Френк Бухзер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Френк Бухзер (Франс Бухзер)
нім. Frank Buchser
Buchser.jpg
графічний портрет художника
Народження 15 серпня 1828(1828-08-15)
Швейцарія Фелдбруннен-Сан Ніклаус, Швейцарія, кантон Золотурн
Смерть 22 листопада 1890(1890-11-22) (62 роки)
  Швейцарія , Фелдбруннен-Сан Ніклаус, Швейцарія, кантон Золотурн
Національність швейцарець
Громадянство Швейцарія Швейцарія
Жанр живопис
Навчання Генріх фон Аг, римська академія св. Луки
Діяльність художник
Напрямок реалізм

Френк Бухзер у Вікісховищі?

Френк Бухзер (нім. Frank Buchser 15 серпня, 1828 — 22 листопада, 1890), художник і мандрівник 19 ст.(Швейцарія).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Фелдбруннен-Сан Ніклаус, Швейцарія, кантон Золотурн. Мав просте походження, його батько та мати були селянами-фермерами. Батьки віддали його в учні до майстра музичних інструментів (котрий виготовляв органи та клавесини). Юнак водночав почав навчатися малюванню і живопису, його вчителем був художник Генріх фон Аг (1802-1858).

Навчання в Римі[ред. | ред. код]

1847 року у нього зміцніло бажання стати художником і він відбув у Італію. В Римі, би заробляти на життя, влаштувався у Швейцарську гвардію по охороні папи римського та Ватикану. Водночас він не полишав художніх вправ і виклопотав собі право навчатися у римській Академії св. Луки. 1848 року він покидав Рим і приєднався до вояків Джузеппе Гарібальді.

Навчання і подорожі по Європі[ред. | ред. код]

Він покинув Італію і в період 1849-1850 років навчався в Парижі, а потім перебрався у Антверпен, де працював у 1850-1852 роках. До 1853 року від працював у Іспанії, що надзвичайно збагатило його досвідом і новими враженнями.

Праця в Сполучених Штатах. Афроамериканці[ред. | ред. код]

В Сполучені Штати він відбув у 1866 р. Його привабила можливість заробити гроші на створенні портретів громадських та військових діячів. Офіційно він мав завдання створити картину примирення у США, але для офіційної установи в столиці Швейцарії, котра теж пережила громадянську війну через міжконфесійний конфлікт між католиками та протестантами. Військовий конфлікт у США мав зовсім інший характер.

Серед творів цього періоду — парадний портрет генерала Вільяма Текумзе Шермана. Спілкувався художник і з емігрантами-швейцарцями, що оселились у США ( Джон Саттер та інші).

Але далися екзотичні ознаки розбурханої реальності Сполучених Штатів, що важко виходили з громадянської війни. В країні розпочалися реформи. Аби залучити на власний бік негритянське населення південних штатів, столичні політики північних штатів скасували рабство та рабовласництво, чим суттєво підірвали економіку південних штатів, переважно сільськогосподарських і без розвиненої промисловості, зосередженої на півночі країни. Розпочався масовий перехід афроамериканців на північ США. Залучення афроамериканців до військового і громадянського життя йшло через надзвичайний спротив агресивно-консервативних білих мешканців. На появу афроамериканців у військовому та громадянському житті жваво відгукнувся і швейцарський художник. В творчості західноєвропейського майстра це була нова і надзвичайно цікава тема.

Не схильний і раніше ідеалізувати напівфеодальну реальність країн Західної Європи 19 століття та цілком середньовічну реальнісь арабських країн, він цілком реалістично підійшов і до відтвореня життя та побуту афроамериканців, цих «забутих» мешканців країни. Серед творів цього періоду або пов'язаних з цим періодом — «Аскеза і розкоші життя для небагатьох» на західноєвропейську тематику, «Пісня про страждання Мері Блейн», «Така солодка, як кавуни», «Афроамериканський художник-початківець». Картина «Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни» стане програмним твором швейцарського художника американського періоду.

Жебракуючі і неприбрані, в подертому одязі, цілком небуржуазні і щойно залучені до нового періоду життя, афроамериканці на картинах художника справили приголомшливе враження на буржуазну публіку, котра була головним споживачем мистецтва і живопису у США і орієнтувалась лише на приємні, побутові твори, бажано безсюжетні і безтривожні. Про картини з афроамериканцями доволі точно висловився один з небагатьох аналітиків-критиків зі США, котрий писав про майже лякаючий реалізм швейцарця, здатного бачити більше, ніж будь який художник у Сполучених Штатах о ту пору.

