Вулиця Нижанківського (Львів)
| Вулиця Нижанківського Львів | |
|---|---|
.jpg) вул. Нижанківського | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Остапа Нижанківського |
| Колишні назви | |
| Крива Сліпа, Крива, Круммеґассе, Крива; Бурлярда, Гандельштрассе, Бурлярда, Бойка | |
| польського періоду (польською) | Krzywa ślepa, Krzywa, Bourlarda |
| радянського періоду (українською) | Крива, Бурлярда, Бойка |
| радянського періоду (російською) | Кривая, Бурлярда, Бойко |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 290 м |
| Координати початку | 49°50′20″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.839028° пн. ш. 24.031306° сх. д.Координати: 49°50′20″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.839028° пн. ш. 24.031306° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′14″ пн. ш. 24°01′59″ сх. д. / 49.837278° пн. ш. 24.033222° сх. д. |
| поштові індекси | 79005[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | № 5[2] |
| Пам'ятники | пам'ятна таблиця С. Людкевичу |
| Навчальні заклади | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка, Львівський коледж культури і мистецтв |
| Поштові відділення | ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1] |
| Забудова | класицизм, історизм, віденська сецесія, конструктивізм[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2630338 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Нижанківського у Вікісховищі | |
Вулиця Нижанківського — вулиця у Галицькому районі Львова, у межах історичного центру міста. Сполучає площу Галицьку та вулицю Князя Романа.
Вулиця Нижанківського — одна з найвужчих у Львові: її ширина у найвужчому місці становить 3,5 метри.
Історія[ред. | ред. код]
Ця вузька вуличка була відома ще з початку XIX століття, у 1828 році зафіксовано її першу офіційну назву — Крива Сліпа, під час масового перейменування львівських вулиць 1871 року, вулиця стала називатися Кривою. Під час німецької окупації перейменована на Круммеґассе. У липні 1944 року повернена довоєнна назва вулиці[4].
Інша частина вулиці виникла на початку XX століття та від 1908 року мала назву вулиця Бурлярда, на честь Віктора Бурлярда — засновника притулку для бідних, що знаходився на цій вулиці. Під час німецької окупації, від листопада 1941 року ця вулиця називалася Гандельштрассе. У липні 1944 року повернена довоєнна назва вулиці. У 1950 році її перейменували на вулицю Бойка, на честь Івана Бойка — радянського офіцера-танкіста, двічі Героя Радянського Союзу[5].
У 1963 року до вулиці Бойка приєднали вуличку Криву — ділянку сучасної вулиці Нижанківського від колишнього провулку Бордуляка до площі Галицької[5]. У 1992 році вулиця Бойка перейменована на вулицю Нижанківського, на честь українського композитора, громадського діяча Остапа Нижанківського[6].
Забудова[ред. | ред. код]
.jpg)
(вул. Нижанківського, 5)
В архітектурному ансамблі вулиці Нижанківського переважають класицизм, історизм, віденська сецесія та конструктивізм[3]. Більшість будівель, що розташовані вулиці Нижанківського приписані до сусідніх вулиць — Князя Романа, проспекту Шевченка, площі Галицької, а на саму вулицю виходять лише їх тильні фасади. На вулиці є лише одна пам'ятка архітектури місцевого значення — Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка[2].
Будинки[ред. | ред. код]
№ 2/4 — будинок (інша адреса — вулиця Князя Романа, 30), зведений 1908 року у стилі пізньої сецесії за проєктом архітектора Тадеуша Обмінського, для благодійного закладу Віктора Бурлярда — притулку для бідних Святого Лазаря. За Польщі тут також містилися Музей гігієни, Львівська фабрика картонних коробок, палітурний цех, книгарня Клеппера та Іґеля. У 1880—1893 роках у цьому будинку містилося перше приміщення редакції газети «Діло», засновником і першим редактором якої був Володимир Барвінський[7]. У 2009 році проведено реконструкцію будинку[8]. В будинку під № 2 нині міститься Львівський коледж культури та мистецтв.
№ 3 — за Польщі містилися Центральна друкарня і магазин електротехнічних товарів Подсонського.
№ 5 — будівля колишнього технологічного інституту, яка нині відома, як Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка, збудована у 1907—1909 роках за проєктом архітектора Тадуеша Обмінського. Фасад будівлі виконаний у стилі сецесії та прикрашений бетонними скульптурами робітників роботи Войцеха Пшедвоєвського[9]. Тильний фасад, що виходив на подвір'я, був менш оздоблений, але мав великий годинник (не зберігся). За Польщі там містилися Вища школа закордонної торгівлі, Центральна спілка польського фабричного промислу і Технологічний інститут, а за радянських часів, у 1950-х роках — трирічна партійна школа при обкомі КПРС[10]. На фасаді будівлі встановлено меморіальну таблицю українському композитору, музикознавцю, фольклористу, педагогу Станіславові Людкевичу, що працював у львівській консерваторії у 1962—1979 роках. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 729-м[2].
№ 8 — у цій кам'яниці мешкав відомий польський краєзнавець і архівіст Антоній Шнайдер, автор першого путівника по Львову[7].
№ 11 — за Польщі в цьому будинку містився магазин друкарських машин «Графіка» Заяця, а нині цієї адреси не існує.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 15 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 13 травня 2021.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 128.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 43.
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 42.
- ↑ Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 90. — ISBN 978-617-629-077-3.
- ↑ а б І. Мельник Галицьке передмістя, 2012, с. 21.
- ↑ І. Мельник Галицьке передмістя, 2012, с. 140.
- ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Нижанківського, 5 — Львівська державна музична академія ім. Лисенка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 13 травня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ І. Мельник Галицьке передмістя, 2012, с. 119.
Джерела[ред. | ред. код]
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 42—43, 76, 100, 105, 109, 110. — ISBN 966-603-115-9.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Нижанківського вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 128. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник І. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 352 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-617-629-076-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Нижанківського О. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 13 травня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)