Установча країна
Установча країна — країна, яка становить частину більшого політичного утворення, наприклад суверенної держави. Термін Установча країна не має певного юридичного значення і використовується для позначення країни, яка є складовою частиною чогось іншого.
| Країна | Столиця | Суверенна держава |
|---|---|---|
| Копенгаген | Королівство Данія | |
| Торсгавн | ||
| Нуук |
З 10 жовтня 2010 року Королівство Нідерландів складається з чотирьох країн:[3]
| Країна | Столиця | Суверенна держава |
|---|---|---|
| Амстердам | Королівство Нідерландів | |
| Ораньєстад | ||
| Віллемстад | ||
| Філіпсбург |
Королівство Нова Зеландія складається з трьох частин, які зазвичай називають країнами:
| Країна | Столиця | Суверенна держава |
|---|---|---|
| Веллінгтон | Королівство Нова Зеландія | |
| Аваруа | ||
| Алофі |
Сполучене Королівство складається з чотирьох країн:[7]
| Країна | Столиця | Суверенна держава |
|---|---|---|
| Лондон | Сполучене Королівство | |
| Единбург | ||
| Кардіфф | ||
| Белфаст |
Російська Федерація є суверенною державою у Східній Європі та Північній Азії. До складу Російської федерації входять 21 республіка: Адигея, Алтай, Башкортостан, Бурятія, Чечня, Чувашія, Дагестан, Інгушетія, Кабардино-Балкарія, Калмикія, Карачаєво-Черкесія, Карелія, Хакасія, Комі, Марій Ел, Мордовія, Північна Осетія–Аланія, Саха, Татарстан, Тува й Удмуртія.
- ↑ The West Nordic Council. website [Архівовано 12 січня 2012 у Wayback Machine.].
- ↑ Royal Danish Ministry of Foreign Affairs.
- ↑ Netherlands Antilles no more – Stabroek News – Guyana. Stabroek News. 9 жовтня 2010. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ Cook Islands Government.
- ↑ Australian Government.
- ↑ Australian Department of Foreign Affairs and Trade.
- ↑ A beginners guide to UK geography: Glossary. Office for National Statistics. Процитовано 9 листопада 2014.
- ↑ Loi organique n°2004-192 du 27 février 2004 (фр.). Legifrance.gouv.fr. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ French Polynesia profile. BBC News. 28 січня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
- ↑ Décision n° 2004-490 DC du 12 février 2004. Conseil-constitutionnel.fr. Процитовано 18 грудня 2011.