Тартак (деревообробка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тарта́к[1], лісопи́льня[2], лісопильний завод, діал. тра́чка[3] — підприємство, для поздовжнього розпилювання круглих лісоматеріалів та брусів на пиломатеріали потрібних розмірів та якості за допомогою лісопильної рами.

Словом «тартак» (від пол. tartak < trzeć — «терти»)[4] або «трачка» (пол. tracz < trzeć)[4] в первісному значенні цього слова називалася спеціальна конструкція з деревини, козла, на яких проводили поздовжнє розпилювання стовбурів на дошки за допомогою довгих дворучних пилок[4]. Колоду встановлювали горизонтально на певній висоті над землею і закріплювали з допомогою скоб, потім її розпилювали навздовж два пилярі. Один майстер («трач») під час розпилювання знаходився зверху, другий стояв на землі. В окремих випадках знизу могло бути двоє майстрів (бо вниз тягнути пилку було важче). Якщо колода для розпилювання була груба і важка, то її не ставили на козла, а клали поперек ями, у якій знаходилися «низові» пилярі. Довжина пилки становила 1,7 м (довжина розмаху рук). На колоду перед розпилюванням могла наноситись розмітка обвугленим шнуром. Тирсу на тартаку (трачці) називали «трачинням»[5]. У пізніших конструкціях тартак приводився в рух за допомогою водяного млина або парових двигунів.

У деревообробній промисловості, тартак відносять до першої групи виробництва — первинна обробка деревини.[6]

Паровий тартак у Брошнів-Осада

У 1593 році Корнеліс Корнелісзон (нід. Cornelis Corneliszoon) першим отримав патент на механізм тартака[7].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 41. Тартак
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 525. Лісопильня
  3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 241. Трачка
  4. а б в (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.
  5. Трачиння // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Первинна обробка деревини
  7. H. Bonke et al., Cornelis Corneliszoon van Uitgeest: uitvinder aan de basis van de Gouden Eeuw, 2e dr. Zutphen 2004. (нід.)


Посилання[ред.ред. код]