Фрадкін Бенціон Вульфович

Бенціон Вульфович Фрадкін
1920-1930-ті
Псевдонім	Цифрін Б.
Народився	1870(1870) м. Вороніж Глухівського повіту Чернігівської губернії Російської імперії
Помер	1938(1938) м. Харків Української РСР СРСР
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Національність	єврей
Діяльність	поет, драматург, перекладач
Мова творів	іврит, їдиш, російська
Роки активності	1890-ті-1938

|Примітки=

Бенціо́н Ву́льфович Фра́дкін (*1870(1870) — †1938) — єврейський поет, драматург і перекладач. Жив в Україні, писав переважно на івриті, також на їдиші та російською. Жертва сталінського терору.

Біографія

Народився у 1870 році у містечку Вороніж Глухівського повіту Чернігівської губернії Російської імперії (нині — Сумська область України).

Жив в Конотопі, викладав в місцевій талмуд-торі і давав приватні уроки івриту.

У 1908 році брав участь в нелегальному Всеросійському з'їзді вчителів івриту.

У 1919 році працював вчителем у єврейській школі в Дербенті.

Взимку 1938 року арештований. Звинувачений в тому, що з 1920 року був активним членом сіоністської терористичної групи, займався шпигунством і шкідництвом. Після жорстоких тортур — визнаний винним і засуджений до розстрілу. Розстріляний у 1938 році у Харкові.

Посмертно реабілітований.

Творчість

Був знавцем і поціновувачем єврейського фольклору, добре грав на скрипці, писав музику на свої вірші.

В аматорському єврейському театрі Конотопа йшли його п'єси на їдиш.

У 1908 році у Луганську вийшла друком п'єса Фрадкіна для дітей «Дмей Ханукка» («Хануккальні гроші»).

У 1912 році у Варшаві вийшла друком актуальна для того часу повість «Ха-квалім» («Кайдани») — про повернення асимільованої єврейської молоді після поразки революції 1905 року до своїх національних витоків.

У 1913 році у співавторстві з Ш. Айзіковим видав у Вільно «Російсько-єврейський кишеньковий словник» (на близько 25 тисяч слів). У тому ж році у Варшаві вийшла книга для дітей «Діврей агада» («Агадичні історії»).

У 1927 році у Харкові видав останню в СРСР книгу на івриті («Алею 'асор» — «На десятиструнній арфі»), обсягом у десять сторінок і присвячену 10-й річниці жовтневого перевороту. Після цього видавався лише за кордоном — в США, Канаді, Польщі, Ерец-Ісраелі. Зокрема, у 1929 році у Тель-Авіві вийшов перекладений Фрадкіним на іврит роман радянського письменника Федора Гладкова «Цемент».

У листуванні з друзями повідомляв, що переклав на іврит оповідання Костянтина Федіна, Володимира Лідіна, Іллі Еренбурга, Ісака Бабеля, Олександра Купріна, Антона Чехова та інших, а також, що завершив роботу над першим томом історико-філософського дослідження «Юдаїзм» і склав оригінальний підручник граматики івриту. Але ці праці Фрадкіна зникли.

Під час Другої світової війни, коли німці наступали на Харків, родичі Фрадкіна, залишаючи місто, захопили з собою валізу з його уцілілими рукописами.

У 1994 році у Харкові в державному видавництві «Прапор»  — на основі збережених у онуки Фрадкіна, Лії Михайлівни Ковальчук, рукописів — вийшов збірник віршів Фрадкіна на івриті «Хазара» («Повернення»), до якого увійшло близько 100 поезій, написаних Фрадкіним переважно у 1920-1930-х роках. Це — перша книга на івриті, видана на території колишнього СРСР після 1927 року. На Фрадкіні офіційна друкована івритська художня література в СРСР у 1927 року перервалася, з його ж ім'ям— відродилася, у 1994 році.

Бібліографія

• Русско-еврейский карманный словарь: учеб. пособие для учащих и учащихся еврейскому языку / сост. Ш. Айзиков, Б. Фрадкин. — Вильна, 1913. — 1522 с.
• Fradkin B. Hazarah: [Shirim] / ‘Arikhah ve-hakdamah, M.Yanklzon. — Harkov: Prapor, 5754. — 160 p. (Фрадкін Б. Повернення: [Вірші] / Упоряд. i передм. М.Д.Янкельзона. — Харків: Прапор, 1994. — 160 с. — 1000 пр. — На івриті, предмова на івриті і укр. мов.)

Джерела

• Фрадкін Бенціон // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
• Про Бенционе Фрадкине та історії випуску книги «Повернення» (івр.: «Хазара», укр.: «Повернення») [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]