Тирличничок осінній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тирличничок осінній
Flickr - don macauley - Autumn Gentian 2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Тирличеві (Gentianaceae)
Триба: Gentianeae
Рід: Тирличничок (Gentianella)
Вид: Тирличничок осінній
Біноміальна назва
Gentianella amarella
(L.) Börner, 1912
Синоніми
Gentiana amarella L.
Gentiana axillaris (F. W. Schmidt) Rchb.
Gentiana lingulata C. Agardh
Hippion axillaris F. W. Schmidt
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gentianella amarella
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gentianella amarella
EOL logo.svg EOL: 581947
IPNI: 369149-1
ITIS logo.svg ITIS: 30058
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 137095

Тирличничок осінній[1][2][3] або тирличничок гіркуватий[3] (Gentianella amarella) — вид трав'янистих рослин родини Тирличеві (Gentianaceae), поширений ув Євразії й Північній Америці. Етимологія: лат. amarella — «гіркуватий»[4]

Опис[ред.ред. код]

Однорічна або дворічна трава заввишки 10–30(60) см. Має циліндричне, м'ясисте, коричневий або жовте коріння. Стебла від нерозгалужених до розгалужених, голі, рифлені, порожнисті. Листки: у базальній розетці (часто в'януть під час цвітіння) і супротивні на стеблі, безчерешкові. Пластини з цілими краями, паралельними жилками, у розеткового листя оберненояйцевиді, з тупими кінцями, у стеблових — від вузько-яйцевидих до ланцетних, верхівки від тупих до звужених. Суцвіття — щитки. Квіти: віночки форми колеса, червонувато-фіолетові, 14–18 мм завдовжки, 5-лопатеві, з широким горлом; чашечки 5-лопатеві; тичинок 5. Плоди — 2-дольні капсули. Насіння невелике, численне, сплющене, коричневе.

Поширення[ред.ред. код]

Північна Америка (Гренландія, Канада, США, Мексика); Азія (Вірменія, Азербайджан, Росія, Китай, Казахстан, Монголія); Європа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Болгарія, Італія, Румунія, Сербія, Франція). Населяє вологі, помірно бідні поживними речовинами ґрунти на луках, пасовищах, узбіччях.

В Україні зростає на луках, узліссях, у чагарниках — у Карпатах до субальпійського поясу, Розточчя, на Поліссі (пд. ч.), в лісостепу, зрідка, в гірському й південному Криму[2].

Використання[ред.ред. код]

У Швеції рослину застосовували замість хмелю при приготуванні напоїв. Екстракт кореня має антисептичні та протизапальні властивості, зменшує гарячку, менструальний біль, дискомфорт у животі, загальну слабкість.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Довідник назв рослин України
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 258. (рос.)(укр.)
  3. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.) Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. Dictionary of Botanical Epithets (англ.)


Гібіскус Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.