Томаш Карчевський
| Томаш Ян Карчевський | |
|---|---|
| Tomasz Jan Karczewski | |
| Псевдо | Томаш Карчевський |
| Народився | бл. 1630 |
| Помер | 1691 Кротошин, Великопольське воєводство, Республіка Польща |
| Поховання | Костел єзуїтів |
| Країна | Річ Посполита .svg){kind=small} Королівство Польське |
| Національність | поляк |
| Діяльність | військовик, дипломат, урядник, посідач маєтностей |
| Відомий завдяки | фундатор монастиря у Берестечку |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | галицький каштелян |
| Військове звання | королівський полковник |
| Конфесія | римо-католик |
| Рід | Карчевські |
| У шлюбі з | Барбара Пшерембська, Елеонора Мневська |
| Діти | Юзеф, Антоній, Стефан, Йоанна, Зузанна, Маріанна |
 варіант гербу Ясенчик | |
Томаш Ян Карчевський (пол. Tomasz Jan Karczewski; бл. 1630 — 1691, Кротошин) — польський шляхтич, військовик, дипломат, урядник та посідач маєтностей в українських землях Королівства Польського. Представник роду Карчевських гербу Ясенчик.
Народився бл. 1630 року.[1] Представник роду Карчевських, дідичним володінням якої був Карчев у Черській землі.
1659 року за наказом коронного обозного Анджея Потоцького став учасником перемовин з представниками гетьмана Івана Виговського поблизу Білої Церкви, на зустріч з якими привіз запропоновані пункти Гадяцької угоди. В середині 1660 виставив власну волоську корогву у 75 коней. Брав участь у битві під Чудновом. Під час перемовин королівських послів з представниками Юрія Хмельницького разом з Вільчковським перебував як заручник у таборі козаків-гетьманців. 1663 року як посланець короля перебував у таборі гетьмана Павла Тетері в Чигирині. 25 травня 1672 року був послом сеймику у Вишні.[2] 1674 року як представник Руського воєводства підписав вибір королем Яна ІІІ Собеського.[3]
Посади (уряди), ранги (звання): холмський ловчий, сяніцький хорунжий (1663), чесник (1665), підстолій (згаданий 1677), підвоєвода (у 1664), хорунжий (у 1682) і підстароста (у 1689) львівський. З 6 лютого 1690 року — галицький каштелян.[2] 1667 року мав ранг королівського полковника.
Фундатор монастиря у Берестечку: за одними даними — кармелітів босих,[3] за іншими — тринітаріїв[4].
Посідав правом «доживоття» села Сокільники (також солтисство тут) і Скнилів (обидва у Львівській землі), солтиство у селі Поршна.[3] Володів поселенням Крилів (нині Польща).[джерело?]
Помер у 1691 році в Кротошині під час повернення з Цепліць, був похований у костелі єзуїтів Львова.[3]
Перша дружина — Барбара Пшерембська. діти:
- сини Юзеф, Антоній, Стефан
- Йоанна — дружина Войцеха Лося
- Зузанна — дружина Александера Потоцького
- Маріанна — дружина житомирського старости Яна Прокопа Грановського (пол. Jan Prokop Granowski, гербу Леліва[5]).
Друга дружина — Елеонора Мневська (пол. Eleonora Mniewska, вдова Павела Гембіцького гербу Наленч).[3]
- ↑ Tomasz Jan Karczewski z Karczewia h. Jasienczyk (ID: 9.447.400) [Архівовано 14 червня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ а б Przybos A. Karczewski Tomasz h. Jasienczyk… — S. 37.
- ↑ а б в г д Przybos A. Karczewski Tomasz h. Jasienczyk… — S. 38.
- ↑ C. Rozwoj poszczegolnych domow zakonnych trynitarzy [Архівовано 16 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Krotka historia zakonu Trojcy przenajswietszej na terenie Polski (1685?1907). (пол.)
- ↑ Herbarz polski. — Cz. 1. — T. VII. — S. 43. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1906. — Cz. 1. — T. 9. — S. 246—247. (пол.)
- Przybos A. Karczewski Tomasz h. Jasienczyk [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Polski Slownik Biograficzny. — Wroclaw — Warszawa — Krakow : Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII. — S. 37—38. (пол.)
- Tomasz Jan Karczewski z Karczewia h. Jasienczyk (ID: 9.447.400) [Архівовано 14 червня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)