Тосканський діалект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тосканська мова (італ. lingua toscana), або Тосканський діалект (італ. dialetto toscano) — італійський діалект, яким користуються у Тоскані, Італія (центр — Флоренція).

Тосканський діалект у процесі свого розвитку менш за інші відійшов від латинської мови, змінювався поступово, в одному напрямку, не зазнаючи при цьому сильного впливу інших мов.

Цей діалект починаючи з пізнього Середньовіччя ліг в основу літературної Італійської мови завдяки створеним на ньому класичним творам Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарки і Джованні Боккаччо.

Коли у 1861 році після об'єднанні Італії було проголошено Італійське Королівство, як державна мова для міжрегіонального спілкування під впливом письменника Алессандро Мандзоні була вибрана літературна версія тосканського діалекту. Розмовний Тосканський діалект помітно відрізняється від літературної італійської мови.