Храм святого Миколи Чудотворця (Чернігів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Храм святого Миколи Чудотворця
Храм св Миколая (Чернігів) 2010 (1).jpg
51°31′41″ пн. ш. 31°16′30″ сх. д. / 51.5282861° пн. ш. 31.2750333° сх. д. / 51.5282861; 31.2750333Координати: 51°31′41″ пн. ш. 31°16′30″ сх. д. / 51.5282861° пн. ш. 31.2750333° сх. д. / 51.5282861; 31.2750333
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаЧернігів
Архітектор Міненко
Належність УПЦ МП
Храм святого Миколи Чудотворця (Чернігів) is located in Україна
Храм святого Миколи Чудотворця (Чернігів)
Храм святого Миколи Чудотворця (Чернігів) (Україна)

Храм святого Миколи Чудотворця — новозбудований храм Чернігівської єпархії УПЦ (МП) у місті Чернігові.

Храм зведений у пам'ять воїнів, які виконували інтернаціональний обов'язок в Афганістані, і взагалі всіх воїнів, що віддали своє життя за Батьківщину і Віру.

Двічі на місяць в храмі служать панахиди по загиблих воїнах в Афганістані, Другій Світовій та під час інших воєн. Храм зводився на кошти від добровільних внесків прихожан, хоча були і солідні меценати.

Храм зведено навпроти обласної лікарні, неподалік від онкологічного диспансеру та ветеранського шпиталю — місць, в яких бувають люди, які особливо потребують духовної підтримки. А саме Святий Миколай, як відомо, є покровителем і захисником усіх, кому потрібна допомога.

Ще в Київській Русі Св. Миколай користувався великою шаною і повагою як покровитель подорожуючих, заступник бідних та убогих. Жодному святому у православній церкві не зводили стільки храмів та церков, як Миколаю Чудотворцю.

Будівництво[ред.ред. код]

Свято — Миколаївський храм починався з котлована на пустирі. Проектувався храм як однокупольний, але в процесі будівництва було змінено проект. Чернігівський архітектор Міненко запропонував проект семикупольного храму, який і був втілений в життя.

Біля храму джерело з цілющою водою, над яким встановлена композиція «Покрова Пресвятої Богородиці».

Архітектура[ред.ред. код]

Архітектурне рішення храму своєрідне, аналогів йому немає. В основі його плану лежить безстовпний варіант хрестовокупольного храму з елементами базиліки. Перед нами складна об'ємна композиція храму, що наростає вгору. В архітектурі храму також використані елементи давньоруської архітектури — арки закомари, що нагадують закомари П'ятницької церкви у поєднанні з розкритою в інтер'єр центральною банею. Рукави архітектурного хреста перекриті напів циліндричними склепіннями і над ними поставлено чотири малих куполи. Стрункий барабан центральної бані поставлений на підпружні арки, що підняті вище склепінь, що до них примикають. Над північним і південним входами зроблено 3 яруси арок закомар, що надають споруді більшої стрункості і додаткового освітлення в інтер'єрі.

Західний фасад фланкують дві вежі. Наявність на головному фасаді двох масивних веж є елементом готичної архітектури. Вежі двоповерхові, одна з них (південно-західна) виконує функцію дзвіниці. На дзвіниці розмішені сім дзвонів.

Декор фасадів храму стриманий, площини стін оживляють двохуступчаті ніші, в яких розміщені живописні зображення святих та багатопрофільний карниз, який прикрашає кожний ярус веж, а також бані куполів. Стіни храму потиньковані і побілені у два кольори: площини стін бежеві, а багатопрофільний карниз, кутові пілястри і обрамлення вікон та дверей — білі. Над західним центральним входом в арці зображений Св. Миколай з моделлю цього храму, зліва від входу в ніші північно-західної вежі — зображення Архангела Гавриїла, а справа в ніші південно-західної вежі — Архангела Михаїла.

В інтер'єрі храму чітко відчувається цілісний підхід до його оформлення. Стіни та склепіння храму прикрашає олійний живопис, а площини уступів середніх арок над бічними входами оздоблені вітражами: над південним — із зображенням св. Бориса і Гліба, над північним — Св. Юрія і Св. Димитрія.

Іконостас[ред.ред. код]

У храмі встановлено триярусний іконостас. Він був виготовлений у Рівному спеціально для Свято-Миколаївського храму. Для основи іконостасу і різьблення використано дерево липа. Різьблені деталі позолочені. Позолоту виконав майстер Гапанюк.

У центрі іконостаса — царські врата з зображенням чотирьох євангелістів та композиції «Благовіщення». Зліва Царських врат ікони «Богоматір з немовлям» і «Архангел Гавриїл», справа — «Ісус Христос», «Архістратиг Михаїл» та «Микола Чудотворець». Цокольний ряд прикрашений різьбленням. Ікони писав іконописець Василь Павлович (родом з Буковини), він же автор і настінного живопису, окрім живопису вівтаря, який розписали почаївські ченці, і купола, який розписав майстер Володимир.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • «ЦЕРКОВНА СТАРОВИНА», Алла Доценко.