Малий Букрин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Малий Букрин
Maly bukrin gerb.gif
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Миронівський
Рада/громада Малобукринська сільська рада
Код КОАТУУ 3222984001
Облікова картка Малий Букрин 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 220
Площа 16,99 км²
Густота населення 12,95 осіб/км²
Поштовий індекс 08810
Телефонний код +380 4574
Географічні дані
Географічні координати 49°54′54″ пн. ш. 31°19′49″ сх. д. / 49.91500° пн. ш. 31.33028° сх. д. / 49.91500; 31.33028Координати: 49°54′54″ пн. ш. 31°19′49″ сх. д. / 49.91500° пн. ш. 31.33028° сх. д. / 49.91500; 31.33028
Середня висота
над рівнем моря
124 м
Водойми Дніпро
Найближча залізнична станція Миронівка
Відстань до
залізничної станції
48 км
Місцева влада
Адреса ради 08810, Київська обл., Миронівський р-н, с. Малий Букрин, вул. Михайлівська,2 , тел. 3-61-31
Карта
Малий Букрин. Карта розташування: Україна
Малий Букрин
Малий Букрин
Малий Букрин. Карта розташування: Київська область
Малий Букрин
Малий Букрин
Мапа

Мали́й Букри́н — село в Україні, в Миронівському районі Київської області, центр сільської ради, розташоване за 48 км від залізничної станції Миронівка, за 8 км від пристані Ходорів на Дніпрі. Сільраді підпорядковані села Великий Букрин, Ромашки. Малий Букрин мав восьмирічну школу в якій навчалося приблизно 15 дітей, клуб, бібліотеку, магазин, пошту. В 2011 р. школу було закрито.

Мальовнича місцевість. Багато лісів як хвойних, так і мішаних. Дуже багато різноманітних тварин, рослин.

Історія[ред. | ред. код]

З часів Київської Держави тут збереглися залишки городища XIXII ст.[1]

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Малий Букрин (приписне село* Колесище) Трактомирської волості Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/maly_002.xml

З 1917 - у складі УНР. 1928 окупаційна московська влада вдалася до грабунку фермерських господарств, а 1932 організувала масові убивства голодом. 1941 комуністи втекли із села. В останній період Німецько-російської війни село було центром Букринського плацдарму. У вересні 1943, коли сталіністи створили Букринський плацдарм, жителі утікали із села, боючись розправ із мирним населенням. Під час боїв майже все село було зруйноване сталінськими обстрілами. «За героїзм і мужність» 352 жителів села комуністи нагородили своїми медалями.

Після Німецько-радянської війни жителі села знаходять дуже багато мін, снарядів та інших боєприпасів з тих часів. Магазин села побудований на німецькому кладовищі, приблизно років 10 тому велися розкопки, перепоховання німецьких солдатів.

Малобукринська та Грушівська сільські ради, Частина регіонального ландшафтного парку 5000 га

Дуже багато як на землях жителів села Малий Бурин так і на полях селища розорююється копанки, погреби. Є припущення, що ці знахідки були викопані ще за часів панщини. На старовинному кладовищі й до цього часу зберігся козацький хрест другої половини XVIII століття з написом «Андрій Андрійович Могила».

У селі існувала центральна садиба колгоспу ім. Ватутіна, сільськогосподарські угіддя якого становили 1638 га, орні землі — 1380 га. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур, тваринництві, овочівництві, бджільництві. Землі колгоспу ім. Ватутіна давно здані в оренду, поля засіваються не всі.

Люди[ред. | ред. код]

Населення становить приблизно 220 мешканців, з них більшість пенсіонерів. У Малому Букрині народився український радянський письменник П. В. Гуріненко.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Цікава Україна. Миронівський район[недоступне посилання з липень 2019]

Посилання[ред. | ред. код]