив — блок не подолав 3 % бар'єр.

Вересень 2006 — серпень 2007 — радник Президента України[11][12].

16 листопада 2006 — виключений з ПРП у зв'язку з тим, що своїми діями завдавав шкоди авторитету партії.

У січні 2007 року разом з Юрієм Луценко організував громадський рух «Народна Самооборона».

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», № 29 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», заступник голови (з листопада 2007). Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації (з грудня 2007).

На виборах до Верховної Ради 2014 року проходив по виборчому списку (№ 7) партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка[13].

Володіє англійською, польською мовами. Захоплюється футболом і літературою.

Політичні погляди[ред. | ред. код]

Нагороди, державні ранги[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  5. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  6. а б Святійший Патріарх Філарет нагородив політичних діячів України
  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1992 року № 672 «Про призначення Стецьківа Т.С. радником Прем'єр-міністра України».
  8. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 1993 року № 722 «Про звільнення Стецьківа Т.С. з посади радника Прем'єр-міністра України».
  9. Указ Президента України від 25 лютого 2005 року № 333/2005 «Про призначення Т. Стецьківа президентом Національної телекомпанії України»
  10. Указ Президента України від 8 вересня 2005 року № 1236/2005 «Про звільнення Т. Стецьківа з посади президента Національної телекомпанії України»
  11. Указ Президента України від 21 вересня 2006 року № 775/2006 «Про призначення Т. Стецьківа Радником Президента України»
  12. Указ Президента України від 6 серпня 2007 року № 686/2007 «Про звільнення Т. Стецьківа з посади Радника Президента України»
  13. Молодая кровь и спонсоры. 15 проходных кандидатов Гриценко (рос.)
  14. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: 8-й президент НТКУ
25 лютого 2005 —
8 вересня 2005
Наступник:
Савенко Олександр Миколайович Докаленко Віталій Вікторович