Трахтемирівський півострів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трахтемирівський півострів
49°57′ пн. ш. 31°22′ сх. д. / 49.950° пн. ш. 31.367° сх. д. / 49.950; 31.367Координати: 49°57′ пн. ш. 31°22′ сх. д. / 49.950° пн. ш. 31.367° сх. д. / 49.950; 31.367
Місцезнаходження Канівське водосховище
Довколишні води Дніпро
Площа 1006,1 км²
Найвища точка 242 м
Країна Україна Україна
Регіон Київська область
Черкаська область
Трахтемирівський півострів. Карта розташування: Україна
Трахтемирівський півострів
Трахтемирівський півострів

Трахтемирівський півострів — ділянка суходолу в середній течії Дніпра, яка із трьох сторін омивається водами Канівського водосховища. З точки зору географії - ця територія умовно може вважатися півостровом (географи допускають можливість вживання поняття "півострів" до частини суходолу, що із трьох частин оточена річкою), хоча сама назва "Трахтемирівський півострів" - більше історична та туристична. Розташований в межах Миронівського району Київської та Канівського району Черкаської областей. Має природне, історичне та туристичне значення. На території півострова розташований Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів».

Географія[ред. | ред. код]

Територія Трахтемирівського півострову знаходиться на Придніпровській височині і являє собою хвилясто-пасмову рівнину, розчленовану ярами та балками. Геологічно територія півострову утворює Трахтемирівсько-Бучацький масив Канівських гір. Найвища точка півострову розташована неподалік села Григорівка (242 метри над рівнем моря).

Вид на Дніпро і Трахтемирівський півострів із заходу (біля с.Балико-Щучинка)

Флора і фауна[ред. | ред. код]

Значна частина Трахтемирівського півострова являє собою один з останніх малонаселених острівців у майже повністю освоєному господарюванням середньому Подніпров'ї. Сильний вплив на рослинний і тваринний світ півострову справило будівництво в 1970-х роках Канівського водосховища. Вздовж правого берега простягалися заплавні діброви, які були повністю вирубані і затоплені.

Рослинний покрив на території Трахтемирівського півострова

Наразі, в рослинному покриві РЛП «Трахтемирів» представлені як природні типи рослинності, так і рослинні комплекси антропогенного походження. До перших належать невеликі масиви грабових лісів, фрагменти лучних степів, рослинності болотистих лук, прибережно-водної та суто-водної рослинності. До другої — штучні насадження сосни та листяних порід (головним чином робінії), зарослі рудеральною рослинністю території колишніх сіл та полів.

Флора півострову за попередніми даними налічує більше 900 видів вищих рослин. У парку зареєстровано червонокнижних тварин: комах — 28 видів, птахів — 20, ссавців та інших хребетних — 6 видів.

Історія[ред. | ред. код]

Наявність зручного для укріплень рельєфу, лісу для будівництва та джерел питної води обумовили розміщення тут людських поселень ще в дуже ранні часи. Так, на тутешніх пагорбах виявлено декілька поселень Трипільської культури (IV тис. д. н. е.), а в часи бронзи (III тис. до н. е.) спостерігається справжній розквіт поселень, коли невеличкі поселення простягнулися від с. Зарубинці (на півострові) до хутору Хмільна (південніше Канева). Землероби цих поселень утримували свої позиції, незважаючи на прихід в Причорноморські степи перших войовничих кочівників — кіммерійців, а згодом скіфів.

Привабливість цього відрізку Подніпров'я пояснювалась наявністю зручних бродів, якими з легкістю можна було переправлятися через Дніпро. Ці броди функціонували аж до затоплення Канівського водосховища.

В VI—IV ст. до н. е місцеве населення Надніпрянщини для оборони від войовничих скіфів зводить цілу систему укріплених городищ: Хотівське, Ходосіївське (на південь від Києва), Трахтемирівське та Канівське, а також по кордону із степом — р. Тясмин: Пастирське, Шарапівське, Маніївське, Мотронинське. Окрім того, на самому Трахтемирівському півострові для оборони підступів до броду ще в VII ст. до н. е. влаштовуються високий (7 м) вал та рів (5 м глибиною).

В V—VI ст. н. е. на прирусловій заплавній терасі розміщуються невеличкі поселення землеробів Київської та Пеньковської культур. В VIII-Х ст. землероби Наддніпрянщини для оборони від кочових племен також зводять на півострові укріплені поселення. В цей час розбудовується городище Монастирок на східному мисі Зарубської гори, що контролює брід між Трахтемировим та Переяславом та розташований навпроти острів Варяжий (зараз броди та острів затоплені водосховищем).

Найбільшого розквіту набуло освоєння цих земель за часів Київської Русі, коли від Трахтемирова до Бучака розміщувалося чотири давньоруські міста (ХІІ ст.) і майже в п'ять разів більше сільських поселень.

Після татарської навали відомі поселення, що функціонували тут в ХIV-XV ст. Населений пункт з назвою Трахтемирів вперше згадується в 1552 р. в Описі Канівського замку.

Старе кладовище у Трахтемирові

1578 р. король Польщі Стефан Баторій передав розташований поряд з с. Трахтемирів монастир запорізьким козакам. Тут розміщувався шпиталь для хворих козаків. В 1638 р. після битви під Кумейками селище Трахтемирів було забрано у козаків і відійшло до польської шляхти. За договором 1652 р. король Ян Казимир повертає його козакам. В 1686 р. за так званим «Вічним миром» між Московією та Польщею була утворена нейтральна смуга між Трахтемировим та Чигирином, де заборонено було селитися. Наприкінці XVІІІ ст. тутешні землі остаточно відходять до Російської імперії.

Тутешній землі судилося стати ареною однієї з найзапекліших битв німецько-радянської війни, адже саме тут в жовтні 1943 року радянське командування зробило невдалу спробу, форсувавши Дніпро, розгорнути наступ на Київ (Букринський плацдарм). До початку листопада радянські війська намагалися тут прорвати німецьку оборону. Всі спроби виявилися марними, адже наступати в умовах вкрай пересіченої місцевості було дуже важко. На початку листопада основні сили перекинуто на Лютізький плацдарм на північ від Києва.

У 1970-х внаслідок будівництва Канівського водосховища села Монастирок та Зарубинці були відселені, село Трахтемирів також практично обезлюдніло.

В 2000 р. на території півострову було створено Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів».

Населені пункти[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]