Хосе Рісаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хосе Рісаль
ісп. José Protacio Rizal Mercado y Alonso Realonda
Jose Rizal full.jpg
Ім'я при народженні ісп. José Protasio Mercado Rizal Alonso y Realonda
Псевдо Dimas-Alang[1]
Народився 19 червня 1861(1861-06-19)
Лагуна, Філіппіни
Помер 30 грудня 1896(1896-12-30) (35 років)
Маніла, Філіппіни
·вогнепальне поранення
Країна Flag of the Philippines (1985–1986).svg Філіппіни
Діяльність поет, письменник, журналіст, революціонер
Alma mater Ateneo de Manila Universityd, University of Santo Tomasd, Мадридський університет Комплутенсе і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Мова творів іспанська[2][3] і тагальська
Magnum opus Noli Me Tángered, El Filibusterismod і Mi último adiósd
Конфесія католицтво
Батько Francisco Mercadod
Мати Teodora Alonzod
Родичі Delfina Herbosa de Natividadd
Брати, сестри Paciano Rizald і Trinidad Rizald
У шлюбі з Josephine Brackend
Автограф Jose rizal signature.svg

CMNS: Хосе Рісаль у Вікісховищі

Хосе Рісаль-Меркадо і Алонсо-Реалонда (ісп. José Protacio Rizal Mercado y Alonso Realonda, 19 червня 1861 — 30 грудня 1896) — філіппінський поет, письменник і публіцист. Був діячем національно-визвольного руху на Філіппінах. Написав два романи — «Не торкайся до мене» (1887 рік) та «Заколот» (1891 рік).

Життєпис[ред. | ред. код]

Син землевласника і орендаря. Значний вплив на свідомість мало 2-річне ув'язнення матері за брехливим наклепом. Закінчив єзуїтську колегію та навчався в Манільському університеті, але 1879 року був змушений емігрувати з рідної країни[4] та продовжив свою освіту на медичному та філософському факультетах Мадридського університету, яку закінчив у 1882 році, отримавши ступінь бакалавра медицини. 1883 року склав випускні іспити з філософії та літератури, і йому було присвоєно вчений ступінь з оцінкою «чудово». Вчений ступінь доктора медицини був отриманий ним 1886 року. Потім у Гайдельберзькому університеті вивчав психологію, у Берліні працював під керівництвом відомого біолога та хіміка Рудольфа Вірхова, вивчаючи расове питання. Згодом відвідував найвіддаленіші сільськогосподарські райони Німеччини та Франції, а потім Швейцарії, порівнюючи їх з умовами філіппінського села.

В історичному минулому філіппінців Рісаль шукав ідею, щоб «озброїти» філіппінців для боротьби. Він вирішив перевидати працю Антоніо де Морга 1607 року, де йшлося про писемність і культуру, що існувала до приходу іспанців, розвинену торгівлю з Китаєм та Індією, про життя незалежних філіппінських племен і князівств.

1892 року повертається на Філіппіни. Незабаром засновує Філіппінську лігу. Серед 18 осіб, які брали участь в фундуванні Ліги, не менше половини були чільними членами масонських організацій. Хосе Рісаль висував ідею згуртування і просвіту народу, виховання свідомих патріотів. Проте менш ніж через місяць був заарештований і висланий до Дапітану (на північно-східному узбережжі острова Мінданао). Тут зайнявся етнографічними дослідженнями. Невдовзі Філіппінська ліга розкололася — лідер радикальних заходів Андрес Боніфасіо заснував нову організацію «Катіпунан».

Незабаром після початку Філіппінської революції Рісаля було страчено в Манілі в 1896 році.

Творчість[ред. | ред. код]

Його романи надзвичайно важливі для розуміння еволюції світогляду Хосе Рісаля. Загальна спрямованість романів Рісаля — антиколоніальна та антиклерикальна, проти іспанських поневолювачів, чернечих орденів та ченців, що завдають тяжких лих філіппінському народу. Цензурний комітет генерал-губернаторства Філіппіни зажадав їх вилучення та публічного спалення. Рісаль був звинувачений у нападках на державну релігію, іспанську адміністрацію, цивільну гвардію.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://archiveswest.orbiscascade.org/ark:/80444/xv64163
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Czech National Authority Database
  4. Виключений з університету за вірш «До філіппінської молоді», які були звернені до «величного генія нашої країни» і містили заклики до молодого покоління Філіппін боротися за світле майбутнє батьківщини.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Рісаль-і-Алонсо Хосе // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 426. — ISBN 966-692-744-6.