Коковський Франц Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франц Коковський
Франц Коковський

Франц Коковський
Народження 17 березня 1885(1885-03-17)
  Бережани
Смерть 9 вересня 1940(1940-09-09) (55 років)
  Тернопіль
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Рід діяльності журналіст
CMNS: Коковський Франц Михайлович на Вікісховищі

Коко́вський Франц Миха́йлович (17 березня, 17 вересня або 2 липня[1] 1885, Бережани — 9 вересня 1940, концтабір ГУЛАГ СССР) — український правник, письменник, журналіст, перекладач, мовознавець, етнограф, громадський діяч Сяноччини й Бережанщини. Один із організаторів таємного літературно-освітнього гуртка «Молода Україна».

Франц Коковський на меморіальній таблиці колишнього будинку крайового суду в Бережанах.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у бідній ремісничо-міщанській сім'ї (згідно з записами в метричній книзі — 17 вересня, згідно з автобіографією та кримінальною справою, що зберігається в ДАТО, — 17 березня).

У нужді здобув початкову освіту; у 1898 продовжив навчання у Бережанській гімназії.

Університети[ред.ред. код]

1906 — вступив на філософський факультет Львівського університету, але виключений на початку 1907 за участь у студентській демонстрації проти полонізації вищих шкіл. Деякий час провів в ув'язненні.

Освіту продовжив у Австрії в університетах: Грацькому, Чернівецькому, відтак знов у Львівському (19101911), але вже на юридичному факультеті.

Робота[ред.ред. код]

За часів ЗУНР Ф. Коковський — міський комісар Козови; згодом на державній службі адвоката у Бережанах (1921), потім — повітового судді у Підгайцях, а в 1928 — окружного судді у місті Сянок (Польща).

Позбавлений посади польською владою (1934), він із сім'єю повернувся до Бережан, де працював адвокатом і очолював філію «Сільського господаря». У 1936 — співзасновник музею А.Чайковського.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Під час навчання у Бережанській гімназії брав участь у підпільному гуртку.

З 1907 року до вересня 1939 — беззмінний голова повітової спілки «Рідна школа». З 1917- активний діяч «Просвіти» (відзначений грамотами товариства), а з 1912 — беззмінний голова товариства «Сільський господар».

З 1926 року на громадських засадах опікувався Бережанським міським музеєм. З його ініціативи був створений історико-етнографічний музей «Лемківщина» в м. Сянок.

Під час розвалу польської держави у Бережанах був створений тимчасовий комітет (уряд) для підтримання порядку, який очолив Ф. Коковський.

Творчість[ред.ред. код]

Ранній етап[ред.ред. код]

Студентом активно співпрацював у газеті «Громадський голос», публікував у ній твори, зокрема поетичні. Починаючи з 1903 року, з часу опублікування в «Руслані» вірша Ф. Коковського «Хвилі розкуті», твори його друкували багато часописів: «Руслан», «Діло», «Буковина», «Руська хата», «Дзвінок», «Бджола», «Громадський голос», «Рідна школа», «Розвага» та ін. Неопублікованими залишилися поема «Богдан Хмельницький» (1904), балада «Над озером» (1906), збірка сонетів і терцин (1905). У 1909 році видав популярну біографію «Оповідання про Тараса Шевченка».

Як перекладач із Г.Гауптмана («Свято миру»), Е.Ростана (віршована комедія «Романтичні»), Анрі Бернстейна («Злодій»), Германа Бара та інших авторів, значно збагативши репертуар українського театру «Руська бесіда».

Пізніший етап[ред.ред. код]

У 1930-х роках почався другий етап у творчості Ф. Коковського — письменника-реаліста, дотепного оповідача. Він видав збірки «В горошні дні. Веселі оповідання» (1931), «Людська вдячність та інші веселі оповідання» (1934), «Слідами забутих предків. Оповідання з минулого Лемківщини» (1935), «Лемківська слава», а також більший твір — «За землю. Лемківська повість» (1936).

Стрілецька тематика[ред.ред. код]

Не випадково для прози та публіцистики Франца Коковського провідною стала ще одна актуальна тема — стрілецька. Її продиктувало саме життя. Він видав кілька книжок про подвиги дітей у битвах січовиків проти більшовицько-денікінських армій, збирав документальні матеріали, спогади про історію січового стрілецтва і надрукував багато статей на цю тему.

