Тюдори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Біло-червона троянда — емблема Тюдорів
Періоди англійської історії
Англосаксонський 655–1066
Плантагенети 1154–1485
Тюдорівський 1485–1603
Єлизаветинська епоха 1558–1603
Стюарти 1603–1714
Яковіанський 1603–1625
Каролінський 1625–1649
Громадянська війна 1649–1660
Реставрація Стюартів 1660–1688
Георгіанський 1714–1811
Регентство 1811-1830
Вікторіанський 1837–1901
Едвардіанський 1901–1910

Тюдо́ри (традиційний український наголос; англійський наголос — на перший склад, англ. Túdors) — королівська династія, що правила в Англії в 14851603 роках. Змінила династію Йорків. Засновник — Генріх VII (король в 14851509) по лінії батька походив з уельських феодалів, по матері був родичем Ланкастерів.

Інші представники Тюдорів на англійському троні: Генріх VIII (15091547), Едвард VI (15471553), Марія I (15531558), Єлизавета I (15581603).

Всі Тюдори, за винятком Марії I, проводили політику, що відповідала інтересам англійського дворянства і буржуазії XVI століття (Реформація, протекціонізм, сприяння мореплавству, боротьба з Іспанією та інше). Влада Тюдорів мала абсолютистський характер, парламент повністю підкорявся короні. Проте вже в останні роки правління Єлизавети почалася боротьба парламенту на більші права, з розвитком капіталістичних стосунків він ставав рупором буржуазної опозиції проти королівського абсолютизму. Ця боротьба досягла особливої гостроти за часів правління наступної династії — Стюартів.

Історія династії[ред.ред. код]

Походження[ред.ред. код]

Династія бере початок від дворянського роду з Уельсу, який претендував на походження від давніх уельських королів. Початок його піднесенню поклав уельський землевласник і солдат Оуен Тюдор (†1461), який в 1422 році одружився з Катериною Валуа (*1401-†1437), донькою французького короля Карла VI (правив в 13801422) і вдовою англійського короля Генріха V Ланкастера (правив в 14131422). Їх син Едмунд Тюдор (*близ. 1430 — †1456) в 1455 році одружився з Маргаритою Бофор (*1443-†1509), представницею молодшого коліна династії Плантагенетів-Ланкастерів. Від Бофорів до Тюдорів перейшло графство Річмонд.

Син Едмунда і Маргарити граф Генріх Річмонд (*1457 — †1509) після повалення Ланкастерів Плантагенетами-Йорками і вбивства Генріха VI заявив (у 1484) про свої права на англійську корону як старший член будинку Ланкастерів з тих, хто залишилися в живих. Хоча гілка Бофорів була виключена з порядку престолонаслідування королем Генріхом IV (правив в 13991413).

Панування[ред.ред. код]

У 1485 Тюдори зайняли англійський трон, поклавши край трьохвіковому правлінню династії Плантагенетів: 22 серпня 1485 року Генріх Річмонд розбив короля Річарда III Йорка (правив в 14831485) в битві при Босворті (сам Річард III загинув) і того ж дня оголосив себе королем Англії під ім'ям Генріха VII. Офіційна коронація відбулася 30 жовтня 1485 року у Вестмінстерському абатстві. У листопаді 1485 парламент прийняв статут, що закріпив англійський престол за Генріхом VII і його прямими нащадками, але не за родом Тюдорів в цілому.

У січні 1486 року Генріх VII одружився з Єлизаветою Плантагенет (*1466-†1503), старшою донькою англійського короля Едварда IV Йорка (правив в 14611470, 14711483), з'єднавши тим самим династії Ланкастерів та Йорків і поклавши край війні Червоної і Білої троянд. Геральдичним символом нової династії стала червоно-біла троянда Тюдорів.

Тюдори займали престол Англії сто вісімнадцять років. Після смерті Генріха VII англійську корону успадковували його син Генріх VIII (правив в 15091547), син Генріха VIII Едвард VI (15471553) і доньки Марія I Кривава (15531558) і Єлизавета I (15581603). Їх правління ознаменувалося Англійською Реформацією і розквітом англійського абсолютизму. Зі смертю бездітної Єлизавети I 24 березня 1603 династія Тюдоров припинилася — престол перейшов до шотландського короля Якова VI Стюарта (Яків I Англійський).

Значення[ред.ред. код]

Століття правління династії Тюдорів (14851603) часто називають найкращим періодом англійської історії. Генріх VII заклав основи багатої держави і могутньої монархії. Його син, Генріх VIII, утримував дорогий і відомий своїми розкошами двір, а також відокремив англіканську церкву від Риму. Його донька Єлизавета розгромила сильну на ті часи іспанську флотилію.

Проте були і негативні сторони. Генріх VIII витратив багатство, накопичене його батьком. А Єлизавета ослабила уряд, продаючи державні посади, щоб не просити гроші в парламенту.

Монархи Англії та Ірландії[ред.ред. код]

І'мя Портрет Оригінальне ім'я Роки правління
Генріх VII Henry Seven England.jpg англ. Henry VII 1485-1509
Генріх VIII (***) Henry8England.jpg англ. Henry VIII 1509-1547
Едуард VI Portrait of Edward VI of England.jpg англ. Edward VI 1547-1553
Леді Джейн Грей Streathamladyjayne.jpg англ. Lady Jane Grey, The Nine Days' Queen 1553
Марія I Тюдор Mary I of England Mor.jpg англ. Mary I 1553-1558
Єлизавета I Queen Elizabeth I ('The Ditchley portrait') by Marcus Gheeraerts the Younger.jpg англ. Elizabeth I 1558-1603
(***) Починаючи з 1199 року Володіння Ірландія знаходилося у підпорядкуванні англійської корони. В 1541 році було створено королівство Ірландія. Король Генріх VIII став першим англійським королем, якого ірландський парламент наділив титулом Король Ірландії.

Джерела та література[ред.ред. код]

Додаткова література[ред.ред. код]

  • Bindoff S. Т. Tudor England. — L., 1951.
  • EIton G. R. England under the Tudors. — N. Y., 1956.
  • Griffiths R. A. The making of the Tudor dynasty. — Gloucester, 1985.
  • Mackie J. D. The earlier Tudors, 1485–1558. — Oxford; New York, 1994.
  • Plowden A. The House of Tudor. — Stroud, 1998.
  • The Tudor monarchy. — London; New York, 1997.
  • WiIliamson J. A. The Tudor Age. — L., 1953.