Холодна зброя

Холодна зброя
Код MCN	9307.00.00
Частково збігається з	особиста зброя
Не має	вибухова речовина
Протилежне	gund

Холо́дна зброя (рос. холодное оружие, кит. 冷兵器), або бі́ла збро́я (нім. Blankwaffe, фр. arme blanche, ісп. arma blanca, італ. arma bianca, пол. broń biała)  — предмет, спеціально виготовлений для завдання тілесних ушкоджень і призначений для нападу та активного захисту в рукопашному бою.

Зовнішні відеофайли
Організоване тренування (група чоловіків відпрацьовує напад із ножем; Москва, листопад 2021 року)
	Зйомка прихованою камерою (32 сек.) на YouTube

До холодної зброї у кримінальному праві відносять шаблі, кортики, фінки, армійські, мисливські ножі, кинджали, нунчаки, стилети, кастети, свинчатки тощо. Підрозділяється на ударну, рубаючу, колючу, а також таку, що поєднує декілька з перерахованих ознак (наприклад колюче-рубаючу, ударно-рубаючу).

Історія

Холодна зброя з'явилася в сиву давнину. У кам'яну добу виникло багато видів холодної зброї, які допомагали збільшити довжину та потужність руки.

Збереглося дуже небагато зразків холодної зброї, виготовленої з дерева, причому це в основному холодна зброя неолітичної і бронзової епох. Палиці мають грушоподібну головку; іноді в неї всаджувалися осколки каменя або вона замінювалася кам'яною кулею. Вони служили і метальною зброєю, що спостерігається у деяких народів Південної і Східної Африки.

Холодна зброя, Острозький замок

У палеоліті з'являються і кинджали з каменя і кістки; у родовому суспільстві Північної Європи кременеві кинджали з рукояткою відрізняються досконалістю роботи. Спис виник з палиці із загостреним кінцем на початку палеоліту, в середині його з'являються наконечники з кременя, а до кінця — кістяні. У епоху розвитку родового ладу кременеві наконечники списів мають правильну форму і ретельно оброблені; наконечники з трубчастих кісток стали попередниками пізніших втульчатих металевих. Метальні списи застосовувалися в палеоліті; в кінці цієї епохи вживається вже прилад, що підсилює кидок — списометалка з кістки або рогу; подібний прилад відомий у народів Австралії і Північної Америки.

У палеоліті з'являється і лук — холодна зброя, найзручніша для полювання і сутичок в умовах кам'яного періоду; від палеоліту дійшли наконечники стріл з каменя і кістки; про форму і величину лука можна судити тільки для неолітичного і пізніших періодів на підставі знахідок в озерах і торф'яниках.

Бурхливий розвиток холодної зброї почався, коли люди навчились добувати і обробляти метали. Власне, спочатку з металу робили тільки зброю. З того часу ніж був неодмінним атрибутом кожної людини, ніж захищав, добував їжу, допомагав у побуті і ще виконував багато дрібних справ. Ніж був необхідною річчю, яку завжди треба було мати при собі.

Відкриття властивостей міді, її обробка і виготовлення бронзи почали нову еру в історії холодної зброї. Твердість, в'язкість і вага металу розширили можливості, закладені в кам'яних ножах і кинджалах, а також односторонню ефективність палиць; метал дав можливість зв'язати функції перших з розмірами других, внаслідок чого виник меч. Незамінні якості меча в рукопашній сутичці і в боротьбі з крупними хижаками викликали широке його розповсюдження і величезну кількість різновидів. Металеві наконечники списів повторювали форми колишніх кам'яних і кістяних.

Види холодної зброї

1. Клинкова холодна зброя, комбінована холодна зброя з клинком (клинками)
2. Неклинкова (ударно-дробильна) холодна зброя
3. Метальна зброя.
4. Проста метальна зброя:
   1. з клинковим уражуючим елементом або елементами (типу ножа);
   2. з металевим уражуючим елементом або елементами;
5. Механічна метальна зброя (в т.ч. луки та арбалети):

Криміналістичні вимоги до холодної зброї

Клинкова холодна зброя та комбінована холодна зброя з клинком

• мінімальна довжина клинка — не менше як 90 мм;
• мінімальна товщина клинка — не менше як 2,6 мм;
• мінімальна твердість клинка, що виготовлений із вуглецевої сталі — не менше як 50 НКС (за відсутності ДСТУ, ТУ, якими встановлені інші значення твердості);
• мінімальна твердість клинка, що виготовлений із корозійно стійкої сталі — не менше як 45 НКС (за відсутності ДСТУ, ТУ, якими встановлені інші значення твердості);
• кут загострення леза — не більше як 30 градусів.
• наявність обмежувача односторонього або двох сторонього сумарно не менше 5 мм або наявність пальцевої виїмки не менше 5 мм а якщо їх декілька то кожна не менше 4 мм.
• Довжина клинків визначається вимірюванням відстані від вістря до обмежувача (утику руків'я). Вимірювання товщини обуху проводиться у найтовстішому місці клинка.
• Не відповідність хоча б одного з критеріїв автоматично виводить виріб з категорії холодної зброї.

Неклинкова холодна зброя

• Проста ударно-дробильна зброя (монолітні предмети — кастети, кийки та ін.) повинні бути виготовлені з матеріалів, які забезпечують неодноразове застосування без пошкодження (руйнування) предметів.
• Складена ударно-дробильна зброя (предмети та знаряддя, які складаються із різних за функціональними властивостями частин — кистені, нунчаку та ін.) повинні бути виготовлені з матеріалів, які забезпечують неодноразове застосування без пошкодження (руйнування) предметів.
• З'єднання (мотузка, шнур, трос, ланцюг та ін.) складеної ударно-дробильної зброї повинні витримувати мінімальне навантаження на розрив — 100 Н (10 кг).

Література

• Методика криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів на сайті Верховної ради України (розділ законодавство України).
• Наукова стаття «Щодо визнання предметів холодною зброєю» — Гонгало Сергій Йосипович

Посилання

• Холодна зброя // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• Холодна зброя // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 450. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
• Холодна зброя ударно-роздроблювальної дії // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 451. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.

• Запорізький музей історії зброї — віртуальний тур.