Ще одна яскрава грань творчої біографії — це численні дослідження з етнографії, діалектології і топоніміки лемків, а також літературно-критичні статті про творчість своїх сучасників.

Загибель[ред.ред. код]

Прихід більшовиків у вересні 1939 року застав Франца Коковського в Бережанах за підготовкою повісті з лемківського життя «Марія». Але реалізувати свої плани йому вже не судилося.

У ніч проти 24 грудня 1939 року його разом із сином Степаном та іншими діячами Бережан заарештували й ув'язнили у Тернополі (звинувачений за ст. 54-13 КК УРСР як соціально-небезпечний елемент), де він помер від тортур і виснаження 9 вересня 1940 о 10:30. Причина смерті: міокард, хронічний бронхіт. 10 вересня 1940 о 22:30 труп забрали з лікарні тюрми НКВД № 1 і поховали. Вже після смерті прийшов із Москви вирок Особливої наради при НКВС СРСР — 8 років виправно-трудових таборів. Де похований Ф.Коковський — невідомо.

Посмертно реабілітований 14 квітня 1989 року.

Його син страчений наприкінці червня 1941 року у тюрмі Тернополя.

Творчий доробок[ред.ред. код]

  • Збірки поезій: «Сердечні струни» (1907) і «Настрої» (1909)
  • Збірки оповідань: «Вчорашні дні» (1931), «Людська вдячність» (1934), «За землю» (1936)
  • Дитячі вірші: «Малим другам» (1909);
  • П'єса: «В ніч св. Миколая»;
  • Краєзнавчі нариси: «Слідами забутих предків» (1935), «Східними межами Лемківщини» (1936).

Видання творів[ред.ред. код]

  • Коковський Ф. Посол Тимотей Старух на травневім Українськім Військовім З'їзді в Києві 1917-го року //Бережанська земля: Іст.-мемуар. зб. — Нью-Йорк, 1970. — С. 498—500.
  • Коковський Ф. Фрагмент: [Вірш] //Молода муза: Альманах західноукраїнської поезії початку ХХ ст. — К., 1989. — С. 254—257.
  • Коковський Ф. Фрагмент: Чи знаєш?; Спіть хлопці, спіть!: [Вірші] //Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. — Тернопіль, 1992. — Вип. 2. — Ч. 1. — С. 24-25
  • Коковський Ф. Вибрані статті та оповідання / Упорядкування та примітки Наталії Ткачової.- Тернопіль, 2010. — 176 с.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гуцал П., Мазурак Я., Пиндус Б. Коковський Франц Михайлович… — С. 134—135.

Література[ред.ред. код]

  • Медведик П. Письменник, журналіст, етнограф //Храм книги: Літопис Бережан. регіон. центру укр. книги. — Бережани, 1994. — С.121
  • Нечиталюк М. Забутий письменник з Бережан //Вільне життя. — 1996. — 27 верес. — (Рядок з біографії краю).
  • Ониськів М. Франц Коковський: [Біогр. довідка] //Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. — Тернопіль, 1992. — Вип. 2. — Ч. 1. — С. 24.
  • Подуфалий В. «Де слід батьків…» //Нове життя. — 1989. — 26 жовт.
  • Ступінський В. Франц Коковський і його лемківська повість «За землю» //Освітянин. — 1997. — № 2. — С.24-25.
  • Франц Коковський: [Корот. біогр.] //Молода муза: Альманах західноукраїнської поезії початку ХХ ст. — К., 1989. — С.254.
  • Хома В. Франц Коковський //Вільне слово. — 1991. — 31 серп.
  • Коковський Франц [Біогр. довідка] // Енциклопедія українознавства / Під ред. В.Кубійовича. — Львів, 1994. — Т. 3. — С.1073.
  • Коковський Франц Михайлович // УЛЕ. — К., 1990. — Т. 2. — С. 524
  • Віконська І. Письменник, журналіст, етнограф, мовознавець // Вільне життя плюс, № 74 (15186), 24.09.2010.
  • Бажан О., Гасай Є., Гуцал П. (упорядники). Реабілітовані історією. Тернопільська область.- Тернопіль: Збруч, 2008. 728 с. ISBN 978-966-528-297-6 c.34-35
  • Гуцал П., Мазурак Я., Пиндус Б. Коковський Франц Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 134–135. — ISBN 966-528-199-2.