Хоменко Василь Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хоменко Василь Йосипович
Народився1 січня 1912(1912-01-01)
Тифліс, Російська імперія
Помер2 жовтня 1984(1984-10-02) (72 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Українська РСР
Діяльністьграфік, типограф
Alma materУкраїнський поліграфічний інститут (1937)
ЧленствоСХ СРСР
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Хоме́нко Васи́ль Йо́сипович (* 1 січня 1912, Тбілісі — † 2 жовтня 1984, Київ) — український графік, автор першого українського складального шрифту, член Спілки художників СРСР. Нагороджений орденом Трудового червоного прапора, медалями, Грамотою президії Верховної ради УРСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

1937 року закінчив Український поліграфічний інститут у Харкові (викладачі з фаху — В. Касіян, М. Дерегус, С. Єржиковський, Г. Беркович).

Учасник Другої світової війни. Працював у галузі книжкової графіки. Оформлював наступні книги:

  • тритомник творів Тараса Шевченка (1949),
  • Оправа клавіру М. Лисенка «Наталка Полтавка» (1955),
  • «Козацькому роду нема переводу» Олександра Ільченка (1958),
  • Тарас Шевченко. Художня спадщина у 4 томах. (1961—1964),
  • Леся Українка. Зібрання творів у 10 томах. (1964),
  • Історія українського мистецтва у 6 томах (7 книгах) (1966—1970)

У 1964—1967 рр. Василь Хоменко працював над новим складальним шрифтом з українським забарвленням. Протягом цих років було виконано чотири проміжних варіанти, а фінальна робота налічувала 6 накреслень: пряме, напівжирне, похиле та похиле-напівжирне серифові, а також пряме й напівжирне безсерифові. Були спроектовані знаки української, російської, сербської, англійської та німецької абеток, а також лігатурні знаки та спеціальні символи. Але в металі у 1968 році були виготовлені тільки пряме та похиле серифові накреслення у кеглях 8, 10 і 12 пунктів. Того ж року, новою гарнітурою були набрані наступні книги: «Степ» Тереня Масенка («Радянський письменник», 1968), «Багрецева земля» Михайла Ігнатенка («Радянський письменник», 1968), «Поезія 1968» («Радянський письменник», 1968), «Жбан вина» Романа Федорова (в-во «Карпати», 1968), хоча у подарунковому виданні «Енеїди» І. Котляревського з чудовими ілюстраціями Анатолія Базилевича і вказано що шрифт був спроектований спеціально для цього видання. Протягом 1970-80 рр. шрифт Хоменка мав величезну популярність. У 2000-х рр. українським дизайнером Генадієм Заречнюком була створена цифрова версія Хоменківської гарнітури.

Оправа книги «Радянська Україна», 1955
Суперобкладинка до 6 тому «Історії українського мистецтва», 1968
Оправа книги «Навіки разом», 1954
Хоменківська гарнітура у каталозі Зразки шрифтів. Київ : Комітет по пресі при Раді міністрів УРСР, 1972. С. 133
Хоменківська гарнітура з Каталогу шрифтів Харківського шрифтоливарного заводу, 1973
Вихідні дані книги І. Котляревського «Енеїда». Київ : Дніпро, 1970
Цифрова версія Хоменківської гарнітури, створена Г. Заречнюком у 2000-их рр.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У Каховці існує вулиця Василя Хоменка[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 26 березня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]