Канівське водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Канівське водосховище
Канівське водосховище
Канівська ГЕС
49°55′34″ пн. ш. 31°28′46″ сх. д. / 49.92611° пн. ш. 31.47944° сх. д. / 49.92611; 31.47944Координати: 49°55′34″ пн. ш. 31°28′46″ сх. д. / 49.92611° пн. ш. 31.47944° сх. д. / 49.92611; 31.47944
Розташування
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Канів, на півдні Київська і Черкаська області України
Геологічні дані
Тип Гідроелектростанційне водосховище
Розміри
Площа поверхні 675 км²
Глибина середня 4,4 м
Глибина максимальна 19 м
Об'єм 2,6 км³
Басейн
Вливаються річки Дніпро, Трубіж, Стугна, Бобриця
Витікають річки Дніпро
Країни басейну Україна
Інше
Міста та поселення Київ, Українка, Ржищів
Dnepr Kaniv Reservoir.png
Канівське водосховище is located in Україна
Канівське водосховище
Канівське водосховище
Канівське водосховище (Україна)

CMNS: Канівське водосховище на Вікісховищі
Канівське водосховище у дніпровському каскаді[1]

Ка́нівське водосхо́вище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на Дніпрі, розташоване частково в Київській і частково в Черкаській областях, а також у місті Києві.

Опис[ред.ред. код]

Канівське водосховище є наймолодшим у каскаді водосховищ, що створені на Дніпрі. Його заповнення водою відбувалось протягом 1974—1976 рр. Підпор від Канівської гідроелектростанції (ГЕС) поширюється до створу Київської ГЕС. Канівське водосховище покриває площу 675 км² и містить близько 2,63 км³ води. Його довжина становить приблизно 123 км, максимальна ширина — 8 км. Найбільша глибина 21 м. Біля берегів Канівське водосховище дуже мілке.

Найбільші ріки, що впадають: Стугна і Трубіж.

Найбільші міста на узбережжі Канівського водосховища: Київ, Українка, Переяслав-Хмельницький та Канів.

Київська ділянка водосховища повністю збігається з тим руслом, наявними рукавами, протоками та обрисами островів, що існували на Дніпрі до заповнення водосховища. Єдиною зміною є невелике зростання рівня води та відсутність зміління русла влітку через регуляцію рівнів води. Адже до 1970-х років річка доволі сильно мілішала влітку, утворювалися великі мілини поблизу Пішохідного мосту та мосту Патона.

Гребля водосховища розташована на схід від Канева. Складається з Канівської гідроелектростанції та шлюзу. Гребля була збудована між 1972 і 1978 роками і має довжину 16 км.

При заповненні водосховища були затоплені близько 20 сіл: Рудяків, Кальне, Гусинці (збереглася Спасо-Преображенська церква, що нині відроджується), Яшники, Вільхов, Кошари, Підсінне, Андруші, Полуботькова Слобода, Козинці, В'юнище, Циблі (стара частина села, село перенесене на нове місце; збереглися руїни церкви), Городище, Піщанка, Комарівка, Чаплин, Тростяно-Безбородка, Решітки (лівий берег), Зарубинці, Селище (правий берег).

Економічне значення[ред.ред. код]

Канівське водосховище є резервуаром для функціонування Канівської ГЕС. Крім того, із водосховищем пов'язана діяльність інших енергетичних підприємств — Трипільської ТЕС та проектованої Канівської ГАЕС.

Заходи безпеки[ред.ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Галерея[ред.ред. код]

Великі панорами водосховища[ред.ред. код]

Велика панорама Канівського водосховища в районі мосту Патона у Києві
Велика вечірня панорама Канівського водосховища в районі Київського річкового вокзалу

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]