Токарєв Валерій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Токарєв Валерій Іванович
рос. Валерий Иванович Токарев
Walerij Tokariew - jsc2005e36546.jpg
Народився 29 жовтня 1952(1952-10-29)[1] (69 років)
Капустин Яр, Знаменськ, Астраханська область, РРФСР, СРСР[1]
Країна Flag of Russia.svg Росія
Діяльність льотчик, космонавт, політик
Alma mater Stavropol Higher Military Aviation School of Pilots and Navigators PVOd (1973), Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна і Північно-Кавказька академія державної служби
Знання мов російська
Військове звання полковник
Нагороди

Вале́рій Іва́нович То́карєв (нар. 29 жовтня 1952, Капустін Яр, Астраханська область) — російський космонавт-випробувач Центру підготовки космонавтів ім. Ю. А. Гагаріна ; російський полковник ВПС. З 2008 року по 2012 рік — голова Ростовського району, Ярославської області. З 2013 по 2018 рік[2] був керівником Зоряного міста Московської області.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 29 жовтня 1952 року у військовому містечку полігону Капустін Яр в Астраханській області у сім'ї військовослужбовця. Жив у селі Осеніво Гаврилів-Ямського району Ярославської області, тут закінчив 8 класів; 9 та 10 класи закінчив у середній школі № 3 міста Ростова Ярославської області.

З 1969 по 1973 рік — курсант Ставропольського вищого військового авіаційного училища льотчиків та штурманів. З 1973 року льотчик, з 1975 — старший льотчик, з 1977 — командир авіаційної ланки, з 1980 — заступник командира авіаційної ескадрилії винищувального авіаційного полку ВПС, що базувався у селищі Домбаровський Оренбурзької області.

У 1981—1982 роках проходив підготовку у 267-му центрі випробування авіаційної техніки та підготовки льотчиків-випробувачів у місті Ахтубінськ Астраханської області. З 1982 року — льотчик-випробувач, з 1985 — старший льотчик-випробувач філії науково-випробувального інституту ВПС ім. В. П. Чкалова в селищі Кіровське в Криму, з 1986 — заступник командира авіаційної ескадрилії з політичної частини. Валерій Токарєв має досвід польотів на 56 видах літаків та гелікоптерів[3]. Зокрема він відчував палубні літаки четвертого покоління, літаки вертикального зльоту та посадки, такі як Су-27 K, Міг-29 K, Як-38 M, Су-25 ; бомбардувальник Су-24 M, авіаційні комплекси ТАКР типу «Київ», «Баку», «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов».

У 1987 році розпочалася космічна підготовка Валерія Івановича, коли його було відібрано для роботи за програмою "Буран". З 1989 року полковник. У 1989—1991 роках проходив загальнокосмічну підготовку в Центрі підготовки космонавтів ім. Ю. А. Гагаріна . 5 квітня 1991 року став космонавтом-випробувачем. У лютому 1992 року відмовився приймати присягу незалежній Україні ; усунений з посади, знято з льотної роботи та виведено за штат. У 1992—1993 роках старший льотчик-випробувач Державного Червонопрапорного науково-випробувального інституту ВПС в Ахтубінську. З 1993 — космонавт-випробувач, старший льотчик-випробувач групи космонавтів інституту, з 1994 — командир групи космонавтів інституту. У 1996 році група космонавтів інституту розформована, Токарєва виведено за штат інституту. У 1997 році зарахований до загону космонавтів РДНДІ ЦПК космонавтом-випробувачем.

Екіпаж STS-96

20 жовтня 1997 року затверджений командиром дублювального екіпажу 1-ї російської експедиції відвідування Міжнародної космічної станції. У 1997—1998 роках проходив підготовку в Центрі підготовки космонавтів. У грудні 1998 року Спільна (РКА та NASA) комісія з планування польотів на Міжнародну космічну станцію призначила Ст. І. Токарєва в екіпаж шатлу "Діскавері STS-96" замість Юрія Івановича Маленченка. З січня по травень 1999 року проходив підготовку у складі екіпажу STS-96 у Космічному центрі імені Джонсона . З 27 травня по 6 червня 1999 року здійснив свій перший космічний політ (9 діб 19 годин 14 хвилин 16 секунд) як спеціаліст польоту шатла «Діскавері» STS-96 за програмою складання Міжнародної космічної станції; другий російський космонавт, який побував на Міжнародній космічній станції.

Проходив підготовки як командир другого екіпажу ТК «Союз ТМ» 1-ї російської експедиції відвідування Міжнародної космічної станції за програмою "МКС-Т1" (1999); як бортінженер та командира ТК «Союз ТМА» у складі основного екіпажу МКС-8, командира ТК «Союз ТМА» та бортінженера МКС дублювального екіпажу 8-ї експедиції (МКС-8д) та основного екіпажу 9-ї експедиції (МКС-9) разом із Вілльямом МакАртуром ; у тій же якості в дублювальний екіпаж 10-ї експедиції (МКС-10д) та в основний екіпаж 12-ї експедиції (МКС-12) з ним же.

Екіпаж МКС-12
Статистика[4]
# Стартовий корабель Старт, UTC Експедиція Корабель посадки Посадка, UTC Наліт Виходи у відкритий космос Час у відкритому космосі
1 Дискавері STS-96 27.05.1999 , 10:49 Дискавері STS-96 Дискавері STS-96 06.06.1999 , 06:02 09 діб 19 годин 13 хвилин 0 0
2 Спілка ТМА-7 01.10.2005 , 03:54 Спілка ТМА-7, МКС-12 Спілка ТМА-7 08.04.2006 , 23:47 189 діб 19 годин 52 хвилини 2 11 годин 05 хвилин
199 діб 15 годин 05 хвилин 2 11 годин 05 хвилин

Декілька років був командиром групи космонавтів у загоні космонавтів ЦПК імені Гагаріна.

У березні 2008 року обраний, набравши 56,7 % голосів виборців, головою Ростовського району Ярославської області ; як наслідок, у травні 2008 року вибув із загону космонавтів ЦПК, у червні 2008 року звільнений зі Збройних Сил Російської Федерації у званні полковника. У березні 2009 року, не залишаючи посади голови району, знову зарахований до загону космонавтів ЦПК на посаду інструктора-космонавта-випробувача.

8 вересня 2013 року обраний головою Зоряного містечка на п'ять років, отримавши 67,9 % голосів.

Освіта: Військово-повітряна академія у 1993 році. Спеціальність — командно-штабна, Академія народного господарства при Уряді Російської Федерації — магістр державного та муніципального управління.

За роботою

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • И. А. Маринин, С. Х. Шамсутдинов, А. В. Глушко (составители). Советские и российские космонавты. 1960—2000 / Под редакцией Ю. М. Батурина. — М. : ООО Информационно-издательский дом «Новости космонавтики», 2001. — ISBN 5-93345-003-0.

Посилання[ред. | ред. код]