Ешпай Андрій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ешпай Андрій Якович
Основна інформація
Дата народження15 травня 1925(1925-05-15)[1][2][3]
Місце народженняКозьмодем'янськ, Марійська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР, СРСР[1][4][5]
Дата смерті8 листопада 2015(2015-11-08)[6][2][3] (90 років)
Місце смертіМосква, Росія
Причина смертіцереброваскулярні хвороби
ПохованняНоводівичий цвинтар
ГромадянствоСРСР[7][8][9] і Росія[10][11][…]
Професіїкомпозитор, піаніст, кінокомпозитор, музичний педагог
ОсвітаМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1953), Q4525065? (1941) і Академічне музичне училище при Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського
Інструментифортепіано
Жанриопера, балет[13], кантата, класична музика XX століття, симфонія, пісня і концерт
ЧленствоСпілка композиторів СРСР
ЗакладМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Дружби (Російська Федерація) орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль Жукова ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Варшави» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений діяч мистецтв РРФСР
медаль «За Варшаву 1939-1945»
Ленінська премія Державна премія СРСР

Премія Уряду Російської Федерації
знак «25 років перемоги у Великій Вітчизняній Війні»
БатькоЯків Андрійович Ешпайd
ДітиЕшпай Андрій Андрійовичd
Q: Цитати у Вікіцитатах

Андрі́й Я́кович Ешпа́й (15 травня 1925, Козьмодем'янськ, Марійська АРСР, РРФСР — 8 листопада 2015, Москва, Росія) — радянський, російський композитор, піаніст, педагог, громадський діяч. Народний артист РРФСР (1975). Народний артист СРСР (1981). Лауреат Державної премії СРСР (1976), Ленінської премії (1986), кавалер медалей та орденів.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Початкову освіту здобув у Москві.

В 1943 р. поступив у Чкаловське (Оренбурзьке) кулеметне училище. У 1944—1945 роках воював на фронті, був нагороджений медалями. 9 травня 1945 р. зустрів у Берліні.

Після війни вчився в музичному училищі, закінчив Московську консерваторію як композитор (учився в М. Я. Мясковського і Є. К. Голубєва) і піаніст (клас В. В. Софроницького); композиторську аспірантуру завершив 1956 року у класі Арама Хачатуряна. Надалі жив у Москві, з 1960 року займав відповідальні пости в Союзі композиторів РРФСР і СРСР. Нерідко виступав з виконаннями власних творів, переважно як піаніст.

Родина

[ред. | ред. код]

Творчість

[ред. | ред. код]

У творчості Ешпая переважають курпні симфонічні жанри — він автор 7 симфоній та 16 інструментальних концертів. Крім того, він автор двох балетів («Ангара», 1975 і «Коло», 1980) та камерних творів. Він також автор музики до численних театральних постановок і кінофільмів (близько 60), серед яких — «Приходьте завтра...», «Виправленому вірити», а також багатьох пісень ((рос.) «А снег идёт», «Два берега», «Зашумит ли клеверное поле», «Москвичи», «Отчего, почему», «Песня о криницах», «Что знает о любви любовь», «Я сказал тебе не все слова» та ін.[14]).

У його творах переважає розширена тональна техніка, часто з елементами пентатоніки. Прихильність до властивого концертному жанру ідеї «гри» і тип мелодійного дарування іноді виводять музику Ешпая в сферу «третього шляху», компромісного між «академічними» й «легкими» жанрами.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Автор музики до фільмів:

до українських стрічок:

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]
  • Заслужений діяч мистецтв Марійської АРСР (1960)
  • Заслужений діяч мистецтв Якутської АРСР (1964)
  • Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1969)
  • Заслужений діяч мистецтв Мордовської АРСР (1973)
  • Народний артист РРФСР (1975)
  • Народний артист СРСР (1981) — за великі заслуги в розвитку радянського музичного мистецтва
  • Заслужений діяч мистецтв Чуваської АРСР (1982)
  • Народний артист Марійської АРСР (1983) та ін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Эшпай Андрей Яковлевич / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б Musicalics
  3. а б Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедіяЧувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-X
  4. http://www.classicalmidi.co.uk/Eshpai%20.htm
  5. https://www.wikiwand.com/fi/Andrei_E%C5%A1pai
  6. https://beliana.sav.sk/heslo/espaj-andrej
  7. http://www.albanyrecords.com/mm5/merchant.mvc?Screen=PROD&Store_Code=AR&Product_Code=TROY367&Category_Code=a-BS
  8. http://www.musicweb-international.com/classrev/2010/Mar10/Lokshin_fleurs_BISCD1556.htm
  9. http://rateyourmusic.com/label/russian_disc/2
  10. http://soundcloud.com/milton-greyfoot/andrei-eshpai-oboe-concerto-1
  11. http://www.classicalarchives.com/artist/3991.html
  12. http://www.youtube.com/user/collectionCB2
  13. http://poiskm.com/artist/437320-Andrey-YAkovlevich-Eshpay
  14. [Червона книга російської естради: Пісні Андрія Єшпая (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2015. Червона книга російської естради: Пісні Андрія Єшпая (рос.)]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Оренбургское Краснознамённое, под редакцией Б. В. Шляпкина. — М.: Воениздат, 1988, 230 с.

Посилання

[ред. | ред. код]