Іллінська церква (Чернігів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іллінська церква та дзвіниця
Іллінська церква та дзвінниця.jpg
Іллінська церква (ліворуч) та дзвіниця (праворуч) (Чернігів)
51°28′40″ пн. ш. 31°17′03″ сх. д. / 51.47780399999999901° пн. ш. 31.284227999999998815° сх. д. / 51.47780399999999901; 31.284227999999998815Координати: 51°28′40″ пн. ш. 31°17′03″ сх. д. / 51.47780399999999901° пн. ш. 31.284227999999998815° сх. д. / 51.47780399999999901; 31.284227999999998815
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаЧернігів
Поч. будівництва кінець ХІ - початок ХІІ ст.
Стиль Українське бароко
Належність державний музей
Адреса вул. Іллінська
Іллінська церква (Чернігів). Карта розташування: Україна
Іллінська церква (Чернігів)
Іллінська церква (Чернігів) (Україна)

Іллі́нська це́рква — православний храм ХІІXVIII століть, що входить до ансамблю Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові. Церква розташована на схилі Болдиних гір.

Історія церкви[ред. | ред. код]

Дзвіниця Іллінської церкви
Одна із споруд Іллінської церкви

Церкву було збудовано в ХІІ столітті (хоча літописні джерела не згадують часу зведення храму) біля південного входу до Антонієвих печер, разом з якими вона поклала початок Іллінському монастирю.

Спершу вона виконувала функції хрещальні і належала до рідкісного типу для придніпровської архітектури — була тридільною (започаткувала розвиток тридільного типу храму в українській мурованій архітектурі ХІІІXVIII століть), однобанною, мініатюрних розмірів, складалася з прямокутних у плані бабинця, нефу та напівкруглої апсиди. З заходу до бабинця прилягав невеликий притвор.

Під час Татарської навали у ХІІІ столітті Іллінська церква зазнала значних пошкоджень, лише у XVI ст. її було відновлено і добудовано — церковні стіни були увінчані карнизом, над апсидою і бабинцем спорудили невеликі бані і церква перетворилася на трибанну, а з південного боку храму до апсиди прибудували ризницю.

Сучасний вигляд Іллінської церкви — результат перебудов XVIIXVIII століть. Зокрема, 1649 року коштом чернігівського полковника С.Подобайла розібрано притвор і замість нього зведено великий гранчастий об´єм, розширено бабинець, після чого церква одержала трибанне багатоярусне завершення, розібрано баню над старим бабинцем і зведено нову над прибудовою. Унаслідок цих перебудов пам'ятка набула рис українського бароко.

У 19081910 роках на Північний Захід від Іллінської церкви спорудили триярусну дзвіницю (за типом восьмерик на четверику). Нижній двоярусний четверик мурований, верхній восьмерик — дерев'яний. Вінчає дзвіницю двоярусна баня барокових обрисів.

З 1967 року Іллінська церква входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» і є його музеєм.

У 19691982 роках здійснено реставрацію церкви за проектом архітектора М. М. Говденко.

На сьогоднішній день Іллінська церква є єдиним вцілілим на теренах України однонефним храмом доби Київської Русі.

Інтер'єр[ред. | ред. код]

В інтер'єрі церкви домінує висотний принцип розкриття внутрішнього простору. Головною особливістю архітектури інтер'єру є використання елементів візантійської хрестовокупольної системи з безстовпною композицією храму, що характерна для дерев'янного зодчества. Стародавній декор інтер'єру втрачений. Не збереглася ані фреска, ані підлога з полив'яних керамічних плиток.

Зберігся лише іконостас 1774 року в стилі рококо, в якому інтерпретовано коринфський ордер.

В Іллінській церкві знаходився видатний витвір українського малярства — ікона «Іллінська Богоматір», створена 1658 року Г. Дубенським. З нею пов'язаний переказ, що наводиться в літописі Самійла Величка.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]