Яковіанська епоха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яків I
Історія Англії
Старовинна карта Англії
Карта Англії з атласу Ніколаса Вісшера, 1685 рік
Хронологія
Категорія Категорія ПорталІнші країни

Яковіанська епоха (англ. Jacobean era) — період англійської та шотландської історії, що збігається й пов'язується з правлінням короля Шотландії Якова VI (15671625), який у 1603 році також успадкував і корону Англії, як Яків I.

Яковіанська епоха характеризується продовженням ренесансного розквіту культури, який почався у попередній, Єлизаветинській епосі: трупі Вільяма Шекспіра було присвоєно статус королівської[1], заохочувалися дослідження в алхімії, медицині, природознавстві, філософії[2].

Важливими історичними подіями епохи стали об'єднання Англійського та Шотландського королівств під владою одного монарха, а також заснування перших британських колоній на Північноамериканському континенті, які заклали основу для майбутніх британських поселень і створення таких держав, як США та Канада. Ще однією відомою подією Яковіанської епохи є Порохова змова — невдала спроба замаху на короля Якова I.

Економіка і господарство[ред. | ред. код]

Епоха відзначається бурхливим розвитком промисловості, сільського господарства, торгівлі. Модернізація добувної промисловості, суднобудування, гончарства, ковальства, сукновиробницва супроводжується опановуванням нових галузей: бавовняної, шовкової, скляної, паперової, миловарної та ін. У 1614 році вивозити необроблену вовну було остаточно заборонено і Королівство Англія з постачальника сировини перетворилося на експортера готових вовняних виробів. У сільському господарстві вдосконалюються знаряддя праці, запроваджуються нові, більш раціональні методи землеробства. Стрімко розвивається зовнішня торгівля за рахунок розширення географії продажів англійських купців[3].

Разом з тим урядова регламентація промисловості та торгівлі, запровадження систем монополій, а також збільшення витрат на утримання короля суттєво гальмували розвиток економіки[3]. Криза, що охопила Європу, в Королівстві Англія проявила себе важкою економічною депресією 16201624 років[4].

Політика[ред. | ред. код]

З Яковіанської епохи взяла свій початок англійська колоніальна система. У 1607 році було засновано Вірджинію — першу колонію Королівства Англія на Північноамериканському континенті, далі — поселення на Бермудських островах (1609), торгову факторію Сурат в Індії (1612), Плімут (1620) — першу колонію Нової Англії, Сент-Кіттс (1623) — першу колонію у Вест-Індії[5].

Важливою історичною подією стало об'єднання Королівства Англія та Королівства Шотландія під владою одного короля, об'єднання парламентів обох держав відбулося лише у 1707 році. Взагалі, епоха характеризується тривалим протистоянням між королем і парламентом, а також релігійними конфліктами. Найяскравішим проявом невдоволення англійських католиків королем Яковом I, прихильним до протестантів, стала так звана Порохова змова — невдала спроба підірвати будівлю парламенту і таким чином вбити короля[6].

Суспільство[ред. | ред. код]

Саме Яковіанська епоха ознаменувала широке вживання в Королівстві Англія тютюну, що в свою чергу призвело до радикальних змін у побуті, звичках, культурі суспільства. Король Яків I вбачав у цьому негативні наслідки, а тому на тютюн підвищили мито, і в 1604 році було випущено одну з найперших у світі антитютюнових публікацій — трактат монарха «Проти тютюну» (A Counterblaste to Tobacco), в якому гостро засуджувалося тютюнопаління. Незважаючи на ці заходи, у 1614 році в Лондоні налічувалося вже 7000 магазинів, які продавали тютюн. Вирощувати культуру в Королівстві Англія було заборонено, в 1622 році Яків I надав право монополії на імпорт тютюну компаніям із двох британських колоній — Вірджинії та Бермудських островів[7].

Література[ред. | ред. код]

Яковіанська епоха залишила нащадкам одні з найкращих творів Джона Донна, Бена Джонсона, Томаса Мідлтона, Джона Форда, Джона Уебстера, а також Вільяма Шекспіра («Буря», «Король Лір», «Макбет»). У драмах, що були написані у цей період, увага, найчастіше, зосереджена на людських слабкостях і запроданстві суспільства. Основними темами поезії є кохання та релігія[8].

Також визначними надбаннями епохи стали роботи філософа Френсіса Бекона і «Біблія короля Якова» — переклад Біблії, який був виконаний на замовлення короля Якова І і на сьогодні є найпоширенішою версією книги. В цей же час вперше побачили світ у повному перекладі англійською мовою «Іліада» (1611) та «Одіссея» (1616) Гомера у виконанні Джорджа Чапмена[9].

