Карловицький конгрес

Карловицький конгрес
Карловицький конгрес
Тип	мирна угода
Підписано	26 січня 1699
Місце	Сремські Карловці
	Медіафайли у Вікісховищі

Карловицький конгрес — міжнародний конгрес 1698–1699 років, на якому вироблені умови й укладені мирні договори між державами «Священної ліги» (Австрія, Венеція, Річ Посполита, Московське царство^[1]) та Османською імперією, яка зазнала воєнної поразки у Великій турецькі війні.

Почався у жовтні 1698 року у Карловицях (нині Сремські Карловці). 26 січня 1699 року підписано договір Османської імперії з Річчю Посполитою, за яким останній офіційно повернули Поділля, включаючи частину території сучасної Тернопільщини (Язловецький санджак Кам'янецького еялету). Бучацький мирний договір 1672 року втратив юридичну силу.

Примітки

↑ Довідник з історії України. Видання в трьох томах. Том II (К—П). / Укладений колективом авторів. За редакцією І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1995. — С. 16.

Джерела

Гуцал П. Карловицький конґрес // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 37—38. — ISBN 966-528-199-2.
Карловицькі мирні договори 1699 [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
Константинов В. Ю. Карловицькі мирні договори 1699 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004 — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
Станіславський В. В. Карловицький конгрес 1698—1699 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 114. — ISBN 978-966-00-0692-8.

[1] Довідник з історії України. Видання в трьох томах. Том II (К—П). / Укладений колективом авторів. За редакцією І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1995. — С. 16.

[1]

п о р Угоди Османської імперії
XV століття	Галліполі (1403) • Венеційська угода (1419) • Сегед (1444) • Константинополь (1479)
XVI століття	Константинополь (1533) • Угода з Францією (1536) • Стамбул (1547) • Стамбул (1562) • Амасья (1555) • Едірне (1568) • Стамбул (1590)
XVII століття	Житваторок (1606) • Насух паша (1612) • Буша (1617) • Серав (1618) • Хотин (1621) • Зухаб (1639) • Вашвар (1664) • Бучач (1672) • Журавно (1676) • Бахчисарай (1681) • Карловиць (1699) • Константинополь (1700)
XVIII століття	Прут (1711) • Константинополь (1712) • Адріанополь (1713) • Пожаревац (1718) • Константинополь (1720) • Константинополь (1724) • Ахмет-Паша (1732) • Константинополь (1736) • Белград (1739) • Ніш (1739) • Керден (1746) • Кючук-Кайнарджі (1774) • Айналикавак (1779) • Свіштов (1791) • Ясси (1791) • Тріполі (1796) • Туніс (1797)
XIX століття	Париж (1802) • Дарданелли (1809) • Бухарест (1812) • Ерзурум (1823) • Аккерман (1826) • Адріанополь (1829) • Константинополь (1832) • Юнкяр-Іскелесі (1833) • Кютахья (1833) • Балта-Ліман (1849) • Лондон (1840) • Лондон (1841) • Париж (1856) • Шкодер‎ (1862) • Сан-Стефано (1878) • Берлін (1878) • Кіпр (1878 ) • Топхане (1886) • Константинополь (1897)
XX століття	Уші (1912) • Лондон (1913) • Константинополь (1913) • Афіни (1913) • Англо-османська Конвенція (1913) • Константинополь (1914) • Брест (1918, з УНР) • Брест (1918, з Росією) • Трапезунд (1918) • Ерзінджан (1917) • Батумі (1918) • Мудрос (1918) • Севр (1920)