Тіосульфат натрію (лікарський засіб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тіосульфат натрію (лікарський засіб)
Систематизована назва за IUPAC
Класифікація
ATC-код
PubChem
CAS
DrugBank
Хімічна структура
Формула
Мол. маса
Синоніми Педмаркс
Фармакокінетика
Біодоступність
Метаболізм
Період напіввиведення
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата натрій тіосульфат

Тіосульфат натрію використовується для лікування отруєння ціанідами, лишаю та для зменшення побічних ефектів цисплатину.[1][2] При отруєнні ціанідами його часто використовують після препарату нітрит натрію і зазвичай рекомендують лише у важких випадках.[3] Вводять шляхом ін'єкції у вену або наносять на шкіру.[4]

Побічні ефекти можуть включати блювоту, біль у суглобах, зміни настрою, психоз і дзвін у вухах. Побічні наслідки використання препарату вивчені недостатньо.[5] Незрозуміло, чи безпечно використання під час вагітності для дитини. Застосування препарату одночасно в тій же внутрішньовенній лінії, що і гідроксокобаламін, не рекомендується. При отруєнні ціанідом нітрит натрію викликає метгемоглобінемію, яка видаляє ціанід з мітохондрій. Потім тіосульфат натрію зв'язується з ціанідом, утворюючи нетоксичний тіоціанат.

Тіосульфат натрію почав використовуватися в медицині при отруєнні ціанідом в 1930-х роках.[6] Він входить до списку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я.[7]

Медичне використання[ред. | ред. код]

Основне медичне застосування тіосульфату натрію — при отруєннях ціанідом і лікування лишаю.

Отруєння ціанідами[ред. | ред. код]

Тіосульфат натрію є класичним антидотом при отруєнні ціанідом[8]. З цією метою його використовують після прийому нітриту натрію і зазвичай рекомендують лише у важких випадках. Застосовують шляхом ін'єкції у вену. У цьому випадку нітрит натрію викликає метгемоглобінемію, яка видаляє ціанід з мітохондрій. Також тіосульфат натрію служить донором сірки для перетворення ціаніду в нетоксичний тіоціанат, каталізований ферментом роданазою. Потім тіоціанат безпечно виводиться з сечею.[9]

Існують побоювання, що тіосульфат натрію може бути не достатньо дієвим при використанні інших лікарських засобів.[9] У випадках отруєння ціанідами, так і отруєння чадним газом рекомендується сам по собі тіосульфат натрію.[10]

Зменшення втрати слуху під час хіміотерапії[ред. | ред. код]

У вересні 2022 року Управління з контролю за продуктами й ліками США (FDA) схвалило тіосульфат натрію під торговою маркою Pedmark для зменшення ризику ототоксичності та втрати слуху у немовлят, дітей та підлітків, хворих на рак, які отримують хіміотерапевтичний препарат цисплатин.[11][12][13]

У Європейському Союзі тіосульфат натрію (Pedmarqsi) показаний для профілактики ототоксичності[14], індукованої хіміотерапією цисплатином, у людей віком від 1 місяця до < 18 років з локалізованими, неметастатичними, солідними пухлинами. Найчастіші побічні ефекти включають блювання, нудоту (почуття нудоти), гіпернатріємію (високий рівень натрію в крові), гіпофосфатемію (низький рівень фосфату в крові) та гіпокаліємію (низький рівень калію в крові). Тіосульфат натрію (Pedmarqsi) був схвалений для медичного застосування в Європейському Союзі в травні 2023 року[15].

Гемодіаліз[ред. | ред. код]

Існує невелика кількість доказів, що підтверджують використання тіосульфату натрію для протидії кальцифілаксії, кальцифікації кровоносних судин, яка може виникнути у пацієнтів на гемодіалізі з термінальною стадією захворювання нирок.[16][17]

Проте було стверджено, що таке лікування може викликати важкий метаболічний ацидоз у деяких пацієнтів.[18][19]

Було виявлено, що тіосульфат натрію допомагає в лікуванні рідкісного системного фіброзу, викликаного контрастними речовинами на основі гадолінію, у пацієнтів з нирковою недостатністю.[20]

Сполуку також можна використовувати для вимірювання об'єму позаклітинної рідини організму та швидкості ниркової клубочкової фільтрації.[21]

Грибкові інфекції шкіри[ред. | ред. код]

Для профілактики стригучого лишаю застосовують ножні ванни з тіосульфату натрію. Він також використовується як місцевий протигрибковий засіб для лікування лишаю (pityriasis versicolor), можливо, у комбінації з саліциловою кислотою ;[22][23] та для інших грибкових інфекцій шкіри.[24]

Побічні ефекти[ред. | ред. код]

Побічні ефекти можуть включати блювоту, біль у суглобах, зміни настрою, психоз і дзвін у вухах. Побічні наслідки використання препарату вивчені недостатньо. Незрозуміло, чи безпечно використання під час вагітності для дитини. Застосування препарату одночасно в тій же внутрішньовенній лінії, що і гідроксокобаламін, не рекомендується. При отруєнні ціанідом нітрит натрію викликає метгемоглобінемію, яка видаляє ціанід з мітохондрій. Потім тіосульфат натрію зв'язується з ціанідом, утворюючи нетоксичний тіоціанат.