Наука[ред. | ред. код]

За всебічної підтримки королівською родиною розвитку науки, у цей період з'явилися нові визначні роботи з картографії, геодезії, навігації, натурфілософії, серед них зокрема «Опис світу» (1621) Джона Віддоуза, праці з дослідження явищ магнетизму Вільяма Гільберта, «Utriusque cosmi» (1617) Роберта Фладда[2].

Мистецтво і архітектура[ред. | ред. код]

Портрет Принца Генріха, старшого сина короля Якова I (Роберт Пік старший, бл. 1610)

Провідним напрямом англійського живопису Яковіанської епохи був портрет, а основними майстрами — іноземці, зокрема Деніел Мітенс, Пауль ван Сомер, Авраам ван Блієнберг[10]. Поряд з ними вирізняються й деякі англійські художники (Корнеліус Джонсон, Роберт Пік старший, Вільям Ларкін, сер Натаніел Бекон), але вони лише наслідували закордонних майстрів і тільки починали формувати національну школу образотворчого мистецтва, розквіт якої відбувся вже у XVIII столітті[11]. Помітніших змін зазнала портретна мініатюра Яковіанської епохи, яку представляли Ніколас Гілліард, Ісаак Олівер: зображення стало більш реалістичним, акцент зі статусу особи перемістився на її риси та індивідуальність[12].

Квінс-гаус, Гринвіч

Значні зміни у Яковіанську епоху відбуваються в архітектурі: з укріплених споруд замки перетворюються на мирні будинки. Формується новий тип архітектора — вчений і художник. Так, найвідоміший архітектор цієї епохи, Ініго Джонс, також ще був відомий як живописець та театральний діяч. Серед його робіт: Собор святого Павла, Бенкетинг-гаус при Вайтхолльському палаці в Лондоні, Квінс-гаус у Гринвічі. Характерними рисами нових замків є симетрія (у плані букви Е та П), курдонер (відкритий парадний двір) з газоном, замість захисних мурів і рову — сади, зі складними геометричними узорами з квітників і живих парканів. Будівлі мають значну кількість високих труб та крутих фронтонів, а їх фасади — великі вікна та еркери, головна прикраса залів — кам'яні каміни[12].

Зазнало змін декоративно-ужиткове мистецтво. Зокрема, для меблів цієї епохи характерний більш складний та витонченний дизайн, з акцентом на деталях. В оздобленні інтер'єрів починають використовувати імпортні матеріали (наприклад, перламутр), стають популярними морські мотиви. Одяг, текстиль, меблі мають широку гаму яскравих і насичених кольорів[13].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Stephanie Nolen. Shakespeare's Face: Unraveling the Legend and History of Shakespeare's Mysterious Portrait. — Simon and Schuster, 2010. — 384 с. — ISBN 1451603894.(англ.)
  2. а б Stephen Pumfrey and Frances Dawbarn. Science and patronage in early modern England – a preliminary stud // History of Science. — 1993. — Т. 41 (16 квітня). Архівовано з джерела 29 листопада 2007. Процитовано 2013-04-01.(англ.)
  3. а б Всемирная история. Энциклопедия. Глава 1. — Москва : Издательство социально-экономической литературы, 1958. — Т. 5.(рос.)
  4. Barry Supple. Commercial crisis and change in England, 1600-1642: a study in the instability of a mercantile economy. — Cambridge : University Press, 1959. — С. 52.(англ.)
  5. Index of Possessions and Colonies. England/United Kindom. worldstatesmen.org (англ) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 5 квітня 2013.
  6. S.B. Harding. The Story of England. — Chicago : Scott, Foresman and Company, 1909. — С. 204-209. Архівовано з джерела 3 квітня 2013(англ.)
  7. Harold V Cordry. Tobacco: a reference handbook. — Santa Barbara : ABC-CLIO, 2001. — С. 74-75. — ISBN 0874369673.(англ.)
  8. Back Og Mogensen. Along Literary Lines. — Copenhagen : Gyldendal Uddannelse, 2009. — С. 69. — ISBN 8702056178.(англ.)
  9. А.Н. Николюкин. "Сделать прекрасным наш день...": Публицистика амер. романтизма: Сборник. — Москва : Прогресс, 1990. — С. 511. — ISBN 5-01-002096-3.(рос.)
  10. Eliis Waterhouse. Painting in Britain, 1530 to 1790. — Baltimore : Penguin Books, 1953. — С. 33.(англ.)
  11. Институт живописи, скульптуры и архитектуры имени И.Е. Репина. История искусства зарубежных стран. — Москва : Изд-во Академии художеств СССР, 1964. — Т. 3. — С. 135.(рос.)
  12. а б Под общей редакцией Колпинского Ю.Д. и Ротенберга Е.И. Всеобщая история искусств. — Москва : Искусство, 1962. — Т. 3. — С. 899-918.(рос.)
  13. Style Guide: Jacobean. vam.ac.uk (англ) . Victoria and Albert Museum. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 5 квітня 2013.

Література[ред. | ред. код]