Канівське водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Канівське водосховище
49°55′34″ пн. ш. 31°28′46″ сх. д. / 49.92611° пн. ш. 31.47944° сх. д. / 49.92611; 31.47944Координати: 49°55′34″ пн. ш. 31°28′46″ сх. д. / 49.92611° пн. ш. 31.47944° сх. д. / 49.92611; 31.47944
Розташування
Розташування Канів, на півдні Київська і Черкаська області України
Геологічні дані
Тип Гідроелектростанційне водосховище
Розміри
Площа поверхні 675 km² км2
Середня глибина 4,4 м м
Макс. глибина 19 м м
Об'єм 2.6 km³ км3
Басейн
Вливаються річки Дніпро, Трубіж, Стугна, Бобриця
Витікають річки Дніпро
Країни басейну Україна
Інше
Міста та поселення Київ, Українка (місто), Ржищів
Карта Канівське водосховище

Commons-logo.svg Канівське водосховище у Вікісховищі

Канівське водосховище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на Дніпрі, розташовано частково у Київській і частково у Черкаській областях.

Канівське водосховище є наймолодшим у каскаді водосховищ, що створені на Дніпрі. Його заповнення водою відбувалось протягом 1974 – 1976 рр. Підпір від Канівської гідроелектростанції (ГЕС) поширюється до створу Київської ГЕС. Канівське водосховище покриває площу 675 км² и містить близько 2,63 км³ води. Його довжина становить приблизно 123 км, максимальна ширина - 8 км. Найбільша глибина 21 м. Біля берегів Канівське водосховище дуже мілке.

Ріки що впадають: Десна, Стугна і Трубіж.

Найбільші міста на узбережжі Канівського водосховища: Київ, Українка, Переяслав-Хмельницький та Канів.

Київська ділянка водосховища повністю співпадає із тим руслом, існуючими рукавами, протоками та обрисами островів, що існували на Дніпрі до заповнення водосховища. Єдиною зміною є невелике зростання рівня води та відсутність зміління русла влітку через регуляцію рівнів води. Адже до 1970-х років річка доволі сильно мілішала влітку, утворювалися великі мілини роблизу Пішохідного мосту та мосту Патона.

Гребля водосховища розташована на схід від Каніва. Складається з Канівської гідроелектростанцї та шлюзу. Гребля була збудована між 1972 і 1978 роками і має довжину 16 км.

При заповненні водосховища були затоплені близько 20 сіл: Рудяків, Кальне, Гусинці (збереглася Спасо-Преображенська церква, що нині відроджується), Яшники, Вільхов, Кошари, Підсінне, Андруші, Полуботькова Слобода, Козинці, В'юнище, Циблі (стара частина села, село перенесене на нове місце; збереглися руїни церкви), Городище, Піщанка, Комарівка, Чаплин, Тростяно-Безбородка, Решітки (лівий берег), Зарубинці, Селище (правий берег).

Заходи безпеки[ред.ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд ГЕС та водосховища.

Громадський контроль[ред.ред. код]

Постійний громадський моніторинг стану споруд ГЕС та водосховища здійснює Міжнародна громадська група незалежних фахівців з питань прогнозування соціальних наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій. Вона періодично надсилає доцільні рекомендації щодо нагальних заходів безпеки, які враховуються відповідними державними відомствами.


Kaniv Hydroelectric Station.jpg

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]