Історія[ред. | ред. код]

Тіосульфат натрію почав використовуватися в медицині при отруєнні ціанідом в 1930-х роках.[25]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ WHO Model Formulary 2008. World Health Organization. 2009. с. 66. ISBN 9789241547659.
  2. ↑ Sodium thiosulfate Intravenous Advanced Patient Information - Drugs.com. www.drugs.com. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
  3. ↑ Sodium Thiosulfate Solution for Injection - Summary of Product Characteristics (SPC) - (eMC). www.medicines.org.uk. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
  4. ↑ Натрію тіосульфат інструкція до застосування, ціна в Apteka.com. a.com.ua (укр.). Процитовано 20 червня 2023.
  5. ↑ Sodium Thiosulfate Injection - FDA prescribing information, side effects and uses. www.drugs.com. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
  6. ↑ Dart, Richard C. (2004). Medical Toxicology (англ.). Lippincott Williams & Wilkins. с. 172. ISBN 9780781728454. Архів оригіналу за 16 січня 2017.
  7. ↑ World Health Organization model list of essential medicines: 21st list 2019. Geneva: World Health Organization. 2019. WHO/MVP/EMP/IAU/2019.06. License: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.
  8. ↑ Toxicity, Cyanide: Overview. eMedicine. Архів оригіналу за 29 грудня 2008. Процитовано 1 січня 2009. {{cite web}}: Недійсний |url-status=жити (довідка)
  9. ↑ а б Hall AH, Dart R, Bogdan G (Червень 2007 року.). Тіосульфат натрію або гідроксокобаламін для емпіричного лікування отруєння ціанідами?. Annals of Emergency Medicine. 49 (6): 806—13. doi:10.1016/j.annemergmed.2006.09.021. PMID 17098327.
  10. ↑ Baren JM (2008). Pediatric Emergency Medicine. Elsevier Health Sciences. с. 1018. ISBN 978-1416000877.
  11. ↑ Orgel E, Villaluna D, Krailo MD, Esbenshade A, Sung L, Freyer DR (May 2022). Sodium thiosulfate for prevention of cisplatin-induced hearing loss: updated survival from ACCL0431. The Lancet. Oncology. 23 (5): 570—572. doi:10.1016/S1470-2045(22)00155-3. PMC 9635495. PMID 35489339.
  12. ↑ Winstead, Edward (6 жовтня 2022). Sodium Thiosulfate Reduces Hearing Loss in Kids with Cancer. National Cancer Institute. Архів оригіналу за 9 березня 2023. Процитовано 9 березня 2023.
  13. ↑ FDA approves sodium thiosulfate to reduce the risk of ototoxicity associated with cisplatin in pediatric patients with localized, non-metastatic solid tumors. U.S. Food and Drug Administration. 20 вересня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2023. Процитовано 9 березня 2023.
  14. ↑ Ототоксичність, спричинена ліками - Порушення з боку вух, носа та горла. MSD Manual Professional Edition (укр.). Процитовано 20 червня 2023.
  15. ↑ EMA (27 березня 2023). Pedmarqsi. European Medicines Agency (англ.). Процитовано 20 червня 2023.
  16. ↑ Auriemma M, Carbone A, Di Liberato L, Cupaiolo A, Caponio C, De Simone C, Tulli A, Bonomini M, Amerio P (October 2011). Treatment of cutaneous calciphylaxis with sodium thiosulfate: two case reports and a review of the literature. American Journal of Clinical Dermatology. 12 (5): 339—46. doi:10.2165/11587060-000000000-00000. PMID 21834598.
  17. ↑ Cicone JS, Petronis JB, Embert CD, Spector DA (June 2004). Successful treatment of calciphylaxis with intravenous sodium thiosulfate. American Journal of Kidney Diseases. 43 (6): 1104—8. doi:10.1053/j.ajkd.2004.03.018. PMID 15168392.
  18. ↑ Berns, Jeffrey S. (24 квітня 2012). Sodium Thiosulfate and Acidosis: A Puzzle for Readers. Medscape. Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 16 лютого 2019.
  19. ↑ Selk N, Rodby RA (Jan–Feb 2011). Неочікувано важкий метаболічний ацидоз, пов’язаний з терапією тіосульфатом натрію у пацієнта з кальцинозною уремічною артеріолопатією. Семінарські заняття з діалізу. 24 (1): 85—8. doi:10.1111/j.1525-139X.2011.00848.x. PMID 21338397.
  20. ↑ Yerram P, Saab G, Karuparthi PR, Hayden MR, Khanna R (March 2007). Nephrogenic systemic fibrosis: a mysterious disease in patients with renal failure--role of gadolinium-based contrast media in causation and the beneficial effect of intravenous sodium thiosulfate. Clinical Journal of the American Society of Nephrology. 2 (2): 258—63. doi:10.2215/CJN.03250906. PMID 17699422.
  21. ↑ "Sodium thiosulfate" на вебсайті Dorland's Medical Dictionary
  22. ↑ Sunenshine PJ, Schwartz RA, Janniger CK (September 1998). Tinea versicolor. International Journal of Dermatology. 37 (9): 648—55. doi:10.1046/j.1365-4362.1998.00441.x. PMID 9762812.
  23. ↑ Hu SW, Bigby M (October 2010). Pityriasis versicolor: a systematic review of interventions. Archives of Dermatology. 146 (10): 1132—40. doi:10.1001/archdermatol.2010.259. PMID 20956647.
  24. ↑ Rezabek GH, Friedman AD (May 1992). Superficial fungal infections of the skin. Diagnosis and current treatment recommendations. Drugs. 43 (5): 674—82. doi:10.2165/00003495-199243050-00004. PMID 1379146.
  25. ↑ Dart RC (2004). Medical Toxicology. Lippincott Williams & Wilkins. с. 172. ISBN 9780781728454.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тіосульфат_натрію_(лікарський_засіб)&oldid=41797256