Тулузький університет
| Тулузький університет | |
|---|---|
| Стара будівля Тулузького університету | |
| 43°36′16″ пн. ш. 1°26′37″ сх. д. / 43.604444444444° пн. ш. 1.4436111111111° сх. д. | |
| Тип | університет[d] |
| Країна | |
| Розташування | Тулуза, Франція |
| Засновано | 1229 |
| Закрито | 1969 |
| Засновник | Раймунд VII |
| Членство у | Коаліція з покращення оцінки дослідженьd[1] |
| Складається з | Faculté des sciences de Touloused і Q137909346? |
| Випускники | Категорія:Випускники Тулузького університету |
![]() | |
| | |
Тулузький університет (фр. l'Université de Toulouse) — один з найстаріших університетів Франції та Європи, заснований 1229 року. Заснування Тулузького університету було однією з умов миру, нав'язаного графу Раймунду VII після Альбігойських війн; новий університет мав насаджувати на єретичному Півдні правовірний католицизм. Серед засновників університету був переслідувач альбігойців єпископ Фолькет Марсельський.
Відомий завдяки своїй сильній правовій школі. Тут у Середньовіччі працювали Жан Боден та Етьєн Доле, а у нові часи такі крупні постаті права й соціології, як Жан Жорес, Моріс Оріу, Раймон Арон і Жорж Ведель.
Під час Французької революції Тулузький університет розділив долю всіх інших провінційних університетів — його було закрито, а майно конфісковано. У XIX столітті вища освіта в Тулузі існувала у вигляді автономних факультетів, відтворених Наполеоном I. У 1896 році було заново започатковано Тулузький університет, після травневих подій 1968 року розформований на:
- Університет Тулуза 1: Капітолій
- Університет Тулуза 2: Ле Мірай
- Університет Тулуза 3: Поль Сабатьє
- Національний інститут прикладних наук (INSA)
- Національний політехнічний інститут Тулузи
- Вищий інститут аеронавтики й космосу
- Тулузька бізнес-школа.
Його наступником є Університет Тулузи-Південних-Піренеїв, заснований у 2007.


