Вулиця Краківська (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Краківська
Львів
Вигляд з площі Ринок на вулицю Краківську і Преображенську церкву

Вигляд з площі Ринок на вулицю Краківську і Преображенську церкву
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Транспорт
Рух пішохідна зона
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Преображенська церква, Вірменський собор
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Ву́лиця Кра́ківська — вулиця в центрі Львова, одна з найдавніших вулиць міста. Відходить від північно-західного кута площі Ринок і простягається до східної частини площі Ярослава Осмомисла.

Історія[ред.ред. код]

Виникла одночасно з площею Ринок. Вулиця отримала назву від однієї з брам до міста. Краківська брама, через яку до міста можна було увійти з північного боку, згадується в міських документах від 1382 року. Тоді вона називалась Татарською, оскільки біля неї мешкали татари. Від початку XV ст. (за деякими даними — від 1440-х років) вулиця і брама на ній (перед виходом на сучасну площу Ярослава Осмомисла) отримали назву Краківських — від напрямку руху на Краків. Брама мала подвійні ковані ворота та звідний міст, що його згодом замінили мурованим. Від 1404 року над Краківською брамою височіла Кушнірська вежа. Наприкінці XVIII ст. браму разом зі всіма міськими застарілими фортифікаційними спорудами знесли.[1]

Архітектура[ред.ред. код]

На вулиці мешкали переважно львівські ремісники — зброярі та малярі. Їхні будинки не збереглися в первинному вигляді. Сьогоднішня забудова вулиці походить з XVIII—XIX століть. Найстарший — будинок № 1, кам'яниця Абреків, перебудована 1769 року. За польських часів у ньому був магазин дамського одягу Леєра, магазин взуття «Амстердам», книгарня Бардаха і майстерня біжутерії Порльцвайґа, у 1950-х — ремонт взуття, тепер — магазин «Солодощі» («Світоч і Галка») та ательє мод «Престиж». Будинок № 4 датується початком XIX ст. і побудований у стилі ампір, його прикрашає рельєф «Амур і Психея», який виконав Павел Отеле (Paweł Eutele) у 1830-х роках.

Кам'яна барокова скульптура св. Онуфрія прикрашає будинок № 7. Упродовж майже 150 років, до 1940 року, він належав торговцям вином Людвіґам (власник перед війною — Ян Людвіґ), що тримали там кнайпу «Під Грушкою». У будинку № 20 від 1895 року працював український маляр Теофіл Копистинський. Над брамою будинку № 22, що походить з XVII сторіччя, розміщена скульптура євангеліста Луки, патрона малярів (у XVII ст. там був цех малярів). Останній зліва будинок дев'ятнадцятого століття (№ 29) у 1838—1860 роках належав художникові Алоїзію Рейхану.

Пам'ятки національного значення[ред.ред. код]

Пам'ятки місцевого значення[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Lwów: Ilustrowany przewodnik, Lwów, Centrum Europy, 2001.
  • Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. — Львів: Апріорі, 2009. — С. 22-24