Перейти до вмісту

Канівське водосховище

Координати: 49°55′34″ пн. ш. 31°28′46″ сх. д. / 49.92611° пн. ш. 31.47944° сх. д. / 49.92611; 31.47944
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Канівське водосховище
Канівське водосховище
Канівська ГЕС
Канівська ГЕС
49°55′34″ пн. ш. 31°28′46″ сх. д. / 49.92611° пн. ш. 31.47944° сх. д. / 49.92611; 31.47944
Розташування
Країна  Україна
Регіон Київ
Розташування Канів, на півдні Київська і Черкаська області України
Геологічні дані
Тип Гідроелектростанційне водосховище
Розміри
Площа поверхні 675 км²
Глибина середня 4,4  м
Глибина макс. 19  м
Довжина 162 км
Ширина 5 км
Об'єм 2,6 км³
Вода
Басейн
Водний басейн басейн Дніпра
Вливаються Дніпро, Трубіж, Стугна, Бобриця
Витікають Дніпро
Країни басейну Україна
Інше
Міста та поселення Київ, Українка, Ржищів
Канівське водосховище. Карта розташування: Україна
Канівське водосховище
Канівське водосховище (Україна)
Мапа

CMNS: Канівське водосховище у Вікісховищі
Файл:Cascade Reservoirs.jpeg
Канівське водосховище у дніпровському каскаді[1]

Ка́нівське водосхо́вище — одне з п'яти великих водосховищ у каскаді на Дніпрі, розташоване частково в Київській і частково в Черкаській областях, а також у місті Києві.

Канівське водосховище є наймолодшим у каскаді водосховищ, що створені на Дніпрі. Його заповнення водою відбувалось протягом 1974—1976 рр. Підпор від Канівської гідроелектростанції (ГЕС) поширюється до створу Київської ГЕС. Канівське водосховище покриває площу 675 км² і містить близько 2,63 км³ води. Його довжина становить приблизно 123 км, максимальна ширина — 8 км. Найбільша глибина 21 м. Біля берегів Канівське водосховище дуже мілке.

Найбільші річки, що впадають: Стугна і Трубіж.

Найбільші міста на узбережжі Канівського водосховища: Київ, Українка, Переяслав та Канів.

Київська ділянка водосховища повністю збігається з тим руслом, наявними рукавами, протоками та обрисами островів, що існували на Дніпрі до заповнення водосховища. Єдиною зміною є невелике зростання рівня води та відсутність зміління русла влітку через регуляцію рівнів води, адже до 1970-х років річка доволі сильно міліла влітку, утворювалися великі мілини поблизу Пішохідного мосту та мосту Патона.

Гребля водосховища розташована на схід від Канева. Складається з Канівської ГЕС а шлюзу. Гребля була збудована між 1972 і 1978 роками і має довжину 16 км.

При заповненні водосховища були затоплені близько 20 сіл: Рудяків, Кальне, Гусинці (збереглася гусинська Спасо-Преображенська церква), Яшники, Вільхов, Кошари, Підсінне, Андруші, Полуботькова Слобода, Козинці, В'юнище, Циблі (стара частина села, село перенесене на нове місце; збереглися руїни церкви), Городище, Піщанка, Комарівка, Чаплин, Тростяно-Безбородка, Решітки (лівий берег), Зарубинці, Селище (правий берег).

Економічне значення

[ред. | ред. код]

Канівське водосховище є резервуаром для функціонування Канівської ГЕС. Крім того, із водосховищем пов'язана діяльність інших енергетичних підприємств — Трипільської ТЕС та проєктованої Канівської ГАЕС.

Заходи безпеки

[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Галерея

[ред. | ред. код]

Великі панорами водосховища

[ред. | ред. код]
Велика панорама Канівського водосховища в районі мосту Патона у Києві
Велика вечірня панорама Канівського водосховища в районі Київського річкового вокзалу

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]