Флора Намібії

Флора Намібії налічує близько 4000 насінних рослин, які є корінними для неї і майже 15 % з них вважаються ендемічними для країни.

Природні умови

Намібія розташована в другій сухій області Африки після Сахари і є найпосушливішою африканською країною на південь від Сахари. Незважаючи на це, в країні є і ліси, і пустелі. Основними причинами багатства видів у Намібії є численні та різноманітні умови, які сприяють розвитку таксонів, а інші фактори включають різноманітність навколишнього середовища, різні режими опадів і періодичні коливання клімату з давніх часів. Більша частина землі в Намібії використовується для ведення сільського господарства, яке базується на природному випасу худоби, при цьому важливе значення набуває розведення дичини^[en], але значна частина землі має обмежений доступ через видобування корисних копалин та статус природоохоронних територій.

Флора

Флора країни налічує близько 164 родин вищих рослин, з них 32 представлені лише одним видом. Найвідоміші і найрізноманітніші родинами, які поширені в усьому світі, є злакові (Poaceae), айстрові (Asteraceae) і бобові (Leguminosae). Але є багато родин, які представлені ендемічними, рідкісними і характерними рослинами. Найвідомішою з них є вельвічія дивна (Welwitschia mirabilis), яка є єлиним представником не лише родини Welwitschiaceae, але й порядку Welwitschiales. Деякі автори навіть відносять вид до монотипного класу Welwitschiopsida (B. Boivin 1956). Ця рослина зображена на державному гербі Намібії.

З 930 прийнятих родів у Намібії близько 370 є по суті африканцями, майже 170 представлені лише у Південній Африці. Близько 600 видів, ендемічних для Намібії, відносяться до 60 родин і близько 230 родів.

Намібія поділяє два центри ендемізму і різноманіття рослин із сусідніми країнами: область Каоковельд (з Анголою) на півночі і область річки Оранжева (з Південно-Африканською Республікою) на півдні.

Території високої різноманітності рослин включають південний Наміб, Каоковельд, високогірний район Отаві/Карствельд, басейн Окаванґо і Кхомаське високогір'я.

39 районів Намібії вважаються важливими на міжнародному рівні завдяки своїм унікальним рослинам.

Походження і зв'язки флори Намібії

Інтерпретації витоків флори Намібії є складними, оскільки визначено дев'ять флористичних груп, кожна зі своїми характерними таксонами, спорідненістю та історією.

Молекулярні дослідження показують, що область Гансберга може містити стародавню флору з віком 20,3 млн років, пов'язану зі Східно-Капською провінцією Південно-Африканської Республіки. Цей зв'язок все ще очевидний з існуючих роз'єднаних видів.

Друга найстаріша група розташована на північному заході (11,5 млн років) і пов'язана з південно-східним африканським посушливим коридором. Більшість таксонів є африканцями з розширеннями через Аравійський півострів до Азії, але деякі таксони мають зв'язки з Південною Америкою. Вони, здається, є одними з найдавніших таксонів, і найімовірнішим поясненням їхньої присутності тут є море Тетіс. Наймолодша група — сукулентний пустельний район Південного Наміба, де найпомітнішою є родина аїзових (Aizoaceae) або мезембріантемових (Mesembryanthemaceae).

Загрози

Багато видів рослин знаходяться під загрозою втрати середовища проживання та/або незаконного збору. Принаймні 23 видам в Намібії загрожує вимирання. Більшість людей країни безпосередньо залежать від рослин. Багато видів рослин в Намібії використовуються для харчування, будівництва, медицини і т. ін. Деякі з них вже перебувають під комерційною розробкою. Тиск на місцеві рослини зростає з ростом населення та економічного розвитку. 395 видів рослин Намібії занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. З них 347 мають статус Найменший ризик (LC), 8 — даних недостатньо (DD), 12 — види, близькі до загрозливого стану (NT), 22 — уразливі види (VU), 3 — види під загрозою вимирання (EN), 3 — види на межі зникнення (CR).