Щоденник і вивчення творчості художника[ред. | ред. код]

По декотрі стрінки життя швейцарського художника (особливо періоду праці у США) дізнались з його щоденника.

На кінець 20 ст. продовжувалось повільне вивчення творчості художника. Схильність митця до демократичних сюжетів в картинах з персонажами низких суспільних станів (фермерів, мандрівних музик, жебраків, маргіналів, викинутих з життя) призвела до звинувачень в друкованій літературі у авантюризмі.

Серед тих, хто вивчав твори художника, Готфрід Волчлі (1899-1960). Повного переліку творів художника не існувало. Його творче надбання окресюють у одну тисячу картин олійними фарбами, серед котрих лише приблизно триста (300) із закінченими сюжетами. Всі інші — числені ескізи, замальовки, малюнки різної художньої вартості (як і у більшості художників).

Обрані твори (неповний перелік)[ред. | ред. код]

Френк Бухзер. «Аскеза і розкоші життя для небагатьох», 1865 р.
  • «Автопортрет з рукою на грудях», 1852 р.
  • « Два приятелі перед портретом невідомого», 1853 р.
  • «Іспанська танцівниця»
  • « Солодке дозвілля», 1857 р.
  • « Вулиця у місті Фес », 1858 р.
  • « Повернення додому гірським шляхом », 1859 р.
  • «Томас Хоувелл та його син Тимоті », 1861 р.
  • «Пані художниця під парасолькою», 1862 р.
  • «Бідні мандрівні музи́ки в Іспанії», 1862 р.
  • «Три мандрівні музики, що просять милостиню», 1862 р., другий варіант
  • « Іспанський безхатько»
  • «Аскеза і розкоші життя для небагатьох», 1865 р.
  • «Портрет Іди Фішер», 1865 р.
  • «Йоган Август Шуттер », 1866 р.
  • «Мандрівний цирк у місті Вудсток», 1867 р.
  • «Халупка афроамериканців у Вірджинії»
  • « Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни », 1867 р.
  • «Генерал Вільям Текамсе Шерман»
  • «Генерал Роберт Едвард Лі»
  • «Вільям Каллен Байант» (1868 р.), поет зі Сполучених Штатів
  • «Джон Харт в офіційному вбранні мера»
  • «Річка Сент Мері», 1868 р.
  • «Така солодка, як кавуни», бл. 1869 р.
  • «Стара Вірджинія, США», 1870 р.
  • «Бедуїн біля річки»
  • «Сценка з іспанською танцівницею»
  • «Портрет Петера Борена», 1873 р.
  • «Портрет Бенджаміна Бруннера», 1875 р.
  • «Портрет мулатки», 1875 р.
  • «Афроамериканський художник-початківець », 1878 р.
  • « Портрет Майкла Вейтлі», 1879 р.
  • «Італієць з волинкою на узбережжі »
  • «Старий жебрак в Гранаді»
  • « Милосердя двох чорниць»
  • « Штудія фігури афроамериканця»
  • «Пастух, привабливий як божество», 1882 р.
  • «Пастух в тірольському вбранні»
  • «Портрет юнака в полі »
  • «Портрет Генрі Таубла »
  • «Рейдер, що сховався у хащах»
  • «Індіанці в кущах»
  • «Пейзаж з кафедральним собором (у Англії)»
  • «Пейзаж з деревами біля шляху»
  • «Зайці на схилі пагорба », недатовано
  • «Дівчина марокканка», 1880 р.
  • « Дервіш в пустелі », 1880 р.
  • « Пісня про страждання Мері Блейн », 1880 р.
  • «Ринок у місті Танжер», 1880 р.
  • «Пастушка », 1881 р.
  • « Портрет невідомого з острова Корфу », 1883 р.
  • «Жіноча модель, художник і критик», 1888 р.
  • « »

Портрети роботи художника[ред. | ред. код]

Обрані твори (галерея)[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Джерела[ред. | ред. код]

  • Gottfried Wälchli: Frank Buchser 1828–1890. Leben und Werk, Zürich/Leipzig: Orell Füssli Verlag 1941
  • Gottfried Wälchli: Frank Buchser. Mein Leben und Streben in Amerika. Begegnungen und Bekenntnisse eines Schweizer Malers. 1866–1871, Zürich/Leipzig: Orell Füssli Verlag 1942
  • Roman Hollenstein, Petra ten-Doesschate Chu u. a.: Frank Buchser. 1828–1890, Ausst.-Kat. Kunstmuseum Solothurn, 9. Juni bis 16. Sept. 1990, Solothurn: Kunstmuseum 1990