Канівські гори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канівські гори в районі Канівського природного заповідника

Ка́нівські го́ри, або Ка́нівські дислока́ції — пагорби на Придніпровській височині.

Гори тягнуться грядою понад Дніпром від Ржищева до гирла річки Рось. Найвищі точки розташовані неподалік села Григорівки (242 метри над рівнем моря) та за кілька кілометрів на південь від Канева (244 м).

Геологія[ред. | ред. код]

Особливістю їх геологічної будови є дислокованість відкладів осадового чохла, які зім'яті у складки, зібрані у лускато-насувні структури. Район відомий в літературі, як «Канівські дислокації». Від суміжних територій чітко відрізняється своєрідним ландшафтом та унікальною будовою.

У будові геологічного розрізу території неправ беруть участь докембрійські кристалічні утворення та потужна осадова товща, у складі якої встановлено відклади тріасової, юрської, крейдової, палеогенової, неогенової та четвертинної систем.

Дослідження геологічної будови району Канівських дислокацій проводяться з XIX століття, але й до нашого часу їх генезис однозначно не з'ясований. Серед геологів існують такі гіпотези походження дислокацій: зсувна, гляціальна, тектонічна, гляціально-тектонічна. Осадовий чохол в районі дислокацій зім'ятий в дрібні складки, що утворюють покривно-лускату зону. Основним типом дислокованих форм є складки-підкиди, зібрані в лускаті структури. Складки та луски перекинуті на захід.

У Канівських горах, на території Канівського природного заповідника, розташований Хмільнянський яр, який є найбільшим яром Європи.

Вершини[ред. | ред. код]

На території Канівських гір — на Чернечій горі розташований музей та могила Т. Г. Шевченка.

У межах Канева більшість гір мають власні назви: Дніпрова, Московка, Лиса, Пилипенкова, Гончарка, Княжа (221,2 м), Мар'їна гора та інші.

У найпівнічнішій частині Зарубинецького мису розташована відокремлена гора Батура, яка отримала свою назву на честь похованого тут козака Батури. На вершині збереглася його могила з великим кам'яним хрестом.

На території Трахтемирівського півострова розташовані: Гнатенкова Гора, Тополева Гора, Мушина гора та інші.

Палеонтологія[ред. | ред. код]

У відкладах Канівських гір розташована велика кількість скам'янілостей: белемнітів, амонітів, зуби риб (здебільшого акулячі), кістки мамонтів, викопні молюски.

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

Природно-заповідні об'єкти[ред. | ред. код]

Природно-заповідні об'єкти на території Канівських гір:

Панорами гір[ред. | ред. код]

Панорама заповідної Лисої гори на Канівських горах

Література[ред. | ред. код]

  • Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями. — Київ: «Панмедія», 2006, стор. 14—18. ISBN 966-8947-00-2
  • Нікітін І. І. Юрські відклади північної частини району канівських дислокацій та їх белемнітова фауна. — Київ: «Наукова думка», 1969. — 81 с.

Посилання[ред. | ред. код]