Вулиця Нижанківського (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Нижанківського
Львів
Nyzhankivskoho Street, Lviv (2).jpg
Місцевість Центр
Район Галицький
Назва на честь О. Нижанківського
Історичні відомості: колишні назви
Бойка (Бурлярда, Гандельштрассе) + Крива (Крива Сліпа, Круммеґассе)
польського періоду (польською) Bourlarda + Krzywa
Загальні відомості
Дата початку забудови 1963
Протяжність 290 м
Координати початку 49°50′20″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.839028° пн. ш. 24.031306° сх. д. / 49.839028; 24.031306
Координати кінця 49°50′14″ пн. ш. 24°01′59″ сх. д. / 49.837278° пн. ш. 24.033222° сх. д. / 49.837278; 24.033222
Поштові індекси 79005
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі 2/4, 3, 5, 5А
Навчальні заклади Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка, Львівський коледж культури і мистецтв
Забудова класицизм, історизм, сецесія, конструктивізм
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap r2630338
commons:Вулиця Нижанківського у Вікісховищі

Вулиця Нижанківського — вулиця у Галицькому районі[1][2] міста Львів, у межах історичного центру міста. Пролягає від Галицької площі до вулиці Князя Романа.

Історія[ред.ред. код]

Сучасна вулиця Нижанківського виникла у 1963 році, шляхом з'єднання двох вулиць — Бойка та Кривої. Перша частина вулиці виникла наприкінці XIX — на початку XX століття і з 1908 року мала назву вулиця Бурлярда, на честь засновника благодійного закладу на цій вулиці Віктора Бурлярда. За часів німецької окупації, з листопада 1941 року по липень 1944 року вулиця називалася Гандельштрассе. У 1950 році її перейменували на вулицю Бойка. У 1963 році до вулиці Бойка приєднали вуличку Криву — відтинок сучасної вулиці Нижанківського від колишнього провулку Бордуляка до Галицької площі. Ця вузька вуличка була відома ще з початку XIX століття, у 1828 році зафіксовано її першу офіційну назву — Крива Сліпа, під час масового перейменування львівських вулиць 1871 року вулиця була названа Кривою. Протягом німецької окупації носила назву Круммеґассе.

У 1992 року вулиця Бойка отримала сучасну назву, на честь українського громадського діяча Остапа Нижанківського.

За часів Польської Республіки у будинку № 2/4 розташовувалися Музей гігієни, Львівська фабрика картонних коробок, палітурний цех, книгарня Клеппера та Іґеля, притулок для бідних Святого Лазаря. У 1880—1893 роках у цьому будинку містилося перше приміщення редакції газети «Діло», засновником і першим редактором якої був Володимир Барвінський[3].

У будинку № 3 в ті часи були Центральна друкарня і магазин електротехнічних товарів Подсонського, у будинку № 11 (зруйнований) — магазин друкарських машин «Графіка». У будинку № 5 за польських часів розташовувалися Вища школа закордонної торгівлі, Центральна спілка польського фабричного промислу і Технологічний інститут, а за радянських часів, у 1950-х роках — трирічна партійна школа при обкомі КПРС[4].

у будинку № 8 мешкав краєзнавець і архівіст Антоній Шнайдер, автор першого путівника по Львову[3].

Забудова[ред.ред. код]

Будинок № 5

Більшість будівель на вулиці Нижанківського приписані до сусідніх вулиць — Князя Романа, проспекта Шевченка, Галицької площі, а на вулицю Нижанківського виходить лише їх тильні фасади.

Будинок № 5 споруджений у 1907—1909 роках за проектом архітектора Тадуеша Обмінського, для Технологічного інституту. Фасад будівлі виконаний у стилі сецесії та прикрашений бетонними скульптурами робітників роботи Войцеха Пшедвоєвського. Тильний фасад, що виходив на подвір'я, був менш оздоблений, але мав великий годинник (не зберігся).

Будинок № 2/4 (інша адреса — вулиця Князя Романа, 30) зведений у 1908 році у стилі пізньої сецесії, також за проектом архітектора Тадеуша Обмінського, для благодійного закладу (притулку для бідних) Віктора Бурлярда. У 2009 році будинок реконструювали[5].

Заклади та установи[ред.ред. код]

Цікавий факт[ред.ред. код]

Вулиця Нижанківського — одна з найвужчих у Львові: її ширина у найвужчому місці становить 3,5 метри[6].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Галицький районний суд м. Львова. Списки вулиць Галицького району м. Львова. gl.lv.court.gov.ua. Процитовано 13 грудня 2016. 
  2. Список вулиць Львова (Н). lviv.ridne.net. Процитовано 10 грудня 2016. 
  3. а б Галицьке передмістя..., с. 21
  4. Галицьке передмістя..., с. 119
  5. Галицьке передмістя..., с. 140
  6. Найвужчі вулиці Львова. www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 грудня 2016. 

Джерела[ред.ред. код]